Найважливіша дилема для демократії сьогодні – як збільшити доходи. Відповідь проста: оподатковувати мільярдерів
Екстремізм і поляризація зросли, особливо в Європі, Латинській Америці та Сполучених Штатах. Це стало очевидним під час нещодавніх виборів до Європейського парламенту, де перемога ультраправих розхитала політичне середовище в таких країнах, як Франція та Німеччина. Щоб протистояти цій екзистенційній загрозі соціальному миру, уряди повинні інвестувати в якісні державні послуги, такі як освіта, охорона здоров’я та інфраструктура, які реально змінюють життя людей.
Отже, сьогодні найважливіша дилема для демократії – як збільшити доходи. Відповідь проста: шукати гроші там, де вони є – в руках великих транснаціональних корпорацій та надбагатих людей, які є експертами з їх приховування, щоб уникнути сплати своєї справедливої частки податків.
Хороша новина: Ідея глобального мінімального податку на надбагатих набирає обертів. Це не тільки правильно, але й найбільш популярно, як показують нещодавні опитування. Опитування 22 000 громадян найбільших економік світу, проведене ініціативою Earth4All, показує, що переважна більшість респондентів G20 (68%) підтримують підвищення податків на багатих для фінансування значних економічних змін і зміни способу життя.
Існує поширена думка, що нинішня міжнародна система є застарілою та несправедливою і заохочує високий рівень ухилення від сплати податків та уникнення оподаткування сильними світу цього.
Інше опитування, проведене на замовлення американської неурядової організації “Патріотичні мільйонери” (Patriotic Millionaires), показало, що понад 60 відсотків опитаних вважають зростання нерівності загрозою для демократії. Більшість (62%) з 800 опитаних дорослих, статки яких, за винятком житла, перевищують 1 мільйон доларів, підтримують міжнародний стандарт оподаткування надбагатих.
Іншими словами, існує поширена думка, що нинішня міжнародна система є застарілою та несправедливою і заохочує високий рівень ухилення від сплати податків та уникнення оподаткування сильними світу цього.
Нещодавня пропозиція Бразилії, яка головує в G20, обговорити глобальний стандарт щонайменше двовідсоткового податку для світових надбагатіїв, до яких належать близько 3 000 осіб, привернула нову увагу до цього питання. У зв’язку з цим професор Габріель Цукман, мій колега по Незалежній комісії з реформи міжнародного корпоративного оподаткування (ICRICT), опублікував доповідь, підготовлену за дорученням бразильського керівництва G20, під назвою “План узгодженого мінімального податку на надвисокозабезпечених осіб”. Звіт, опублікований напередодні липневого саміту міністрів фінансів G20, надає уявлення про впровадження такого податку, який підтримують, серед інших, Іспанія, Франція та Південна Африка.
Навіть останній саміт G7 в Італії зобов’язався співпрацювати з Бразилією для просування міжнародного співробітництва в цьому питанні.
Вже десять років тому кілька скандалів про зловживання, викритих викривачами, таких як Панамський архів, Luxleaks і Pandora Papers, відкрили очі громадянам по всьому світу і змусили G20/ОЕСР розпочати процес реформ, який завершився прийняттям “двокомпонентного рішення”. Ця пропозиція передбачає, що дуже великі транснаціональні корпорації повинні сплачувати податки в усіх країнах, де вони працюють (перший компонент); і що має бути встановлена мінімальна 15-відсоткова глобальна ставка податку на прибуток корпорацій (другий компонент). Хоча це рішення допомогло зрушити питання з мертвої точки, результат виявився далеко не сприятливим для країн, що розвиваються. Розчаровані результатами та маніпуляціями з боку розвинених країн, країни вирішили перенести дискусію в Організацію Об’єднаних Націй.
На жаль, десятиліття приватизації та комерціалізації послабили спроможність державних послуг і посилили нерівність.
У листопаді минулого року на прохання країн Африканського Союзу Генеральна Асамблея ООН переважною більшістю голосів ухвалила резолюцію про початок переговорів щодо рамкової конвенції ООН про податкове співробітництво. Спеціальний міжурядовий комітет розробить технічне завдання для цього нового органу до серпня.
У Латинській Америці тривають переговори. Вітер на користь регіональної фіскальної координації призвів до створення Регіональної латиноамериканської та карибської платформи податкового співробітництва (PTLAC), яку цього року очолює Чилі.
Якщо ця зростаюча тенденція податкового співробітництва продовжуватиметься у правильному напрямку, країни, що розвиваються, можуть отримати ресурси, необхідні для інвестування в державні послуги та вирішення глобальних проблем, таких як надзвичайна ситуація з кліматом (минулий травень був найтеплішим за всю історію спостережень і 12-м місяцем поспіль з рекордно високими температурами на планеті). Ці явища потребують негайного вирішення за допомогою інвестицій у державні послуги.
На жаль, десятиліття приватизації та комерціалізації послабили спроможність державних послуг та посилили нерівність. Ми повинні змінити цю тенденцію, збільшивши мобілізацію внутрішніх ресурсів через податкову співпрацю, як це було зроблено Бразилією на G20 та Африканським Союзом в ООН.
Це може бути єдиною надією для країн, що розвиваються, обтяжених непідйомним боргом і неконтрольованою інфляцією, отримати ресурси, необхідні для задоволення суспільних потреб. Справедливо оподатковуючи транснаціональні корпорації та надбагатих, ми зможемо отримати вкрай необхідні доходи. Це не лише сприятиме соціальній згуртованості, але й надасть нам інструменти для подолання загроз нашим демократіям.
Якісні державні послуги є основою будь-якого функціонуючого суспільства і нашим основним інструментом для вирішення глобальних проблем та просування значущих змін. Інвестування в них може надати суспільству ефективну протиотруту від реальних загроз екстремізму та популізму, захистивши наше майбутнє.
Автор: Магдалена Сепульведа є членом Незалежної комісії з реформи міжнародного корпоративного оподаткування (ICRICT) та виконавчим директором Глобальної ініціативи з економічних, соціальних та культурних прав. Раніше вона була спеціальним доповідачем ООН з питань крайньої бідності та прав людини.
Джерело: Social Europe, ЄС