Старші класи в школах окупованої Луганщини та Донеччини активніше долучають до «Юнармії». Про це Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповіли місцеві. За їхніми словами, раніше – мілітаризована організація сприймалася дітьми більше як гра і можливість виїжджати з маленьких міст на змагання в Росію, але за останній рік «Юнармія» стала майданчиком для підготовки майбутніх кадрів контрактної армії агресора. Серед вихованців організації є і ті, хто вже загинув на фронті.
Історія 1. Луганськ: «Напиши письмо, ты ж не бИндеровец»
Син луганчанки Катерини – дев’ятикласник. Напередодні цього навчального року батьків в школі попередили: до «Юнармії» мають долучитися всі старші класи. Якщо хтось проти, хай пише офіційну заяву на дирекцію школи. Катерина каже: охочих піти проти системи не знайшлося.
«Між собою всі розмовляють, кажуть, що це неправильно. Розуміють, що наші діти можуть бути наступними, кого Росія «викличе воювати». Як цього літа за старшокласниками й студентами полювали, щоб вони контракти підписали та вступили до лав російської армії, а тут – зі школи готують», – каже Катерина.
За її словами, з початку повномасштабного вторгнення окупаційна адміністрація почала активніше долучати старші класи до своєї «військової пропаганди». Були і зустрічі з учасниками бойових дій, і мітинги на підтримку так званої «СВО», і монументи відмивали.
Твой подвиг неоценим
«Замість творів на уроках російської мови чи літератури – напиши листа герою. Чи лютий, чи березень цього року, вони щодня писали «Твой подвиг неоценим», «Благодаря тебе я могу учиться». І це було як під копірку. Однокласник сина одного разу запитав, коли це завершиться. Так на нього накричала класна керівниця: «Напиши письмо, ты ж не бИндеровец», – розповідає Катерина.
Каже: у їхній школі «Юнармія» – це передусім патріотичне виховання.
«Історія Росії, місце Донбасу в історії Росії, митці й письменники – нерідко вони українські, але їм нав’язують, що це російське. Реально – зомбування в стилі: «усе російське – гідне, усе інше – лайно», – каже Катерина.
«Мені по***й, що тобі 20! Хоч здохни тут!» Як Росія затягує українську молодь до армії
Історія 2. Горлівка: «У мене немає вибору. Це війна»
В окупованій Горлівці «Юнармії» приділяють більше уваги саме як майбутній заміні російської армії, розповідає Сергій Ігорьович. Тут дітей вчать стріляти, майстерності рукопашного бою, проходженню смуги перешкод і навіть – авіарозвідці на дронах.
«Для більшості з цих дітей – «Юнармія» – це шанс вирватися з маленького містечка. Вони їздять на «зльоти всіх юнармійців» до Москви, до тренувального табору на Кавказ або відпочивати в окупований Крим. Мало хто з них це сприймав як майбутню професію… До цього року», – каже Сергій Ігорьович.
Його онука зараз в «Юнармії». Він зауважує, що кількість занять у молоді збільшилася: додалося як і теорії, серед якої навіть види сучасного озброєння, так і практика – тактична медицина та авіарозвідка.
Чимало хлопців, хто вже випустився з «Юнармії», підписав контракт і воює за Росію
«Запитую у неї (онуки – ред.) навіщо це тобі усе. Каже: у мене немає вибору. Це війна». У них насправді чимало хлопців, хто вже випустився з «Юнармії», тобто їм зараз десь по 20-22 роки, хто підписав контракт і воює за Росію. Заробляють так гроші. Є і ті, хто вже загинув, але дітям кажуть, що такі часи: загинеш або воюючи за Росію, або прийдуть українці й всіх вб’ють», – каже Сергій Ігорьович.
За його словами, ті, хто має досвід «Юнармії», на олівці у військкоматів. Там такій молоді завжди раді.
«Більшість з цих дітей народилася і виросла в Україні, але 10 років окупації й тепер їх змушують воювати проти України. Звичайно, є ті, хто все одно їде в Україну – вчитися і продовжувати своє життя в незалежній країні, а не в окупації, але немалий відсоток і тих, хто йде воювати в російську армію. Вони роблять свій вибір – «померти за окупантів», – каже Сергій Ігорьович.
Уроки «православ’я» і «патріотичного виховання». Як РФ «зомбує» дітей в окупації
Що відомо про «Юнармію»?
Організація була створена у 2016 році за ініціативи тодішнього міністра оборони Росії Сергія Шойгу. Її одразу почали порівнювати з «німецьким Гітлерюгендом» – молодіжною організацією НСДАП, членами якої ставали з 10 років (з 1936 р. членство в Гітлерюгенді стало обов’язковим). З 1943 року учні старших класів в підрозділах залучалися до служби в зенітно-артилерійських частинах. А з вересня 1944-го по січень 1945 року на службу до гітлерівської армії було залучено 150 тисяч неповнолітніх дівчат.
Якщо раніше на окупованих територіях Луганщини та Донеччини вступ до «Юнармії» був більше «для галочки», кажуть батьки. То з 2022 року дітей почали активно готувати «до служби у Збройних силах РФ».
«Донька була у «Юнармії» у 2020-му. Якраз потрапили на випускні класи. Тоді «Юнармія» була схожою на радянську «Зарницу». Так, їх вчили стріляти, кидати гранати, рукопашному бою та картографії, але це більше сприймалося як гра. Для них – це була можливість прогуляти нудні уроки, поки готувалися до змагань. А потім сам турнір – кілька днів атмосфера свята. Але донька ніколи не казала, що їх готують воювати», – розповідає Катерина.
