Щоб досягти вступу до ЄС, Україна повинна зміцнити свою обороноздатність, провести адміністративну реформу в судовій системі та впровадити багатосекторний підхід до боротьби з корупцією, пише Захарій Попович.
Україна офіційно розпочала переговори про вступ до Європейського Союзу 25 червня. Хоча ці переговори дають надію країні, яка вже давно прагне до більш всебічної інтеграції з європейськими політичними та економічними структурами, вони також будуть обмежені сучасними безпековими та політичними міркуваннями. Щоб досягти вступу до ЄС, Україна повинна зміцнити свою обороноздатність, провести адміністративну реформу в судовій системі та впровадити багатосекторний підхід до боротьби з корупцією.
Майбутні адміністративні, судові та інституційні реформи, необхідні для інтеграції в ЄС, залежать насамперед від здатності України забезпечити свій суверенітет і захистити свою територію. На Конференції з питань відновлення України, що відбулася в червні 2024 року в Берліні, гасло «Об’єднані в обороні, об’єднані у відновленні, разом сильніші» стало об’єднавчим гаслом і закликом до дії. Українські та європейські зацікавлені сторони окреслили потреби України в системах протиповітряної оборони, необхідних для захисту критично важливої цивільної інфраструктури країни.
Україна також має спиратися на нещодавні оборонні реформи, щоб розширити прозорість і підвищити ефективність усієї системи закупівель і виробництва. У червні 2023 року державний оборонний конгломерат «Укроборонпром» був перетворений на акціонерне товариство «Українська оборонна промисловість» (УОІ). Він запровадив інституційні реформи для створення нової корпоративної структури, що відображає європейські стандарти. Пряма взаємодія з представниками ЄС допомогла Україні адаптувати свою адміністративну архітектуру, одночасно створюючи нові виробничі та закупівельні ініціативи з українськими установами.
Ці нові відносини експоненціально зростали протягом останнього року і включають плани виробництва обладнання та боєприпасів в Україні. У липні німецька оборонна компанія Rheinmetall оголосила, що отримала від українського уряду запит на відкриття заводу з виробництва боєприпасів в Україні. Того ж місяця Укроборонпром підписав угоду з американською оборонною компанією Northrop Grumman про спільне виробництво боєприпасів середнього калібру за стандартами НАТО. Додаткові ініціативи щодо створення спільних підприємств з європейськими державами та окремими компаніями можуть допомогти Україні отримати ресурси, необхідні для зупинення російського територіального просування та зміцнення її довгострокових безпекових спроможностей.
Хоча ці реформи допоможуть подолати матеріальний дефіцит, Україна також повинна подолати корупцію, яка зменшує адміністративну спроможність країни та підриває міжнародний апетит до підтримки України. У 2023 році колишній президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер виправдовував своє стримане ставлення до інтеграції України в ЄС, вказуючи на корупційні виклики, які стоять перед Києвом, заявляючи: «Незважаючи на свої зусилля, вона не готова до вступу; вона потребує масштабних внутрішніх реформ».
Адміністрація президента Зеленського активізувала зусилля з усунення корумпованих чиновників оборонного відомства та їхніх поплічників. У 2024 році Служба безпеки України розпочала розслідування щодо п’яти державних службовців, які, як стверджується, уклали шахрайські контракти на закупівлю боєприпасів на суму 40 мільйонів доларів. У 2023 році тодішній міністр оборони України Олексій Резніков подав у відставку після того, як журналісти-розслідувачі викрили численні зловживання під час укладання контрактів на закупівлю, що призвело до завищення цін на спорядження, продукти харчування та одяг для особового складу.
Боротьба України з корупцією виходить за рамки оборонного сектору і має вестися з однаковою ефективністю в усіх державних установах. Забігаючи наперед, можна сказати, що здатність країни усунути корумпованих чиновників і структури, які приховують їхні зв’язки, матиме вирішальне значення для процесу її вступу до ЄС.
До і після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Україна зробила конкретні кроки для покращення державної підзвітності та прозорості. В результаті Революції Гідності 2014 року в Україні було створено кілька відомств, відповідальних за дотримання антикорупційного законодавства та здійснення превентивних заходів.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) зараз є головним антикорупційним правоохоронним органом України, який розслідує справи, пов’язані з корупцією на найвищому рівні. З моменту свого створення у 2015 році НАБУ передало до суду понад 1 000 справ за обвинуваченням високопосадовців, серед яких суддя Верховного Суду України, народний депутат та олігарх. Завдяки розширенню повноважень цього та інших антикорупційних органів Україна досягла стійкого прогресу в усуненні корупції як перешкоди на шляху до вступу в ЄС.
Реформування судової системи України є необхідною політичною дією для приведення правових структур України у відповідність до європейських стандартів та забезпечення прогресу у викоріненні корупції. Зокрема, необхідне законодавство для вирішення питань, пов’язаних з відбором і регулюванням діяльності суддів і прокурорів.
Досі Україна реагувала на внутрішні та міжнародні заклики до активніших дій. У листопаді 2022 року Європейська комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) оприлюднила звіт, у якому виклала рекомендації для України щодо зміни процедури відбору суддів Конституційного Суду. У серпні 2023 року Київ ухвалив законодавство, що визначає процедуру відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду на основі їхніх заслуг. Цим законом також було створено Консультативну групу експертів, яка слугуватиме органом попереднього відбору, що складатиметься з членів, призначених Президентом України, Радою суддів України та міжнародними організаціями. Хоча цей процес допоможе зменшити політичний контроль над суддівським керівництвом, аналогічне законодавство має бути застосоване і для відбору прокурорів.
За призначення та регулювання діяльності прокурорів відповідають кілька напівдержавних органів. Національна конференція прокурорів має значний вплив на призначення деяких членів інших органів управління прокуратури, включаючи Раду прокурорів та Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів (КДКП). Співробітники, які забезпечують роботу Ради прокурорів, не отримують заробітної плати і працюють неповний робочий день, тоді як члени КДКП складаються з одинадцяти призначуваних представників, обраних науковими лідерами та групами, що представляють інтереси громадськості.
Незважаючи на те, що Рада прокурорів та КДКП фінансуються Генеральною прокуратурою України, існуюча система відбору, адміністрування та регулювання діяльності прокурорів зменшує здатність України розглядати судові справи та потенційно надає владу зовнішнім зацікавленим групам. Натомість Україна може розширити повноваження Генеральної прокуратури, надавши їй фінансові та адміністративні повноваження, а не покладатися на розсуд лобістів та приватних стейкхолдерів.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у жовтні 2023 року в Києві міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила: «Майбутнє України – в Європейському Союзі. У нашій спільноті свободи, яка простягнеться від Лісабона до Луганська». З моменту здобуття незалежності в 1991 році Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити демократичне майбутнє разом зі своїми європейськими сусідами. Зараз ця мета в межах досяжності. Зміцнюючи свою обороноздатність і застосовуючи багатосекторний підхід до викорінення корупції, Україна може досягти європейського майбутнього, якого вона давно прагне і на яке по праву заслуговує.