Міжнародні ініціативи Google та інших компаній допомагають зберегти національну спадщину України на тлі російської кампанії зі стирання української культурної ідентичності та знищення об’єктів спадщини по всій країні, пише Мерседес Сапуппо.

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну включає в себе широкий спектр атак на об’єкти української спадщини, оскільки Кремль прагне стерти культурну ідентичність України. Станом на вересень 2024 року ЮНЕСКО офіційно підтвердила пошкодження 438 культурних об’єктів в Україні, включаючи культові споруди, музеї, бібліотеки та пам’ятники.

Раніше цього року Генеральний прокурор України Андрій Костін заявив, що ці напади були очікуваними. «Російська жага до знищення української спадщини не є несподіванкою, – зазначив він. «Це пов’язано з кампанією нападу на національну ідентичність України; адже напад на знання народу про свою історію, походження та культуру – це все одно, що відрізати коріння від дерева».

Директор Київського Безпекового Форуму Данило Лубківський є одним з багатьох українських коментаторів, які поділяють цю думку. «Як тільки почалося вторгнення, було одразу зрозуміло, що це війна проти кожного аспекту української національної ідентичності, включаючи мову, культуру та спадщину», – заявив він у своїй статті, опублікованій у березні 2024 року.

Напад Росії на українську культурну ідентичність викликав значне міжнародне занепокоєння, уряди багатьох країн висловили свою тривогу і запропонували підтримку Україні. Наприклад, Сполучені Штати нещодавно оприлюднили плани запровадити жорсткі обмеження на незаконну торгівлю українськими культурними артефактами.

Від початку повномасштабного вторгнення з’явилася також велика кількість міжнародних ініціатив, спрямованих на документування війни Росії проти української культурної ідентичності та збереження якомога більшої частини української спадщини. Серед них – моніторингова робота під керівництвом Ініціативи Смітсонівського інституту з порятунку культури (Smithsonian Cultural Rescue Initiative) та низка спільних ініціатив з українськими музеями.

Одним із найамбітніших проектів, спрямованих на збереження української спадщини, є платформа «Україна тут», яку очолює Google Arts and Culture. На початку вересня представники Google представили останні оновлення цього проекту, до якого додано понад тисячу нових зображень, дев’яносто нових історій та кілька віртуальних галерей.

Ця ініціатива Google, створена у партнерстві з низкою громадських груп, культурних організацій та державних установ, має на меті слугувати цифровою базою даних про культурну спадщину України. Вона включає сотні 3D-моделей церков, театрів, замків та інших історично значущих будівель, а також окремі предмети – від кухонного начиння до старовинних обладунків.

Зусилля зі збереження культурної спадщини України є важливим елементом ширшої міжнародної відповіді на російське вторгнення. Хоча за майже два роки на лінії фронту не відбулося жодних драматичних змін, Росія продовжує бомбардувати міста і селища по всій Україні практично щодня, часто завдаючи непоправної шкоди культурним об’єктам країни.

Невпинна повітряна війна Росії робить ще більш важливим ведення детального цифрового обліку об’єктів української національної спадщини. Під час нещодавнього форуму в українському чорноморському портовому місті Одеса заступник міністра культури і стратегічних комунікацій України Анастасія Бондар заявила, що використання сучасних технологій, таких як оцифрування, є «ключовим фактором» у боротьбі за збереження української культури для майбутніх поколінь.
Окрім знищення місць, пам’ятників та будівель, які складають культурну спадщину України, російське вторгнення також призвело до загибелі значної кількості представників сучасної культурної спільноти країни. Як зазначила головний культурний оглядач The Guardian Шарлотта Хіггінс у зворушливій промові, присвяченій українській письменниці та дослідниці воєнних злочинів Вікторії Амеліній після її загибелі в результаті російського авіаудару, «Сталін знищив одне покоління українських митців. Тепер Путін вбиває інше».

Понад сто українських діячів культури були вбиті з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії, згідно з даними, опублікованими всесвітньою літературною асоціацією PEN International. Однією з наймолодших жертв стала вісімнадцятирічна українська художниця Вероніка Кожушко, яка загинула від російської планерної бомби в Харкові в серпні 2024 року.

Руйнування української культурної спадщини цілком узгоджується з багаторічними зусиллями президента Росії Владіміра Путіна заперечувати право України на існування та його наполяганням на тому, що українці насправді є росіянами («одним народом»). Путін часто заявляє, що окуповані українські регіони є «історично російськими землями», і віддав наказ безжально придушувати українську національну ідентичність на всіх територіях, що перебувають під контролем Кремля.

Кампанія Росії проти української ідентичності поширюється навіть на викрадення та індоктринацію дітей у промислових масштабах. У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт кремлівського диктатора за звинуваченнями у воєнних злочинах, пов’язаних із масовою депортацією Росією українських дітей. За повідомленнями, багато з цих дітей піддавалися індоктринації в таборах, призначених для того, щоб позбавити їх української ідентичності.

Оскільки російському вторгненню не видно кінця, міжнародні зусилля, спрямовані на збереження культурної спадщини України, необхідні як ніколи. Поки російська армія бореться за досягнення своїх цілей на полі бою, дії окупаційної влади на підконтрольних Москві територіях є чітким свідченням того, що Кремль залишається відданим справі стирання української ідентичності та знищення української державності. Якщо цьому не запобігти, буде створено жахливий прецедент, який визначатиме глобальний безпековий клімат на довгі роки.