Одне бачення продиктоване Іраном і його маріонетками. Інша спрямована на протидію і стримування Ірану і створення підґрунтя для можливого виникнення динамічного, мирного, модернізованого Близького Сходу, пише Фредерік Кемпе
Найближчі місяці визначать, чи приголомшливий наступ Ізраїлю проти «Хезболли» за останній місяць, який тепер спровокував іранську балістичну атаку на Ізраїль, увічнить і посилить безперервний цикл насильства на Близькому Сході, чи стане позитивним переломним моментом у боротьбі з агресією, підтримуваною Іраном.
Вбивство Ізраїлем лідера «Хезболли» Хасана Насралли, яке стало можливим завдяки бездоганній розвідці і смертоносному вантажу з вісімдесяти бомб, що проникли в його бункер в Бейруті, призвело до ескалації зіткнення двох кардинально різних бачень майбутнього Близького Сходу.
Одне з них просувається Іраном і його маріонетками, включаючи Хезболлу в Лівані, хуситів в Ємені і ХАМАС в Газі. Він характеризується продовженням насильницького конфлікту, а його метою є знищення Ізраїлю і тріумф радикальної, екстремістської і революційної форми ісламу.
Другий курс нарешті перехоплює ініціативу щодо протидії та стримування амбіцій Ірану, підриває і деградує військовий потенціал його маріонеток, а також закладає основу для можливого виникнення динамічного, мирного, модернізованого Близького Сходу.
Це бачення передбачає з часом більш інтегрований регіон з новими економічними і безпековими домовленостями, побудованими на основі Абрахамських угод. Найважливіше те, що воно включатиме нормалізацію ізраїльсько-саудівських відносин і певний шлях до палестинської державності.
Довгострокова перспектива
Цей більш позитивний шлях може здатися нездійсненною мрією, враховуючи реальні і безпосередні загрози більш широкої війни. У понеділок Ізраїль оголосив про початок «обмеженої» наземної операції в Лівані. А сьогодні Іран випустив по Ізраїлю, за даними Армії оборони Ізраїлю, 180 ракет, багато з яких були перехоплені. У найближчій перспективі можлива подальша ескалація. Важливо, однак, не випускати з уваги цей історичний потенціал зростання, коли Ізраїль, Іран, іранські маріонетки та інші регіональні і зовнішні гравці зважують свої наступні кроки.
Важливо пам’ятати, що Європа змогла побудувати свій більш позитивний шлях лише після століть конфліктів і на руїнах двох світових воєн. З огляду на війну, яку Росія продовжує проти свободи і незалежності України, історія мирної інтеграції Європи ще далека від завершення, але вона просунулася далеко вперед порівняно з очікуваннями часів Холодної війни.
Лише завдяки терплячому, послідовному підходу Сполучених Штатів та їхніх союзників до стримування і протидії Радянському Союзу Західна Європа змогла стримати Москву у військовий спосіб і врешті-решт розширити свою спільноту миру і процвітання. Понад сорок років зусиль пішло на те, щоб досягти перемоги в Холодній війні.
Підхід до Ірану має надихатися цією моделлю: протидіяти, стримувати та ізолювати Тегеран, щоб з часом іранський народ зажадав змін перед обличчям зростаючої привабливості економічних, суспільних і політичних успіхів усього Близького Сходу.
Було б передчасно оголошувати смерть Насралли переломним моментом на шляху до цього майбутнього. Однак було б недалекоглядно не розглядати цей момент як можливість, якою слід скористатися в боротьбі проти регіональних амбіцій Ірану і його маріонеток.
Ставки ще більше зростають у глобальному контексті посилення спільної справи Ірану з Росією, Китаєм і Північною Кореєю. Разом вони прагнуть підірвати світовий порядок, який Сполучені Штати і їхні партнери так старанно будували після Другої світової війни. Нові поставки Іраном балістичних ракет малої дальності і продовження поставок озброєних безпілотників до Росії для її війни проти України підкреслюють глобальність ставок, що стоять на кону.
Причини для надії
Попри всю нинішню ескалацію, кілька факторів дають довгострокову надію.
По-перше, смерть Насралли має фундаментальне значення для припинення десятиліть використання Іраном маріонеток проти своїх ворогів.