Та й самих «юнармійців» можна було поділити на дві категорії: «звичайні», кого вчать за основною програмою в школі, й «еліта» – діти представників окупаційної адміністрації, які їздили на тренувальні збори та навчання до Росії, де займалися зі справжніми військовими.
У нас тут война, а ты стреляешь, как твоя мамка
Тепер же в луганських школах, каже Катерина, від старшокласників вимагають обов’язково вступити до «Юнармії». І хоча у тренувальні табори в Росію все одно їздить тільки «еліта», розповідає мама випускника, на дітей почали сильніше тиснути інструктори.
«Син жаліється, що нормативи складніше, ніж на фізкультурі. Тобі постійно наголошують, що «у нас тут война, а ты стреляешь, как твоя мамка», і все в такому стилі. Каже: навіть дівчата, які мають «звільнення» від фізкультури, на «Юнармії» з’являються, бо проблем нікому не треба», – розповідає Катерина.
Хоча зазначає, насправді чимало залежить від дирекції школи. Адже саме керівники навчальних закладів вирішують, як витрачати гроші, які Росія надає на розвиток «Юнармії» – проводити справжні заняття і тренування чи вносити події тільки у звіти.
Що відбувається?
Сьогодні твої діти в «Юнармії», завтра – в українській землі
У червні сайт «Юнармії» зламали. На ньому з’явилися відео з кадрами загиблих російських солдатів в Україні з підписом «Сьогодні твої діти в «Юнармії», завтра – в українській землі».
Ніхто з хакерів на себе не взяв відповідальність за злам, але після нього на офіційному сайті відбулися серйозні – «зачистки».
Прибрали будь-які спогади й інформацію про загиблих юнармійців, навіть в розділі «Алея Слави». Раніше там було понад 100 імен – наставники, випускники та учасники «Юнармії» різного віку та з усіх територій – навіть окупованої Луганщини та Донеччини.
Зараз перелік – із 14 людей. Хоча їх має бути більше, відштовхуючись від заяв в російських ЗМІ, тільки із Забайкальського регіону загинуло 8 «юнармійців». А на офіційному сайті про них не згадується. Ще одна суттєва зміна – усі загиблі старші 20 років, раніше згадувалися – і молодші.
Проте в новинах ще залишається деяка інформація про інших юнармійців. Зокрема, 18 березня 2024 року шістнадцятирічний Ілля Москвітін «підірвався на протипіхотній фугасній міні «Лепесток».
В «Юнармії» звинувачують Україну. Мовляв, обстрілює «мирних мешканців та використовує заборонені ООН протипіхотні міни». Натомість судячи зі сторінки Іллі Москвітіна в соціальній мережі – загинув він не як цивільний. У хлопця чимало фотографій у військовій формі, серед яких – і з нашивками «вагнерівців».
У товаришів по службі були пости на кшталт «Отомстим за тебя, брат», «Теперь будем воевать и за себя, и за тебя». От тільки після активних українських коментувань до поста одного з «побратимів» – однолітка Ярослава Власенка – той взагалі видалив свою сторінку.
Головні кандидати – діти з притулків та ті, у кого загинули батьки на війні?
Історики кажуть, що «пропускний вік» в Гітлерюгенді залежав від подій на фронті, в «Юнармії» він також знизився. Якщо на початку створення організації – це було 14 років, то зараз – 8.
«Якщо дитині до 14 років, то за неї мають написати заяву про вступ батьки. І начебто є ті, хто їх можуть захистити від такої насильницької мілітаризації. Інша справа, якщо це діти-сироти. З новоокупованих територій вивезли чимало дітей і зараз вони у нашому Луганському чи в інших регіонах. А там «дирекція» підтримує «Юнармію»: по-перше, це додаткові гроші від Росії, по-друге, а у них і вибору немає», – каже Сергій.
У організації навіть є окрема програма «Юнармія. Наставництво» для дітей-сиріт. На пропагандистських сайтах неодноразово публікували матеріали про таких дітей, які мріють тепер вступити до університетів, стати військовими, а потім «продовжити справу батька, який загинув у війні».
Що порушує Росія?
Військову пропаганду серед дітей та залучення їх до лав «Юнармії» українські правоохоронці кваліфікують як військовий злочин, за ст. 438 КК (порушення законів та звичаїв війни), оскільки пропаганда задля добровільного вступу до армії цивільних заборонена статтею 51(1) Конвенції про захист цивільного населення під час війни 1949 року.
Зокрема, в червні 2024 року СБУ повідомила, що Сергій Гаврильчук – керівник «регіонального штабу «Юнармії»» у тимчасово окупованому Криму – залучав місцевих школярів до мілітарної організації країни-агресора.
«Наприкінці навчального року старшокласники складають відповідний «іспит», за результатами якого Гаврильчук особисто вербує «випускників» до збройних сил РФ. У такий спосіб фігурант виконує вказівку кремля щодо поповнення новим особовим складом окупаційних угруповань, які воюють проти Сил оборони», – повідомляло СБУ.
Раніше, у лютому, було повідомлено про підозру керівниці штабу «Юнармії» на окупованій Луганщині, яка пропагує військову службу серед дітей.
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я України з метою позбавити людей електроенергії, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших засобів для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Ольга Модіна