Україна за два роки суттєво “розвинула – і продовжує розвивати свій ударний потенціал, використовуючи низку різних систем”, вказує австралійський військовий аналітик, генерал-майор у відставці Мік Раян
“З 2022 року Збройні сили України продемонстрували здатність приймати на озброєння та використовувати проти росіян дуже точні ударні системи великої дальності. Це вплинуло на їхню стратегію ведення війни. Це також вплинуло на здатність України створити образ спроможної нації, яка не зазнає неминучої поразки від Росії (що є ключовим стратегічним посланням Росії)”, – зазначає у своєму аналізі Раян.
“Українці прагнуть використовувати ударні операції разом із сухопутними операціями та дипломатичною діяльністю, щоб спричинити непропорційні витрати Росії та переконати Путіна, що він не може досягти успіху в Україні”, – додає він.
В серії твітів Раян аналізує основні спроможності та виклики так званого “далекобійного ударного комплексу України” – набору спроможностей, що об’єднує повітряні та морські розвідувальні та ударні безпілотники українського виробництва, а також іноземні системи, серед яких Storm Shadow, SCALP і ATACM.
Комплекс також акумулює розвідувальні дані з багатьох джерел, застосування сил спеціальних операцій та учасників опору на окупованій території, в Росії та за її межами.
Також однією зі спроможностей є доктрина спільного націлювання НАТО. Наостанок, Раян вказує на здатність України вивчати та адаптувати техніку, тактику та процеси, як частину ударного комплексу.
На думку Раяна, згаданий ударний комплекс Україна переслідує чотири головних мети.
- По-перше, це “підтримка досягнень української оперативно-тактичної діяльності”.
- По-друге, комплекс дозволяє “розширити кількість дилем” й паралельних загроз, з якими Росія змушена боротися. Це має на меті примусити Москву “приймати жорсткі рішення” стосовно розподілу ресурсів оборонної промисловості та “дефіцитних військових ресурсів”.
- По-третє, це економічна війна проти Росії, яка спрямована на зменшення енергетичного і промислового потенціалу країни. Втім, додає Раян, наразі ще не зрозуміла стратегічна ефективність цієї складової.
- По-четверте, Україна прагне досягти політичних цілей, демонструючи широкому російському загалу, що війна йде не за їхнім планом. Паралельно Україна намагається запевнити своїх західних союзників, що вона має здатність продовжувати протистояти вторгненню, попри заяви російської пропаганди про протилежне.
Раян підсумовує, що всі ці складові разом мають вплинути на “російський центр тяжіння у цій війні: волю Путіна та його уряду продовжувати війну проти України”.
Попри наявність декількох суттєвих викликів для цього ударного комплексу України – до яких аналітик відносить організацію, визначення пріоритетів, доступ до зброї, оцінку та політичні питання – комплекс “постійно адаптується та вдосконалюється”.
Раян називає його “приголомшливим досягненням за останні 28 місяців”.
“Цей ударний комплекс відігравав важливу роль у військовій стратегії України до 2024 року і відіграватиме її знову у 2025 році”, – підсумовує він. Раян прокоментував повідомлення представників українського Міністерства оборони пресі про ураження російського стратегічного бомбардувальника Ту-22М3 на аеродромі “Оленья” на Кольському півострові, назвавши такий удар “одним із найбільш далекобійних стратегічних ударів” України.