ІНТЕРВ’Ю
*Усама Антар про страждання людей у секторі Газа, ескалацію в Лівані та імідж Німеччини в арабському світі.
День різанини 7 жовтня – річниця. З того часу Ізраїль веде війну проти ХАМАСу в секторі Газа. Їй та її родині довелося тікати з Гази. Яка ситуація на місцях?
Я б сказав, що війна спрямована не лише проти ХАМАСу, а й проти всього сектору Газа. Ситуація там погіршується з кожним днем. Я і мої близькі родичі змогли втекти з Гази, але у мене є брати і сестри, племінники та інші родичі, які все ще там. Сім’я моєї дружини також досі там. Ситуація дуже драматична. Не вистачає засобів гігієни та наметів. І ось уже скоро зима. Якщо порівнювати з минулим роком, то майже не залишилося будинків, які не були зруйновані. Тому попит на намети значно зріс. Від нього залежить понад 70 відсотків людей.
Але найгірше – це невизначеність. Люди не знають, що буде наступного дня. Той факт, що увага та репортажі з Гази зараз зміщуються на Ліван, не полегшує ситуацію. Щодня по Газі наноситься все більше авіаударів. Однак про це повідомляється лише побіжно. Це катастрофа, що реальних переговорів про припинення вогню більше немає. Ще кілька місяців тому були ще серйозні зусилля – з боку США, ЄС, також з боку Катару та Єгипту. На даний момент все зайшло в глухий кут. Невизначеність, з якою стикаються жителі Гази, майже нестерпна.
Переговори про припинення вогню поки що не увінчалися успіхом, незважаючи на численні спроби. Чи люди в Газі все ще мають надію?
Не можна втрачати надію. Однак наразі у людей складається враження, що ізраїльська армія більше зацікавлена у реванші – проти ХАМАСу, а й проти всього населення сектора Газа. Побоювання, що Ізраїль тепер може анексувати сектор Газа і частину Західного берега, зростає з кожним днем. Народ побоюється, що рано чи пізно його повністю виженуть до Єгипту. Ще кілька місяців тому люди ще вірили, що війна колись закінчиться і що вони зможуть почати відбудовуватися. Однак зараз є відчутне побоювання, що політичний клімат змінюється, і Ізраїль висуває більше претензій, ніж він має право згідно з міжнародним правом.
Думка про відбудову далека.
Думка про відбудову далека. Люди в Газі зараз просто зайняті забезпеченням своїх засобів до існування. Їх найвищим пріоритетом є можливість продовжувати жити на своїй батьківщині. Для цього спочатку потрібне припинення вогню. Тільки після цього буде розглядатися питання про реконструкцію.
Як населення бачить ХАМАС?
Багато хто в Газі ненавидить ХАМАС. Більшість людей ніколи не хочуть бачити її знову при владі, як тільки закінчиться війна. На це треба дивитися диференційовано: ХАМАС несе відповідальність за цю катастрофу, тому що він спровокував війну. Однак ворогом в очах палестинців є Ізраїль. ХАМАС продовжує отримувати підтримку завдяки масованим авіаударам Ізраїлю по сектору Газа, а також щоденним військовим діям у палестинських містах на Західному березі річки Йордан. На думку багатьох, вона принаймні захищається від Ізраїлю – на відміну від Палестинської автономії, яка стоїть осторонь.
Чи бачить населення якийсь вихід з війни?
Люди чекають на рішення ззовні. Вони самі по собі не можуть зараз сильно змінити ситуацію. Були численні спроби організувати демонстрації проти ХАМАСу в секторі Газа. Однак це не спрацювало і через нинішню воєнну ситуацію це вже неможливо. Надії зупинити Ізраїль тепер лежать на Єгипті та міжнародній спільноті.
Які країни перебувають у центрі особливої уваги та як бачиться роль Німеччини?
Американців розглядають як союзників Ізраїлю. Єгипет намагається, але його в першу чергу турбують власні інтереси. Лише Катар намагається грати роль посередника. Імідж Німеччини в Палестині, чи то на Західному березі річки Йордан, чи в секторі Газа, значно погіршився. У ЗМІ з’явилося багато повідомлень про поставки німецької зброї, навіть якщо вони були припинені в останні місяці. Німеччину вважають спільником ізраїльтян – не лише через її політичну позицію щодо Ізраїлю, але й особливо через її військову підтримку в перші кілька місяців.
Німеччина вже не має хорошого іміджу в арабському світі.
Німеччина вже не має хорошого іміджу в арабському світі, особливо в арабських суспільствах і організаціях громадянського суспільства, наприклад, в профспілках. Там Німеччина несе спільну відповідальність за катастрофу в секторі Газа. Не всі розуміють історичну відповідальність Німеччини перед Ізраїлем.
Ізраїль також втручається масованими атаками в Лівані. “Хезболла” сильно постраждала. Як люди в Газі бачать події в Лівані?
Багато хто в Газі вважає «Хезболлу» єдиною силою, яка продемонструвала солідарність – навіть у діях – тоді як арабські країни лише спостерігали і нічого не робили. Конфлікт з «Хезболлою» принаймні дещо послабив тиск на Газу. Ізраїльській армії довелося розподілити свої потужності на два фронти. Ізраїльтянам вдалося ліквідувати керівництво «Хезболли» за кілька тижнів. Мало хто очікував, що це станеться. Адже війна в Газі триває вже майже рік і про остаточну перемогу Ізраїлю досі не можна говорити. У Лівані знадобилося менше двох тижнів, щоб демонтувати найважливіші структури «Хезболли». Про це порівняння багато говорять у секторі Газа. Однак також виникає питання, чи зупиниться Ізраїль, коли дійде до річки Літані, яка відокремлює південь країни від решти Лівану. Чи можуть ізраїльські військові наступити на Сирію наступними? Тепер Ізраїль може скористатися можливістю раз і назавжди змінити карту Близького Сходу та окупувати нові території. Нетаньягу весь час намагається показати світовій громадськості, що йдеться про безпеку його країни. Але дії ізраїльтян навряд чи можна вважати самообороною.
*Доктор Усама Антар працює у відділі Близького Сходу та Півночі Африка Фонду Фрідріха Еберта. Раніше він керував проектами у філії FES у секторі Газа з 2005 року. Він також працював науковим співробітником і за сумісництвом викладачем на факультеті політичних та медіа-досліджень в Університеті Аль-Азхар та Університеті Аль-Акса в місті Газа.
Запитання ставив Ніколаос Гавалакіс.
Джерело: IPS–Journal, ЄС