Аналітики вважають, що місія підкреслює бачення Китаю, згідно з яким неарктичні держави «мають право брати участь у цивільних операціях» у цьому регіоні. Перше входження Китайської берегової охорони в Арктичне море під час спільних операцій з її російськими колегами продемонструвало здатність діяти далеко від свого узбережжя і підвищений рівень співпраці з Москвою, зазначають експерти.
Вхід суден у море у вівторок збігся з національним святом — 75-ю річницею утворення Китайської Народної Республіки. Китайський державний телеканал CCTV у середу оприлюднив фотографії та відеоматеріали цих навчань.
Чотири судна, включно з китайськими «Мейшань» і «Сюшань», прибули в Арктику з північної частини Тихого океану, повідомляє CCTV. Це були перші спільні навчання берегової охорони між двома країнами.
Згідно з даними китайської берегової охорони, ця операція «значно розширила зону дії в прибережних операціях, ґрунтовно перевірила здатність суден виконувати завдання в незнайомих водах і надала значну підтримку активній участі в міжнародному та регіональному морському управлінні».
Берегова охорона США повідомила, що в суботу виявила чотири судна російської та китайської берегової охорони, які проводили спільне патрулювання в Беринговому морі, що розділяє Аляску та Росію. Судна пересувалися приблизно за 8 км (5 миль) у межах виняткової економічної зони Росії та прямували на північний схід.
Це стало найпівнічнішою точкою, де були зафіксовані судна китайської берегової охорони, згідно з даними берегової охорони США, яка відправила свої літаки для моніторингу суден поблизу острова Святого Лаврентія між Росією та Аляскою.
Останнім часом Китайська берегова охорона активізувала свої дії у важливих точках поблизу своїх вод і брала участь у низці зіткнень з філіппінською береговою охороною біля спірних атолів у Південно-Китайському морі. Її активність в Арктичному морі свідчить про те, що сфера дій цього агентства морського правопорядку може не обмежуватися лише прибережними водами, а також поширюватися на інші міжнародні водні шляхи, де Китай намагається заявити про свою присутність.
Ісаак Кардон, старший науковий співробітник Китайських студій у Carnegie Endowment for International Peace, зазначив, що китайська берегова охорона діє відповідно до чіткої амбіції центрального керівництва зробити Китай арктичною державою.
Він додав, що, хоча в найближчій перспективі малоймовірно, що китайська берегова охорона підтримуватиме регулярне розгортання в Арктиці, це, ймовірно, буде першою із серії періодичних спільних операцій із російськими силами.
«Залучення патрулів берегової охорони Китаю — це частина загального задуму. Тут майже напевно немає справжньої місії з правоохоронної діяльності, але, можливо, це початок процесу отримання від Росії довгоочікуваних дозволів на більш активну діяльність Китаю в Арктиці та, зрештою, на отримання більшого доступу до її нових судноплавних коридорів і величезних ресурсів», — зазначив Кардон.
З часу передання Китайської берегової охорони у 2018 році з Державної океанічної адміністрації до Народної озброєної поліції, яка підпорядковується Центральній військовій комісії, вона стала однією з найбільших у світі служб морського правопорядку. Організація також отримала низку модифікованих списаних військових кораблів від китайського флоту.
Точна чисельність китайської берегової охорони невідома, але згідно з доповіддю Пентагону, опублікованою минулого року, вона має понад 150 регіональних і океанських патрульних суден масою понад 1 000 тонн, включно з більш ніж 20 корветами, переданими з флоту. Деякі з цих суден оснащені вертолітними майданчиками, потужними водометами, кількома перехоплювачами та гарматами.
Нові судна, передані береговій охороні, розроблені для операцій далі від узбережжя і здатні перебувати на посту довше, ніж старі моделі, повідомляє Пентагон.
Тімоті Гіт, старший дослідник міжнародної оборони з американського аналітичного центру Rand Corporation, зазначив, що Китай обрав направити берегову охорону замість військово-морського флоту, оскільки правоохоронні судна є «менш провокаційними, ніж військові кораблі», коли діють у політично чутливих регіонах.
«У цьому випадку як Росія, так і США чутливі до присутності Китаю в Арктиці. Але китайська берегова охорона діяла під приводом забезпечення виконання риболовних законів у “Північній частині Тихого океану”, що стало підставою для її участі», — зазначив Гіт.
«Вибір суден берегової охорони також свідчить про інтерес Китаю до формування міжнародних управлінських практик і інституцій».
Лізелотт Одгорд, старший науковий співробітник Інституту Гудзона, аналітичного центру у Вашингтоні, зазначила, що через діяльність берегової охорони в Арктиці Китай сигналізує про підтримку «прав патрулювання Росії» та демонструє «свою здатність діяти по всій Арктиці».
«Це спосіб показати, що Китай — це приарктична держава, і що він має намір відстоювати свої законні права на діяльність в Арктиці, включно з її частинами, розташованими далеко від китайської території», — зазначила Одгорд.
«Уся ця активність сприяє посиленню китайської присутності в Арктиці, яка має подвійне призначення, що викликає занепокоєння у членів НАТО в Арктиці через зміцнення російсько-китайської співпраці в регіоні».
Арктика привертає увагу через свою стратегічну важливість не тільки як точка напруженості між США та Росією, а й як морський шлях між Азіатсько-Тихоокеанським регіоном та Європою, оскільки через зміни клімату арктичний лід тане.
З моменту випуску Китаєм «Білої книги» щодо Арктики у 2018 році країна почала називати себе «приарктичною державою». Вона також активізувала свою діяльність на далекій півночі, намагаючись знайти альтернативний судноплавний маршрут до Європи, щоб зменшити залежність від Малаккської протоки в Південно-Східній Азії, де присутній значний контингент ВМС США, який проводить антипіратські операції.
У липні Берегова охорона США виявила три китайські військові кораблі приблизно за 200 км на північ від Амчитського проходу на південному заході Алеутських островів, Аляска, та четверте судно приблизно за 135 км на північ від проходу Амукта на тих самих островах.
Минулого місяця китайські та російські військові провели спільні навчання в Японському морі та Охотському морі — двох основних судноплавних маршрутах на шляху від китайського узбережжя до Арктики. Обидва флоти також патрулювали в північній частині Тихого океану.
Марк Лантейн, професор політології в Арктичному університеті Норвегії в Тромсе, зазначив, що спільне патрулювання берегової охорони Китаю та Росії має «стратегічні наслідки».
«Це підкреслює зацікавленість обох держав у тіснішій співпраці у сфері арктичних морських справ», — зазначив він.
Лантейн додав, що діяльність берегової охорони є частиною зусиль щодо встановлення та розвитку інтересів Китаю в розширенні своєї присутності та економічної активності в Арктиці.
«Пекін неодноразово наголошував, що неарктичні держави мають право брати участь у цивільних операціях в Арктиці, включно з морськими транзитами, і називав центральну частину Арктики «спільною спадщиною людства».