Новини України та Світу, авторитетно.

Нас – 8 мільярдів на планеті. Чи можна вірити цій цифрі?

Чисельність населення Землі зросте з 8,2 млрд до 10,3 млрд, свідчить нова доповідь ООН.

Щорічний звіт World Population Prospects (“Світові демографічні перспективи”), який організація оприлюднила 11 липня, у Всесвітній день народонаселення, прогнозує, що кількість людей на планеті досягне піку в середині 2080-х, а потім почне поступово падати.

При цьому тривалість життя збільшується. Середньостатистична людина, народжена 2024 року, може, як вважають експерти, досягти віку 73,3 року, що на 8,4 року більше, ніж у народжених після 1995-го.

Понад півстоліття ООН регулярно складає глобальні демографічні прогнози, поєднуючи дані національних переписів населення країн-членів, показники народжуваності та смертності, а також інші демографічні дані.

Але чи можемо ми довіряти цим цифрам?

“Неточна наука”

“Підрахувати кількість людей на планеті — непросте завдання. Демографія – неточна наука”, — пояснює ВВС демограф Якуб Біджак.

Він визнає, що єдине, у чому можна бути впевненим під час прогнозування, це у невизначеності даних.

“У нас немає кришталевої кулі, щоб бачати майбутнє”, — додає Тосіко Канеда, експерт з демографічного прогнозування в дослідницькій організації Population Reference Bureau у Вашингтоні.

Але це не означає, що демографи беруть цифри з повітря, коли йдеться про оцінки чисельності населення та майбутні прогнози.

“Ми базуємося на власному досвіді, знаннях та кожному [біті] інформації, до якої маємо доступ. І це – непросто”, – запевняє Канеда.

Демографи постійно оновлюють свої прогнози. Наприклад, за останніми оцінками ООН, до 2100 року нас буде на шість відсотків менше, ніж вважали десять років тому.

Але попри неточність, демографія істотно впливає на політичне, соціальне та економічне життя будь-якої країни.

То що ж нам кажуть останні дані ООН?

Останні світові тенденції

У свіжому звіті ООН вказано, що “кожна четверта людина на планеті живе у країні, населення якої вже досягло піка”.

Однак чисельність 126 країн та регіонів ще зростатиме протягом наступних трьох десятиліть. До них належать деякі з найбільш густонаселених країн світу, як-от Індія, Індонезія, Нігерія, Пакистан і США.

Ще один важливий висновок нового звіту свідчить, що середня тривалість життя знову зростає після незначного зниження під час пандемії Covid-19.

Люди, народжені у 2024 році, в середньому проживуть 74 роки, що на 8,4 року більше, ніж ті, що народилися після 1995-го.

“Подальше зниження смертності призведе до того, що 2054 року середня тривалість життя у світі становитиме приблизно 77,4 року”, — йдеться у доповіді.

Міграція як стимул зростання населення

Зростання населення виглядає дуже по-різному в різних частинах світу.

У деяких країнах, як-от Ангола, Центральноафриканська Республіка, Демократична Республіка Конго, Нігер і Сомалі, у найближчі 30 років спостерігатимуть швидкий зріст народжуваності. Очікується, що їхнє населення подвоїться.

Але згідно з новим звітом ООН, у деяких частинах світу найбільшим рушієм демографічного зростання є міграція.

Дані показують, що у 19 країнах, де чисельність населення вже досягла піку, зокрема в Німеччині, Японії, Італії, Росії та Таїланді, без міграції цей пік відбувся б раніше і на значно нижчому рівні.

У звіті вказано, що міграція “сприятиме стійкому зростанню в кількох країнах, пік чисельності яких очікують після 2054 року. Це, зокрема, Австралія, Канада, Катар, Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати та США”.

A group of people carrying lugguage on their backs,  walking before a sunset.
Лише обмежена кількість країн збирає дані про кількість міргантів

“Міграція все більше набирає обертів як механізм перерозподілу людей на планеті, — каже професор Біджак, – але більшість країн не відстежують ці процеси, або роблять це лише раз на десятиліття, під час переписів населення та у дуже обмеженому масштабі”.

За словами Біджака, опитування чи реєстри населення діють переважно у розвинених країнах Європи, Північної Америки, Австралії та Нової Зеландії.

Він додає, що деякі країни намагаються застосовувати альтернативні форми збору даних, “як-от локатори мобільних телефонів, але ця методологія ще має “дозріти”, перш ніж на неї можна буде покластися”.

Експерт з демографічного прогнозування Тосіко Канеда вважає, що міграційні процеси варто відстежувати, оскільки вони можуть змінюватися значно швидше, ніж рівень народжуваності.

“Навіть якщо країна має найнижчий рівень народжуваності, це не означає, що він скоротиться до нуля. Цей показник не змінюється так швидко. А от рівень міграції може змінитися за одну ніч – через стихійні лиха чи війну”.

Втім міжнародну міграцію не варто розглядати як панацею, вважає Клер Меноцці з відділу народонаселення ООН.

Вона сама по собі “не може компенсувати скорочення чи старіння населення в довгостроковій перспективі й не повинна розглядатись як “рішення” того, що в підсумку є універсальним і незворотним процесом: демографічним переходом (зниженням народжуваності, смертності та природного приросту, яке пов’язане із соціально-економічним розвитком світу – Ред.”.

Чому дані перепису важливі

Підрахунок або опитування населення під час перепису має давню історію.

Демографи вважають, що він датується 4000 роком до нашої ери, коли Вавилонська імперія в Месопотамії (приблизно сучасний Ірак) провела перший відомий перепис населення.

Відтоді технології перепису пройшли довгий шлях, але робота демографа, схоже, не стає легшою.

Професор Канеда каже, що навіть такі розвинені країни, як США, “стикаються з певними проблемами, як-от зростання недовіри до уряду та побоюваннями щодо конфіденційності”.

Під час перепису зазвичай запитують про вік, освіту, житлові умови та зайнятість

“Кожен витрачений долар приносить 32 долари вигоди”

Канеда каже, що на збір даних у розвинених країнах виділяють недостатньо коштів, а для менш розвинених та бідних країн це ще більша проблема.

Проте ООН стверджує, що “кожен долар, вкладений у зміцнення систем збору демографічних даних, приносить 32 долари економічної вигоди”.

ООН рекомендує приділити увагу найбільш уразливим спільнотам. Наприклад, країнам чи регіонам з найнижчою якістю даних про матерів-підлітків (віком 15–19 років).

Остання демографічна доповідь ООН базується на результатах понад 1700 національних переписів населення, проведених у період з 1950 по 2023 рік, а також інформації з систем реєстрації актів цивільного стану та 2890 національних репрезентативних вибіркових опитувань.

Серед інших основних органів, які складають глобальні демографічні прогнози, – Інститут вивчення показників та оцінки здоров’я (IHME) при Вашингтонському університеті та Центр демографії та глобального людського капіталу Вітгенштейна у Відні.

Close up of a person filling in the Argentina census questionnaire with a pencil.
Поделиться:

Опубліковано

у

Теги: