Німеччина посилить контроль на своїх кордонах. Нововведення почнуть діяти з 16 вересня і триватимуть щонайменше пів року.

Відновлення контролю на кордонах відбуватиметься всередині Шенгенської зони, до якої належить і Німеччина, й де рух в цих внутрішніх межах мав би бути вільним.

За Шенгенською угодою, контроль на внутрішніх кордонах може розглядатися лише як крайній захід у ситуації, коли міграція загрожує безпеці і порядку в тій чи іншій країні.

Відповідно до процедури, Німеччина вже поінформувала про це Європейську комісію.

Чому Німеччина посилює контроль на кордонах

Рішення ухвалили лише через кілька днів після того, як “Альтернатива для Німеччини” (AfD), політична сила крайньоправого спрямування, яка також відома антиіммігрантською риторикою, здобула багато голосів на місцевих виборах.

Вважають, що політичні успіхи “Альтернативи” пов’язані із незадоволенням міграційною політикою чинного уряду значної частки німців.

Влада країни опинилася під тиском громадськості після низки інцидентів з мігрантами.

Один з них стався у Золінгені у серпні, де чоловік, озброєний ножем, убив трьох людей і поранив ще вісьмох. Підозрюваний – сирієць, якому загрожувала депортація після негативної відповіді на запит про притулок. Відповідальність за напад взяло на себе екстремістське угруповання “Ісламська держава”.

Міністр внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фостер заявила, що уряд має “жорстку позицію” щодо нерегульованої міграції. За її словами, відновлення перевірок має знизити ісламістську загрозу та транскордонну злочинність.

“Ми робимо все, що в наших силах, аби захистити населення країни від подібних загроз”, – заявила керівниця МВС.

Загалом Німеччина має кордони у понад 3,7 тисячі км і межує з Данією, Нідерландами, Бельгією, Люксембургом, Францією, Швейцарією, Австрією, Чехією та Польщею.

Раніше Німеччина вже запровадила контроль на своїх східних та південних кордонах – із Польщею, Чехією, Швейцарією та Австрією. Переважно він полягає у вибіркових перевірках на дорогах та у поїздах.

З наступного тижня подібні заходи запровадять на усіх прикордонних пунктах.

Мігрантам тут не раді чи політика Шольца?

Критики цього кроку кажуть, що він більше стосується політики, ніж безпеки. Зокрема, і успіху “Альтернативи” на місцевих виборах в Тюрингії, де крайньоправі здобули перемогу вперше від Другої світової. Це стало “холодним душем” для головних політичних гравців – правлячої соціал-демократичної партії та нині опозиційної ХДС.

Привладні соціал-демократи сприйняли це як сигнал того, що виборці вимагають жорсткої політики щодо мігрантів та кордонів.

Опитування, які показують, що AfD незабаром може здобути перемогу і на виборах у центральній землі – Бранденбургу, змусили і соціал-демократів, і ХДС виходити з пропозиціями, які ще нещодавно важко було уявити.

Наприклад, у ХДС запропонували завертати усіх шукачів притулку прямо на кордоні. На тій підставі, що аби потрапити в Німеччину, вони неодмінно мали проїхати через інші безпечні європейські країни і чомусь там не зупинилися.

І одразу ж австрійський міністр внутрішніх справ Герхард Карнер заявив, що його країна не прийматиме мігрантів, яких повертатиме Німеччина. Проте в самій Німеччині підрахували, що від жовтня 2023 завдяки контролю на кордоні з Австрією туди повернули близько 30 тисяч мігрантів.

З часу різанини у Золінгемі уряд Шольца також анонсував низку кроків з обмеження міграції.

Серед них – депортація засуджених за кримінальні злочини афганців (вперше від 2021 року, коли до влади в Афганістані повернувся Талібан), а також позбавлення виплат шукачам притулку, які очікують на депортацію.

“Наміри уряду, очевидно, мають символічно показати німцям та потенційним мігрантам, що останнім вже тут не раді”, – цитує Reuters Маркуса Енгера з німецького Центру інтеграційних та міграційних досліджень.

За офіційною статистикою, за перші вісім місяців цього року кількість заяв про надання притулку в Німеччині зменшилася на 20%.

Біженці, мігранти та українці з тимчасовим захистом

Як і їхні попередники з ХДС на чолі з Ангелою Меркель, нинішній уряд канцлера Олафа Шольца провадить політику прийняття великої кількості шукачів притулку.

Не в останню чергу біженців в Німеччині приваблюють вищі, ніж у багатьох інших європейських країнах соціальні виплати.

Німеччина прийняла близько мільйона біженців під час міграційної кризи 2015-2016 років, переважно із зруйнованої війною Сирії. Але також це мігранти з інших близькосхідних країн, які втікають від економічних негараздів у своїх країнах.

Після нападу Росії на Україну у лютому 2022 року Німеччина також надала притулок 1,2 мільйона українців – найбільше з усіх європейських країн.

Втім, як і в інших країнах ЄС, в Німеччині українці мають тимчасовий захист, який не є статусом біженця чи шукача притулку, але дає право на роботу.

А вищі, ніж у інших країнах зарплати, наприклад, у Польщі, яка раніше вела перед за кількістю прийнятих українців, є одним з мотивів до пошуку притулку саме в Німеччині.

Водночас свіжі дані від Євростату свідчать, що кількість українців в Німеччині зі статусом тимчасового захисту різко скоротилася влітку цього року.

У липні порівняно із даними за червень 2024 кількість українців зі статусом тимчасового захисту в Німеччині скоротилася на майже 237 тисяч людей або на понад 17%. Це найбільше скорочення серед країн ЄС. Воно може бути пов’язано як із тим, що якась частина українців виїхали з країни і стратили статус тимчасового захисту в Німеччині, або ж із тим, що вони просто змінили свій статус на якийсь інший.

Попри це Німеччина і надалі веде перед за кількістю українців, які отримали прихисток в Європі через війну, – захист там мають понад 1,11 млн українців.

На другому місці Польща, де тимчасовий захист мають 976,2 тисячі українців.

Оглядачі відзначають дещо інше ставлення до біженців з України, від яких, передусім, очікують не виїзду, а більшої залученості до ринку праці.

За даними німецького уряду, у лютому 2024 року у Німеччині були працевлаштовані 21% працездатних (15-65 років) українських біженців.

За розрахунками Інституту праці та професій, середній рівень зайнятості серед українських біженців досягне 45% після перебування у Німеччині упродовж 5 років, і 55% – після десяти років життя у країні. У Німеччині також відзначають високий освітній рівень українців.

Головними ж перешкодами для працевлаштування називають не лише мовний бар’єр (який сподіваються прибрати завдяки інтеграційним курсам німецької), але й те, що переважна більшість біженців з України – це мами з неповнолітніми дітьми, за якими потрібен догляд.

Також варто враховувати, що крім понад мільйона мігрантів війна в Україні принесла німцям енергетичну кризу (зумовлену великою залежністю від російських енергоносіїв до 2022 року) та уповільнення економіки.

Після відновлення прикордонного контролю в Німеччині статус українців там не зміниться.

Вони так само можуть перебувати в країні до 90 днів без візи, або просити про тимчасовий захист.

Але варто бути готовим до додаткових перевірок документів, зокрема, і тих, що засвідчують надання тимчасового захисту, а також до можливих затримок, особливо на пропускних пунктах на автодорогах.