Новий прем’єр-міністр Японії Сігеру Ісіба виступає за ядерну зброю. Його зовнішньополітичні пропозиції не викликають особливої прихильності у США.
Японія має нового прем’єр-міністра. Після того, як Ліберально-демократична партія обрала своїм новим лідером Сігеру Ісібу наприкінці вересня, 1 жовтня парламент затвердив 67-річного політика на посаді глави уряду.
Ісіба вже вп’яте балотувався на посаду голови ЛДП, але в минулому йому ніколи не вдавалося взяти гору над впливовими фракціями всередині партії, від інтриг яких він завжди дистанціювався. Натомість Ісіба любить говорити прямо, відкрито критикувати рішення своїх однопартійців, а також полюбляє провокації. Як наслідок, він неодноразово опинявся в центрі уваги як суперник багаторічного прем’єр-міністра Сіндзо Абе.
До того, як Абе став жертвою замаху в 2020 році, Ісіба був єдиним політиком ЛДП, який мав сміливість кинути виклик Абе на піку його влади. Однак через свою дистанційованість від внутрішньопартійних фракцій Ісіба не був зачеплений нещодавніми скандалами з пожертвами і виступав за розпуск фракцій та реформування закону про партійні пожертви. Саме це зробило його найпопулярнішим серед дев’яти кандидатів, які брали участь у виборах, і партія зрештою була змушена визнати його перемогу. Зрештою, лише Ішібі було довірено відновити репутацію партії та вивести її з падіння на виборах.
Нові вибори на посаду голови партії мали відбутися на ротаційній основі, але були незвичними тим, що чинний прем’єр-міністр Фуміо Кісіда несподівано оголосив у серпні, що не балотуватиметься знову. Кісіда активно намагався розібратися в нещодавніх скандалах з пожертвами, але зрештою не зміг переконати ні свою партію, ні населення – його рейтинг нещодавно впав нижче 20 відсотків. Відсутність підтримки в його власній партії, ймовірно, була головною причиною його відставки.
Новий прем’єр-міністр Ісіба вважається представником проактивної зовнішньої та безпекової політики і, ймовірно, продовжить курс своїх попередників, а також поглибить співпрацю Японії з європейськими країнами, зокрема з Німеччиною, у сфері безпекової політики. Водночас слід очікувати поглиблення діалогу з сусідніми країнами, яким явно нехтувалося в численних ініціативах, спрямованих на військове співробітництво в останні місяці і роки.
Колишній міністр оборони не обов’язково відомий як “голуб”.
Колишній міністр оборони не обов’язково відомий як “голуб” і не боїться виносити на обговорення суперечливі пропозиції. У минулому, наприклад, він загравав з можливістю ядерного озброєння Японії та запровадження обов’язкової військової служби. Однак перше навряд чи можливо через членство Японії в Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) – у разі припинення дії ДНЯЗ Японія опиниться в одному ряду з Північною Кореєю, яка рішуче засуджується за свою програму створення ядерної зброї. Остання категорично не сприймається суспільством. Обов’язкова військова служба суперечить не лише конституції, але й глибоко вкоріненому пацифізму, який і сьогодні характеризує післявоєнне японське суспільство.
Мало хто з японців може уявити собі кар’єру військового. Останніми роками Сили самооборони завжди не добирали запланованої кількості призовників. Це, звичайно, пов’язано з демографічними тенденціями, тобто падінням народжуваності і старінням японського суспільства, а також загальною нестачею робочої сили. Незважаючи на хороше соціальне забезпечення і статус державного службовця, військова служба не вважається привабливим вибором кар’єри.
Ісіба лише з невеликим відривом переміг на виборах – лише на кілька голосів від нього відстала Санае Такаічі, яка стала першою жінкою, що посіла друге місце на виборах на посаду голови ЛДП. Однак багато хто сумнівається, чи стала б дещо молодша 62-річна політик благословенням для Японії як перша жінка на посаді лідера партії і прем’єр-міністра. Такаічі вважається наступницею Сіндзо Абе і відома такими ж правими позиціями, а також як прихильниця економічної та фіскальної політики “Абеноміка”, яка зараз вважається провальною.
