Зустріч прем’єр-міністра Великої Британії з президентом США цього тижня відбувається після нещодавнього сплеску дипломатичної активності між їхніми країнами, але попереду потрібно буде зробити ще більше, пише Пітер Вестмакотт

Візит прем’єр-міністра Великої Британії Кейра Стармера до Овального кабінету в п’ятницю припадає на кінець важливого тижня для відносин між США та Великою Британією.

Минулих вихідних керівники Центрального розвідувального управління США Білл Бернс і Секретної розвідувальної служби Великобританії Річард Мур написали спільну колонку для Financial Times, в якій підтвердили готовність своїх відомств разом протистояти «безпрецедентним» загрозам безпеці і способу життя своїх країн з боку ворожих держав і суб’єктів. Бернс і Мур також разом виступили на публічному заході в Лондоні, щоб донести цю заяву до громадськості.

У вівторок держсекретар США Ентоні Блінкен перебував у Лондоні, де зустрівся з міністром закордонних справ Великобританії Девідом Ламмі і прем’єр-міністром, щоб обговорити кризи в Газі, яку Блінкен невтомно намагається вирішити, і в Україні. У середу Блінкен і Ламмі перебували в Києві, де зустрілися з президентом України Володимиром Зеленським.

У п’ятницю в Білому домі Стармер і президент США Джо Байден будуть наповнювати змістом новий стратегічний діалог щодо зовнішньої політики і політики безпеки, оголошений минулого тижня Білим домом. Звичайно, буде багато сказано про Росію і Україну, а також про Ізраїль, Газу і пов’язане з цим питання про те, як поводитися з Іраном. Але я очікую, що обидва лідери також захочуть поговорити про Китай, іноземне втручання у виборчі кампанії і, можливо, про те, як Сполучене Королівство має намір відновити свої європейські відносини.

Без сумніву, демократи також будуть зацікавлені в будь-яких тактичних порадах Стармера щодо того, як виграти загальні вибори.

Після кількох хаотичних років, коли Сполучене Королівство змінило п’ять прем’єр-міністрів за шість років і було практично позбавлене ефективної дипломатії, поки боролося з наслідками референдуму 2016 року щодо Brexit, новий лейбористський уряд прагне перезавантажити відносини з сусідами і союзниками.

Це хороша новина, навіть якщо відносини між Великою Британією і США вже перебувають на більш міцному фундаменті, ніж більшість інших. Британія і США відіграли провідну роль у допомозі Україні протистояти незаконному і неспровокованому вторгненню російського президента Владіміра Путіна. Вони збивали іранські безпілотники і ракети, націлені на Ізраїль, і разом дали відсіч атакам хуситів на судноплавство в Червоному морі.

Їхні спільні розсекречені розвідувальні дані викрили брехню і агресію Путіна. Разом вони протидіють спробам підірвати демократію за допомогою дезінформації та брехні, організованої корумпованими автократами, стурбованими перспективою вкорінення демократії і свободи серед власних підданих.

Сполучені Штати і Велика Британія є членами-засновниками НАТО. Цієї неділі виповнюється три роки партнерству Австралія – Велика Британія – Сполучені Штати, також відомому як AUKUS. Воно розширило співпрацю США і Великої Британії в Індо-Тихоокеанському регіоні в той час, коли всі три країни мають вагомі підстави бути занепокоєними агресивною дипломатією Китаю.

Торговельні та інвестиційні зв’язки залишаються такими ж сильними, як і раніше. Немає потреби у всеосяжній угоді про вільну торгівлю, яку нереалістично пропагують прихильники Brexit, сподіваючись компенсувати бізнес, який Сполучене Королівство втратило з рештою Європи, коли вирішило покинути єдиний ринок.

Саме під час і одразу після Другої світової війни тодішній прем’єр-міністр Вінстон Черчилль вперше популяризував опис зв’язку між США і Великою Британією як «особливі відносини». У часи великої геополітичної невизначеності Черчилль у своїй промові у Фултоні, штат Міссурі, в березні 1946 року попередив, що «залізна завіса» опустилася над Європою, і що темні віки можуть повернутися, якщо демократії послаблять свою пильність. Іншими словами, особливі відносини не повинні ґрунтуватися на тому, що було досягнуто до цього часу; вони повинні бути зосереджені на тому, що буде далі. Хто б не переміг на президентських виборах у США 5 листопада, особливі зв’язки і спільні цінності між Сполученими Штатами і Сполученим Королівством залишаться незамінними для їхнього майбутнього процвітання і безпеки.