Негативні коментарі в соціальних мережах посилилися після того, як українські війська почали вторгнення, згідно з даними фірми, яка відстежує настрої росіян.
За даними фірми, яка відстежує настрої в країні, аналізуючи соціальні мережі та інші публікації в інтернеті, негативне ставлення до президента Володимира Путіна посилилося в Росії після того, як два тижні тому українські війська вторглися на російську територію.
У той час як російські ЗМІ намагаються висвітлювати події війни в позитивному ключі, зосереджуючи увагу на гуманітарних заходах російського уряду, деякі російські користувачі соціальних мереж висловлюють невдоволення.
Згідно з аналізом, проведеним аналітичною компанією FilterLabs AI, у багатьох публікаціях в інтернеті йдеться про те, що просування України вперед – це провал російського уряду і, зокрема, пана Путіна.
Важко точно оцінити громадську думку в Росії чи будь-якій іншій авторитарній країні, оскільки люди, які беруть участь в опитуваннях, часто дають відповіді, які, на їхню думку, потрібні владі. Щоб усунути цей недолік, FilterLabs відстежує коментарі в соціальних мережах, інтернет-публікації та сайти новин, використовуючи комп’ютерну модель для аналізу настроїв, висловлених пересічними росіянами.
Позитивне ставлення до пана Путіна зазнало удару минулого року після короткочасного збройного повстання під проводом Євгена Пригожина, керівника російського воєнізованого формування. Але зміна настроїв стала більш різкою в дні, коли українські війська почали вторгнення в Курську область на заході Росії.
«Реакція Путіна на вторгнення була сприйнята в кращому випадку як неадекватна, а в гіршому – як образлива», – сказав Джонатан Тоубнер, генеральний директор компанії FilterLabs.
Ставлення до Путіна залишається більш позитивним у Москві, де Росія жорсткіше контролює засоби масової інформації та публічні дебати. Але навіть там ставлення до Путіна погіршилося, хоча і не так швидко, як в інших регіонах країни. Згідно з аналізом, у віддалених регіонах Росії розчарування Кремлем зростає.
Американські чиновники застерігають, що ще занадто рано говорити про те, чи буде завдана шкода репутації Путіна довготривалою. Позиція Путіна в Росії швидко відновилася після того, як Пригожин припинив свій заколот, кажуть чиновники, і російський президент послідовно демонструє здатність маніпулювати громадською думкою про себе.
Тим не менш, постійна втрата популярності може ускладнити здатність Кремля вести війну в Україні.
«Зараз важко визначити ефект українського контрнаступу, – сказав пан Тойбнер. «Але очевидно, що це шокує і, для Путіна, бентежить. Кремлівська пропаганда, вкидання і відволікання уваги можуть зробити так багато лише перед обличчям поганих новин, які широко обговорюються по всій Росії».
Настрої щодо пана Путіна різко впали в тих регіонах Росії, де Кремль зосереджує свої зусилля з вербування військових. Стратегія Кремля з вербування залежить від його здатності керувати сприйняттям війни.
«Якщо престиж і популярність Путіна впадуть у цих ключових регіонах (особливо якщо росіяни вважатимуть, що війна йде погано), Кремлю буде складніше поповнювати свої військові ряди», – йдеться в аналізі FilterLabs.
Кремль продовжує впливати на те, як російські національні ЗМІ висвітлюють війну, і лише деякі з них публікують помітні матеріали, як показав аналіз. Але регіональні ЗМІ, за словами пана Тойбнера, менш схильні підсолоджувати новини.
FilterLabs також відстежує російську дезінформацію. За словами пана Тойбнера, компанія виявила, що Кремль почав націлену пропагандистську кампанію на росіян у прикордонних регіонах після початку українського контрнаступу.
Кампанія, яка нагадувала радянську пропаганду, попереджала, що українські «психологічні операції» спрямовані проти росіян.
Але навіть коли локальні новинні сайти витіснили пропаганду, вони також змішували її з повідомленнями про українське вторгнення – інформацією, яку було важче знайти в Москві. За словами пана Тойбнера, у Радянському Союзі техніка обгортання поганих новин у пропаганду була відома як «гнилий оселедець».
Наприклад, в одній зі статей змальовувалися картини російської військової могутності навіть тоді, коли йшлося про артилерійську дуель, яку українські війська намагалися провести в Курську.
Джуліан Е. Барнс