Одним із головних викликів для НАТО під час саміту у Вашингтоні є збереження єдності перед обличчям агресії Росії проти України, вважає старша радниця Центру досліджень Євразії, Росії та Східної Європи і почесна професорка Джорджтаунського університету Анжела Стент.
Серед членів альянсу є розбіжності щодо потенційного членства України в НАТО, а українці та деякі їхні центральноєвропейські союзники були розчаровані попереднім самітом, тому альянсу важливо цього разу отримати інші результати, сказала Стент у інтерв’ю Російській службі Голосу Америки.
Стосовно викликів для єдності НАТО, то на цьому наголошував і Філіп Брідлав, колишній командувач Європейського командування США, а також 17-й верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі.
За його словами, є кілька країн, які “зараз кидають виклик нормам”, тоді як “сильна сторона НАТО” — це перш за все солідарність. “І тому ми повинні зрозуміти, як підтримувати цю солідарність в альянсі… І ви знаєте, що НАТО завжди проходило через це. Я нагадую людям, і деякі мої французькі друзі ненавидять, коли я це роблю, але колись нас викинули зі столиці країни НАТО. Тому в минулому НАТО поставало перед труднощами. І я думаю, що цей нинішній набір питань НАТО також переживе і може стати сильнішим”, – каже Брідлав.
Анжела Стент також наголосила, що цьогорічний саміт НАТО відбувається в умовах змін у багатьох країнах – новий прем’єр у Великій Британій, наслідки французьких виборів для президента Еммануеля Макрона, цьогорічна зміна генсек НАТО, а також прикута увага до президента США Джо Байдена. “Усі спостерігатимуть за ним, щоб побачити, як він себе веде”, – додала Стент.
Сам Байден у інтерв’ю для ABC News також назвав саміт НАТО “хорошою нагодою оцінити” його стан і здатність продовжувати виконувати президентські обов’язки.
Ідею створення “мосту” України до НАТО Стерн назвала “дещо нечіткою”. А серед позитивних ідей, які можливо оголосять на саміті, назвала створення посади для високопосадовця НАТО у Києві та діяльність центру військового командування в західнонімецькому місті Вісбаден – для координації військової допомоги та підготовки українських сил.
Так, каже професорка, НАТО має намір активізуватися як організація, а не тільки зосереджуватися на двосторонніх відносинах її членів з Україною.
Стент також звертає увагу на “азіатський вимір турбулентності, який ми відчуваємо у світі”, як і на те, що Росія має змогу продовжувати війну проти України саме завдяки підтримці зокрема Китаю та Північної Кореї.
Натомість, каже експертка, зростає роль координації дій НАТО з такими союзниками, як Австралія, Нова Зеландія, Японія та Південна Корея.
А також цікавою, зі слів Стент, є ідея створення “азійського НАТО” у регіоні, де раніше не існувало об’єднання, подібного за своїми завданнями до Північноатлантичного альянсу.
Як повідомляла агенція Reuters наприкінці червня, Північна Корея розкритикувала спільні військові навчання Південної Кореї, Японії та Сполучених Штатів, заявивши, що відносини між цими країнами переросли в “азійську версію НАТО”.