З правильною технологією та фінансуванням це не займе століття
Україна зараз є найбільш замінованою країною на Землі: до 139 300 квадратних кілометрів землі – територія, більша за Англію, – замінована мільйонами наземних мін. Це величезна перешкода для післявоєнного відновлення та економічного розвитку України, а також для забезпечення продовольчої безпеки мільйонів найуразливіших людей у світі. Очищення цих мін вимагатиме історичних інвестицій і нових підходів до розмінування.
Наземні міни є проблемою в Україні з моменту незаконної анексії Криму Росією у 2014 році. Однак масштаб їхнього розміщення значно збільшився після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Російські війська, які наступали, а потім були змушені відступити, залишили по собі величезні мінні поля на одних з найпродуктивніших сільськогосподарських ґрунтах у світі. Війна також призвела до поширення інших боєприпасів, що не вибухнули, зокрема гранат і касетних боєприпасів, які можуть зберігати здатність до детонації роками.
Окрім гуманітарних наслідків, наявність наземних мін та інших вибухонебезпечних залишків війни (ВЗВ) становить величезну проблему для української економіки. Зокрема, наземні міни та ВЗВ змушують фермерів залишати великі ділянки землі, що загрожує продуктивності сільськогосподарського сектору країни. У новому звіті «Від економічного відновлення до глобальної продовольчої безпеки: Нагальна потреба в розмінуванні України», підготовленому у співпраці з Міністерством економіки України, Інститут глобальних змін Тоні Блера (TBI) підрахував, що наземні міни та ВЗВ коштують українській економіці $11,2 млрд. втраченого ВВП щороку – це еквівалентно 5,6% довоєнного ВВП країни. Найбільше постраждав сільськогосподарський експорт; за оцінками TBI, щорічний український експорт на $8,9 млрд (13,2%) нижчий, ніж він міг би бути за відсутності наземних мін і ВЗВ.
Витрати виходять далеко за межі України. Сотні мільйонів людей у всьому світі покладаються на українську сільськогосподарську продукцію. Втрата експорту сільськогосподарської продукції з України найбільше вдарила по найбільш незахищених від продовольчої небезпеки громадах на півдні світу. До війни майже 90% українського експорту пшениці йшло до країн Африки та Азії, де не вистачало продовольства. Оскільки цей експорт наближається до десятирічного мінімуму, вкрай важливо якнайшвидше розмінувати українські сільськогосподарські землі, щоб забезпечити доступність і наявність продовольства для найбільш вразливих громад по всьому світу.
Для безпечного розмінування України такими темпами, які забезпечать її здатність до економічного відновлення, знадобляться значні кошти – за оцінками Світового банку, 34,6 мільярда доларів – і надзвичайні інновації. За нинішнього рівня фінансування і використання традиційних підходів до розмінування це займе понад 100 років. Щоб досягти мети українського уряду щодо повернення 80% потенційно замінованих земель до продуктивного використання протягом десяти років, фінансування має зрости приблизно до 2,8 млрд доларів США щорічно, і Україні доведеться встановити новий стандарт розмінування, який збільшить швидкість, не жертвуючи безпекою.
Українці вже досягають прогресу на обох фронтах. За останні півтора року було обстежено і позначено як безпечні понад 35 000 квадратних кілометрів, а нові технології для перевірки території на відсутність мін випробовуються і виробляються в країні. Тим не менш, фінансування, доступне для розмінування, все ще далеко не відповідає потребам України.
Інноваційні моделі фінансування можуть допомогти Україні залучити нові джерела приватного капіталу. Дві такі моделі, які довели свою успішність у схожих умовах розвитку, були визначені у звіті Женевського міжнародного центру з гуманітарного розмінування та Symbio Impact: авансове фінансування і тематичні облігації. Наприклад, ринок сільськогосподарських облігацій для розмінування в Україні міг би допомогти фінансувати очищення економічно продуктивних земель, а виплати здійснювалися б за рахунок грошових потоків, що генеруються після очищення. Механізм авансового фінансування, тим часом, використовував би довгострокові зобов’язання уряду і донорів для випуску облігацій на ринках капіталу, а надходження від них використовувалися б для негайного фінансування розмінування.
Що стосується інновацій у механізованому розмінуванні, то поєднання безпілотних літальних апаратів і технології штучного інтелекту виявилося дуже перспективним у зниженні вартості розмінування і підвищенні ефективності та безпеки операцій. Використання автономної або напівавтономної техніки з системами наведення і GPS-картування може допомогти прискорити обстеження великих сільськогосподарських полів, де є підозри на наявність наземних мін або ВЗВ, але не підтверджено, що дасть фермерам впевненість, необхідну для повернення на землю, вільну від мін.
Прискорення темпів розмінування є викликом глобального значення, і Україна потребує підтримки всього світу. Завдяки інноваційним підходам до фінансування та розмінування фермери країни можуть повернутися на свої землі, щоб продовжувати годувати найуразливіші верстви населення у світі і водночас сприяти відродженню економіки України.