Володимир Зеленський заявляє про намір створити буферну зону в Курську. Тим часом з боку Білорусі надходять погрози.
Вирва має розміри в кілька метрів, що робить міст через річку Сейм у російському регіоні Курська непрохідним для танків, артилерійських систем та іншого важкого озброєння Путіна. Це був високоточний удар його повітряних сил, каже командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук, пишаючись військовим успіхом, який зараз позбавляє ворога логістичних можливостей.
Відео з цим Олещук опублікував у неділю. Міст є одним із трьох, які Росія використовує для підвезення палива, боєприпасів та резервних сил до районів Курської області, що воюють. Раніше Україна вже сильно пошкодила другий міст. Російський військовий блог “Рибар” повідомляє, що в п’ятницю вранці також було зруйновано третій міст і українські сили почали займати район відрізання. Постачання російських військ “повністю залежить від кількості катерів та використання понтонних мостів”. Україна зараз бере цю територію в кліщі з двох сторін, близько 700 квадратних кілометрів. Повідомлення не можуть бути підтверджені незалежно.
“Незважаючи на руйнування кількох важливих мостів, російські війська не відрізані повністю”, – дає зрозуміти Александр Греф з Інституту дослідження миру та політики безпеки Гамбурзького університету. За допомогою тимчасових мостів Росія намагається отримати доступ до цього району, щоб ввести нові війська та забезпечити можливість евакуації.
Президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому відеозверненні в неділю вперше докладно пояснив, до чого прагне українська влада з ризикованим просуванням на російську територію. Мета – “створення буферної зони на території агресора”. Для цього Зеленський попросив у західних союзників більше зброї та боєприпасів.
Демілітаризована зона, подібна до тієї, що між Північною та Південною Кореєю, у минулому неодноразово обговорювалася як ідея для майбутніх переговорів про припинення вогню. Однак спостерігачі припускали, що ця буферна зона буде на території України. Зараз Зеленський змінює цей підхід, свідомо цитуючи президента Росії Путіна словом “буферна зона”. Чотири місяці тому він хотів виправдати захоплення української області Харкова створенням там такої зони. Однак російським військам не вдалося взяти більшу частину Харкова.
“Я думаю, що дуже малоймовірно, що Україна зможе утримувати ці райони як буферну зону протягом більш тривалого періоду часу”, – каже експерт Греф редакційній мережі Німеччини. Адже Україні доведеться тижнями та місяцями підтримувати логістичні маршрути до Росії та захищати її від повітряних атак. Однак вона може окупувати територію до завершення подальших переговорів і можливого обміну земельними ділянками. Темпи українського наступу на вихідних знову зросли. Військовий стратег Марсель Берні з ETH Zurich зазначає, що Росія «досі реагувала повільно і нескоординовано, розгортаючи в Курську недосвідчених призовників замість загартованих у боях військ».
Водночас багато російських підрозділів дислокуються на Донбасі, де стрімко просуваються по місту Покровськ. У понеділок українська влада провела евакуацію міста. Поки що непередбачувано, чи перенесе Кремль пріоритет з Донбасу на Курськ. Велика відстань між регіонами ускладнює це.
Тим часом загрозливі жести надходять з Білорусі, де Олександр Лукашенко оголосив про перекидання військ до кордону, обґрунтоване нібито переміщенням українських військ, щодо якого немає жодних доказів. Ескалація на кордоні з Білоруссю може зв’язати українські війська, яких потім не вистачало б у Курську чи на Донбасі.
Автор: Свен Крістіан Шульц
Джерело: FR.de