«За 32 роки на чолі «Хізболли», – написала в некролозі Насралли журналістка Financial Times Рая Джалабі, – 64-річний священнослужитель зробив її провідною силою в регіональній мережі іранських маріонеток, відомій як вісь опору». Після вбивства США іранського генерала Касема Сулеймані у 2020 році Насралла став другою за важливістю особою в цій осі після верховного лідера Ірану, аятоли Алі Хаменеї. Після майже сорокарічної боротьби Ізраїлю з «Хезболлою» з обмеженим успіхом, яка продовжувала нарощувати свій арсенал як вістря іранського маріонеткового списа, його загибель стала знаменною подією в історії Ірану.
По-друге, це економічна вразливість Ірану та його інстинкт самозбереження.
Джонатан Панікофф з Атлантичної ради пояснює, що в Ірані існують внутрішні розбіжності щодо того, наскільки жорстко відповідати Ізраїлю. Корпус вартових ісламської революції, багатопрофільна гілка іранських збройних сил, та інші прихильники жорсткої лінії, ймовірно, виступають за більш агресивну відповідь, щоб відновити стримування і підтримати «Хезболу». Майже напевно це ті фракції, які наполягали на сьогоднішньому ударі балістичними ракетами по Ізраїлю.
Однак Масуд Пезешкян, президент-реформатор Ірану, який вступив на посаду в липні, назвав ескалацію Ізраїлю «пасткою», що втягує Тегеран у ширшу війну, в якій він не зможе перемогти. Уникнення прямого конфлікту з Ізраїлем має вирішальне значення для бажання Ірану відновити свою хвору економіку і послабити західні санкції проти нього.
Ізраїль поставив Іран у безвиграшну ситуацію. Якщо він не піде на ескалацію і не завдасть удару по Ізраїлю, він втратить довіру своїх маріонеток, які вважатимуть, що він зробив недостатньо для того, щоб допомогти їм. Проте ескалація може призвести до ударів у відповідь з боку Ізраїлю по самому Ірану, аж до його ядерних об’єктів. Сьогоднішній удар виглядає як певний компроміс, достатній для того, щоб заспокоїти прихильників жорсткої лінії і виграти час для іранського керівництва, не заходячи при цьому так далеко, щоб спровокувати ширшу війну з Ізраїлем або, що ще гірше, зі Сполученими Штатами.
Важливо, що нещодавні дії Ізраїлю відновили ауру його розвідувального потенціалу і посилили його здатність стримувати своїх ворогів. І те, і інше було поставлено під сумнів після терористичної атаки ХАМАС 7 жовтня 2023 року, яка забрала 1200 життів в Ізраїлі і спровокувала конфлікт, в результаті якого, за оцінками, загинуло 40 000 людей в Газі.
Саме чудова якість і глибина ізраїльської розвідки, а також, ймовірно, її величезний обсяг даних, дозволили змінити курс у відносинах з «Хезболлою». Точна і достовірна розвідка – це те, що дозволило Ізраїлю ліквідувати Фуада Шукра, одного з найважливіших лейтенантів Насралли, наприкінці липня і вивести з ладу тисячі пейджерів і рацій у вересні. Необхідно було точно визначити місцезнаходження Насралли, і це буде цінною інформацією для планування його наземних операцій в Лівані.
Важливо також, що країни, які підписали з Ізраїлем Авраамові угоди, не залишили надії повернутися на шлях нормалізації, що матиме вирішальне значення для того, щоб Ізраїль зміг переломити ситуацію, яка стала найбільшою екзистенційною загрозою для єврейської держави з часів війни Судного дня 1973 року.
Жодна з них не розірвала відносини з Ізраїлем і не відмежувалася від угод. І хоча багато хто, включно з Об’єднаними Арабськими Еміратами, намагається пом’якшити напруженість у відносинах з Іраном, вони роблять це з широко розплющеними очима на постійну загрозу, яку становить Іран, і з твердим переконанням, що в довгостроковій перспективі Ізраїль буде більш інтегрований на Близькому Сході, а не менш, як того бажає Іран. Єдине, що вони поки що не поділяють, – це узгоджений шлях досягнення цього, і вони рішуче виступають проти підходу Ізраїлю до Гази і за її межами.
Від того, де ми знаходимося сьогодні, до нового порядку на Близькому Сході дуже далеко. Однак саме таке бачення має оживити відповіді на нинішню кризу, перетворивши загрози, що накопичуються, на історичну можливість.