Парламент Румунії на нинішній сесії може розглянути законодавство, яке дозволить збройним силам країни збивати безпілотники, що входять в їхній повітряний простір. Про це повідомило видання Al Jazeera. А видання Euroactive пише, що румунська опозиція розкритикувала владу через порушення російськими дронами повітряного простору країни. Ті самі питання постали перед Польщею і Латвією.
Латвія заявила, що російський дрон, який розбився на території їхньої країни у суботу, 7 вересня, містив в собі вибухівку. Безпілотник залетів до Латвії з Білорусі та впав у районі села Гайгалава, що за 90 кілометрів від білоруського кордону. Латвійська влада припускає, що вибухівка була призначена для обстрілів України.
Головнокомандувач збройних сил Латвії генерал-лейтенант Леонід Калніньш, якого цитує Reuters, заявив, що це був безпілотник типу Shahed, розроблений Іраном.
Командувач повідомив, що вибухівку деактивували латвійські фахівці після того, як її було виявлено. За даними латвійської телекомпанії LSM, збройні сили країни відстежували траєкторію польоту російського безпілотника до місця падіння. Розслідування інциденту триває.
У мережі Х GeoTechWar на своїй сторінці поширив фото та відео ймовірного місця падіння дрона в Латвії, траєкторію його польоту, а також ймовірні руйнування, яких він завдав.
Інший російський безпілотник цими вихідними розбився у Румунії, через що збройні сили країни підняли в повітря румунські винищувачі F-16. Видання Euroactive пише, що «принаймні два російські ударні безпілотники Shahed увійшли в повітряний простір Румунії в ніч із суботи на неділю», один з них понад годину літав в румунському повітрі, після чого взяв курс на Одесу, другий розбився в безлюдному районі Румунії Тулча.
І це вже не перший випадок, коли російські дрони, якими російська армія атакує Україну залитають на територію Румунії.
Euroactive пише, що румунська опозиція розкритикувала владу через порушення російськими дронами повітряного простору країни.
«Навесні очільник армії попросив нас змінити законодавство, щоб ми могли збивати безпілотники, які заходять на нашу територію. Пане Чолаку, ви контролюєте 60% парламенту, чи ви збираєтеся щось із цим робити?»,– звертається до прем’єр-міністра Румунії лідерка головної опозиційної партії країни USR Олена Ласконі.
А видання Al Jazeera повідомляє, що парламент Румунії може на нинішній сесії дозволити збройним силам країни збивати безпілотники і ракети, що порушують повітряні кордони країни у мирний час, тобто без оголошення воєнного стану і війни.
Литва закликає НАТО до «сильної відповіді»
Те, що відбулося в Латвії, є результатом «бездіяльності», заявив міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс. Він закликав до «сильної відповіді» на порушення росіянами повітряного простору країн НАТО.
«Інциденти, які були немислимі ще 3 роки тому, тепер сприймаються як рутина. Ніщо не повинно приземлятися на Україну, на Латвію чи будь-де на території НАТО, але це нова реальність, до якої призвела наша бездіяльність. Литва, звісно, підтримає сильну відповідь союзників», – пише у мережі Х очільник МЗС Литви.
Інциденти в повітряному просторі НАТО та інших країн за участю російських дронів – не одинокі випадки. Раніше безпілотники, які вирушали з Росії або Білорусі, падали в Румунії та Молдові (яка не є членом НАТО), а також неодноразово порушували повітряний простір Польщі.
У 2022 році українська ракета ППО, яка мала перехопити російський дрон, впала на території Польща, внаслідок чого загинули двоє громадян Польщі, яка є країною НАТО.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга засудив порушення повітряного простору в Румунії та Латвії. Він закликав НАТО дозволити своїм країнам перехоплювати російські ракети та безпілотники у своєму повітряному просторі, а також зняти обмеження для України на використання західної зброї.
Збивати над територією України
Голова МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив у коментарі BBC, що Варшава розглядає збиття російських ракет у повітряному просторі України, якщо вони біля польського кордону. Натомість генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, коментуючи це питання, повторив тезу, що альянс «не буде частиною цього конфлікту».
Позиція НАТО щодо збиття російських ракет Польщею має бути одностайною, але це було б в інтересах безпеки польського народу, вважає президент Володимир Зеленський на пресконференції 15 липня.
Абсолютно справедливо, якщо Польща буде нам допомагати збивати ракети, які йдуть саме в напрямку Польщі
Володимир Зеленський
«Ми почали працювати на двосторонньому рівні, тому що це передусім не тільки безпека країни НАТО Польщі, а просто безпека людей у Польщі, тому що ракета може попадати туди або вже попадала – у нас просто різні думки на цей рахунок», – заявив президент України.
Зеленський висловив думку, що участь Польщі у відбитті атак РФ на захід України, де розташовані газосховища, була б виправданою:
«Я вважаю, що це абсолютно справедливо, якщо Польща буде нам допомагати збивати ракети, які йдуть саме в напрямку Польщі. Ми говоримо саме про цей напрямок, напрямок газосховищ України, куди часто прилітає».
Водночас, за словами голови держави, у НАТО є «країни-скептики в принципі до нас».
«Так ось, дуже важливо, що цим газом, які в нашому газосховищі, користуються саме ці країни. Це цікаво. І мені здається, що цей скепсис країн повинен зменшуватися, бо, якщо ми не захистимо наші газосховища, то ці країни в опалювальний сезон залишаться без газу. Найближчі наші сусіди», – зазначив він, не уточнивши, про які саме країни йдеться.
Президент також нагадав, що Україна підписала з Польщею безпекову угоду про двосторонні гарантії безпеки, яка передбачає «технічний розгляд цього питання». Він назвав це першим кроком, але зазначив, що «далі там є нюанси».
- НАТО – це альянс країн Європи і Північної Америки (North Atlantic Treaty Organization), який вважає своїм обов’язком мирне розв’язання суперечок.
- Якщо дипломатичні зусилля зазнають поразки, у НАТО є військова потужність для того, аби здійснювати операції з врегулювання криз.
- Такі операції запроваджуються відповідно до пункту щодо колективної оборони засновницького договору НАТО – Статті 5 Вашингтонського договору або за мандатом Організації Об’єднаних Націй, як самотужки, так і спільно з іншими країнами і міжнародними організаціями.
- НАТО дотримується принципу, що напад на одного або кількох з його членів вважається нападом на них усіх. У цьому полягає принцип колективної оборони, який закріплено у Статті 5 Вашингтонського договору.
- Донині Статтю 5 було задіяно лише одного разу – у відповідь на терористичні атаки у Сполучених Штатах Америки 11 вересня 2001 року.
