“Наш президент чітко заявив, що Туреччина хоче брати участь у всіх важливих платформах, включно з БРІКС”, – сказав Омер Челік, речник керівної партії президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.

Він не підтвердив повідомлення про те, чи подала Анкара офіційну заявку на членство, але сказав, що “процес триває”.

Очікують, що БРІКС обговорить прийняття нових членів на зустрічі у російському місті Казань 22-24 жовтня.

Що буде, якщо Туреччина приєднається до БРІКС

Якщо Туреччину справді запросять приєднатися до блоку, вона стане першою країною НАТО, яка стане членом незахідного альянсу на чолі з Росією та Китаєм.

“Я думаю, що це буде досить символічним і важливим не лише для Туреччини та БРІКС, але й для НАТО та західного блоку”, – каже Керім Хас, експерт із турецько-російських відносин.

Він підкреслює, що Анкара потребує іноземних інвестицій і має диверсифікувати свої відносини з огляду на економічну кризу, яку переживає країна.

“Якщо турецька економіка впаде, це завдасть шкоди європейським банкам, тому що турецька економіка здебільшого залежить від них, – каже він. – Майже половина торгівлі Туреччини припадає на ЄС”.

За даними Ради Євросоюзу, ЄС є головним торговим партнером Туреччини, на якого припадає 31,8% її торгівлі.

У 2022 році загальна вартість торгівлі між ЄС і Туреччиною сягнула майже 200 мільярдів євро.

Тому, стверджує Хас, європейські країни закривають очі на те, що Туреччина не бере участі в антиросійських санкціях після повномасштабної війни в Україні.

“Захід терпить розвиток економічних відносин Туреччини з Росією та іншими країнами БРІКС”, – каже він.

“Крім того, якщо Туреччина, як союзник по НАТО, стане членом БРІКС, однією з її ролей буде зменшення антизахідного тону та конотацій у цьому блоці, – додає експерт. – Незаявлена ​​роль Туреччини в БРІКС, особливо з точки зору США та Великої Британії, мала б запобігти перетворенню БРІКС із незахідного блоку на антизахідну організацію”.

Що таке БРІКС

Блок країн, що розвиваються, заснований у 2006 році Бразилією, Росією, Індією та Китаєм і спочатку називався БРІК. Коли в 2010 році до нього приєдналася Південна Африка, блок змінив назву на БРІКС.

БРІКС задуманий, щоб об’єднати важливі країни, що розвиваються, та кинути виклик політичній та економічній владі багатших держав Північної Америки та Західної Європи.

Останніми роками альянс значно розширився і тепер включає Іран, Єгипет, Ефіопію та Об’єднані Арабські Емірати.

Про можливість приєднання також заявила Саудівська Аравія, а Азербайджан вже подав офіційну заявку.

Як повідомив Bloomberg минулого понеділка, Туреччина також подала заявку на приєднання до БРІКС кілька місяців тому.

Президент Ердоган висловлював інтерес до членства у БРІКС ще в 2018 році на 10-му саміті БРІКС в Йоганнесбурзі, Південна Африка.

Чому Туреччина хоче вступити до БРІКС

Президент Ердоган, який перебуває при владі понад два десятиліття і який висловлює розчарування відсутністю прогресу в членстві Анкари в ЄС, заявляє, що Туреччині необхідно покращити свої відносини як зі Сходом, так і з Заходом “одночасно”.

“Нам не потрібно вибирати між Європейським Союзом і Шанхайською організацією співробітництва”, – сказав Ердоган, маючи на увазі організацію регіонального співробітництва під керівництвом Китаю та Росії.

“Навпаки, ми повинні розвивати наші відносини як з цими, так і з іншими організаціями на основі взаємовигідних результатів”, – додав він.

У 2022 році торгівля Туреччини з Росією становила 11% від загальної їхньої торгівлі, а з Китаєм – 7,2%.

Керім Хас вважає, що членство Туреччини в БРІКС рішуче підтримає Росія.

“Пріоритет номер один для Росії – зберегти свою економіку стабільною, щоб підтримувати війну в Україні, щоб російська економіка не зазнала краху під санкціями Заходу”, – каже він.

“Тому Москва завжди хотіла б тримати Туреччину поруч. У них так багато зв’язків, починаючи від енергетики до торгівлі та туризму. Крім того, для Москви вигідно продемонструвати, що вона здатна розвивати тісні взаємовигідні відносини з країною НАТО”, – додає експерт.

Дедалі більший інтерес Туреччини до БРІКС, ШОС та інших партнерств не слід розглядати як зсув осі, каже Юсуф Джан з Wilson Centre, американського аналітичного центру.

“НАТО може отримати вигоду, якщо матиме союзника в цих колах”, – стверджує він.

Економічна криза в Туреччині

Як одну з причин бажання Анкари знайти геополітичний баланс розглядають поглиблення економічної кризи в Туреччині та її залежність від іноземних інвестицій і боргового фінансування.

Згідно зі статистикою МВФ за 2023 рік, Туреччина є 17-ю за розміром економікою у світі.

Згідно з даними МВФ, з офіційним річним індексом споживчих цін – тобто інфляції – на рівні 71,6%, Туреччина йде відразу після Зімбабве, Аргентини, Судану та Венесуели.

Усі останні опитування громадської думки в країні показують, що тягарем для турків є вартість життя. Президент Реджеп Таїп Ердоган чинив тиск на центральний банк Туреччини, щоб він підтримував низьку вартість запозичень.

На його думку, процентні ставки були причиною, а інфляція – наслідком.

Але за останній рік він змінив економічну політику, і нова економічна адміністрація йде більш “ортодоксальним” шляхом. Наприклад, нове правління центрального банку Туреччини підвищило процентні ставки з 8,5% до 50% за дев’ять місяців.

Хоча нинішній міністр фінансів країни Мехмет Шимшек стверджує, що нова програма працює добре, а у ситуації з інфляцією “найгірше позаду”, багато хто досі має сумніви щодо майбутнього.

“З моменту призначення Шимшека інфляція зросла вдвічі, а турецька ліра знецінилася попри підвищення процентних ставок з 8% до 50%”, – каже доктор Уміт Акчай з Берлінської школи економіки та права.

Це вказує на те, що ортодоксальна програма Шимшека, який розглядає надмірний внутрішній попит і підвищення зарплат як основні джерела інфляції, не є ефективною, додає він.https://flo.uri.sh/visualisation/19454116/embed?auto=1

Незрозуміло, що буде з економікою Туреччини в майбутньому, відзначають експерти.

“Інфляція знизиться в найближчі місяці в основному через ефект бази для порівняння”, – стверджує доктор Акчай.

“Однак зниження інфляції не обов’язково означає, що криза вартості життя закінчилася. Без підвищення реальної заробітної плати чи істотної підтримки нижчих класів ця криза триватиме”, – додає він.

Якщо заявка Туреччини на участь у незахідному економічному альянсі буде успішною, це може мати стабілізаційний ефект для її власної економіки.

Також цілком імовірно, що головна мета наміченого приєднання Туреччини до БРІКС лежить більше на політичній арені і є подальшим проявом зовнішньополітичної стратегії президента Ердогана “360”.

Селін Гіріт і Махмут Хамсічі
BBC World