З іншого боку, Ісіба хоче продовжити відхід від абеноміки, який розпочався за часів Кісіди. Зважаючи на те, що доходи в Японії десятиліттями перебувають у стані стагнації, він хоче агітувати за значне підвищення заробітної плати та сприяти розвитку регіонів, щоб протидіяти міграції з сільської місцевості – новий прем’єр-міністр сам походить з Тотторі, префектури, яка сильно постраждала від відтоку сільського населення. Ісіба – єдиний з дев’яти кандидатів, хто висловився за відмову від розширення ядерної енергетики та більш активне просування відновлюваних джерел енергії.
Ішіба найбільш чітко відмежувався від Такаічі в дуже емоційних дебатах про те, чи слід дозволяти подружжю мати різні прізвища. Згідно із законом від 1912 року, Японія є єдиною країною, в якій подружнім парам заборонено мати різні прізвища. Ішіба пропонує якнайшвидше переглянути закон, в той час як Такаічі, з іншого боку, голосно стверджує, що такий перегляд призведе до “соціальної плутанини” і краху “традиційної” сімейної системи. Однак це правило не має нічого спільного з традицією. До 1868 року більшість японців взагалі не мали прізвищ. Прізвище було привілеєм знаті, а селяни, які становили понад 90 відсотків населення, мусили задовольнятися іменами.
Це змінилося лише під час модернізації країни наприкінці 19 століття, коли сімейні реєстри стали обов’язковими. “Плутанину” викликає більше заборона на індивідуальні імена. Адже якщо чоловік або дружина вже на шляху до успішної кар’єри, зміна прізвища, як правило, незручна. Тому деякі жінки, а також деякі чоловіки використовують у своєму професійному житті не зареєстроване прізвище, а дівоче. Очевидно, що мати два прізвища має бути більш “заплутаним”, принаймні для самої людини, ніж мати різні прізвища у шлюбі.
Попри власну риторику, саме Такаічі, як ніхто інший, голосно виступає за те, щоб використовувати своє ім’я при народженні у випадку неминучих професійних невдач. У минулому вона навіть практикувала використання різних імен у шлюбі та на роботі. Коли вона вперше вийшла заміж за депутата Ямамото Таку в 2004 році (пізніше пара розлучилася і одружилася вдруге в 2021 році), вона взяла прізвище Ямамото, але продовжила свою політичну кар’єру як “Санае Такаічі”.
Нещодавно Ішиба запропонував перетворити систему безпеки в Східній Азії, орієнтовану на США, на багатостороннє “азіатське НАТО”.
У найближчі тижні і місяці Ісіба має довести, що він здатен виконати завдання, до якого так довго прагнув. Що стосується зовнішньої політики, то йому доведеться примиритися з новою адміністрацією США. Це буде непросто, оскільки в минулому він неодноразово закликав до перегляду угод про розміщення американських військ, оскільки, на його думку, вони обмежували суверенітет Японії. Для Вашингтона такий перегляд – червона ганчірка. Нещодавно Ісіба також запропонував перетворити американську систему безпеки в Східній Азії на багатостороннє “азійське НАТО”.
Ця пропозиція не знайшла підтримки у Вашингтоні, головним чином тому, що він стверджував, що США втратили владу і вплив у відносному вираженні. Крім того, і США, і Японія вже беруть участь у багатосторонніх ініціативах, таких як Quad та AUCUS. Ісіба може стати удачею для діалогу з сусідніми країнами. У минулому новий прем’єр-міністр не привертав до себе уваги через словесні ляпи або помилки суперечливого характеру, наприклад, щодо воєнного минулого Японії. Тут для Ісіби має бути значне поле для діалогу.
Однак, перш за все, Ісіба повинен довести, що він може перемогти на виборах – адже це єдина причина, чому більшість депутатів ЛДП обрали його, а не суперечливого Такаічі. Ісіба оголосив, що розпустить нижню палату і призначив нові вибори на 27 жовтня. Якщо народ не висловить йому довіру на цих виборах, баланс всередині партії може незабаром обернутися проти Ісіби. Неминучим наслідком його невдачі стане новий зсув вправо в ЛДП.
Автор: Д-р Свен Заалер – очолює представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Японії та є професором сучасної японської історії в Університеті Софії в Токіо.
Джерело: IPG Journal, ЄС