Колишній націонал-консервативний уряд Польщі робив у своїй політиці акцент на ворожості до Німеччини. Після зміни влади у Варшаві обидві країни хочуть почати все спочатку.
“Німеччина – не ворог, а союзник” – ця теза вже кілька місяців постійно звучить у публічних виступах та інтерв’ю польського міністра закордонних справ Радослава Сікорського, який таким чином прагне наголосити на рішучому повороті в політиці Варшави щодо її західного сусіда.
Прихід до влади в Польщі у грудні 2023 року лівоцентристської коаліції, яка змінила націонал-консерваторів з “Права і справедливості” (PiS), що правили країною вісім років, дозволила подолати глибоку кризу в німецько-польських відносинах, констатують експерти. Нині, лише через пів року, Варшава й Берлін хочуть зробити ще один крок назустріч одне одному, почавши все спочатку і розробивши план дій. У вівторок, 2 липня, канцлер ФРН Олаф Шольц (Olaf Scholz) та міністри його Кабінету візьмуть участь у спільних міжурядових консультаціях у польській столиці.
Перші міжурядові консультації з 2018 року
Останні такі консультації відбулися у 2018 році, хоча німецько-польський договір про добросусідство та співпрацю від 1991 року передбачає, що глави урядів мають зустрічатися “не рідше ніж раз на рік”. Шольц здійснив свій візит у Варшаву у грудні 2021 року і відтоді там не бував.
Антинімецька риторика лідера націонал-консервативного табору Польщі, очільника PiS Ярослава Качинського ледь не заблокувала відносини двох країн. Тим більшою була радість у Берліні, коли 13 грудня 2023 року польським прем’єром став очільник ліберальної “Громадянської платформи” Дональд Туск.
Атмосфера у відносинах Польщі та ФРН швидко змінилася докорінно. Замість розпалювання антинімецьких настроїв у кожній спірній ситуації, нова польська влада намагається прагматично вирішувати проблеми, що існують між державами-сусідами.
Берлін і Варшава знову почали говорити одне з одним
“Уряди двох країн знову отримали здатність розмовляти”, – зазначає Кай-Олаф Ланґ (Kai-Olaf Lang), експерт з питань Східної Європи із берлінського фонду “Наука і політика” (Stiftung Wissenschaft und Politik, SWP), вказуючи на “відродження контактів”. Міжурядові консультації мають стати “кульмінаційним моментом, який має велику символічну силу”, вважає Ланґ.
З ним погоджується й Марек Кржакала, депутат польського Сейму від правлячої “Громадянської коаліції”. “PiS зруйнувала відносини з Німеччиною. Але ми повернулися до регулярного діалогу з Берліном”, – повідомив в інтерв’ю DW Кржакала, який очолює польсько-німецьку парламентську групу.
“Вдале управління конфліктами” між Німеччиною та Польщею
Найсвіжіший приклад зміни характеру взаємодії: близько двох тижнів тому німецька федеральна поліція без погодження з польською стороною перевезла через кордон між країнами сім’ю шукачів притулку з Афганістану і залишила їх на території Польщі. Місцеві прикордонники висловили рішучий протест, а польські ЗМІ забили на сполох. Однак замість того, щоб перетворити цей інцидент на політичний скандал, як було заведено в період правління PiS, профільні міністри з двох країн швидко врегулювали проблему. “Вдале управління конфліктами”, – констатує Ланґ.
Деякі проблемні ситуації, які роками ускладнювали відносини Берліна і Варшави, швидко вирішили за останні місяці. З вересня 2024 року уроки німецької мови для німецької меншини у Польщі знову проводитимуться у повному обсязі. Четвертий том німецько-польського підручника з історії, видання якого довгі роки було заблоковано з політичних мотивів, незабаром отримає “зелене світло”. Німецько-польська молодіжна організація, яка має на меті підтримувати розвиток контактів між молодими людьми з двох країн, отримає більше грошей з бюджету Польщі.
Проєкт будівництва Німецько-польського дому в Берліні – меморіалу та місця зустрічі для вшанування польських жертв Другої світової війни – уряд ФРН схвалив 26 червня 2024 року, якраз вчасно. Адже досі вражаючих масштабних проєктів бракувало.
Туск не хоче вважатися германофілом
Агнєшка Лада-Конефал, заступниця директора Німецького інституту Польщі в Дармштадті, нарікає на відсутність ініціативи з боку Варшави. “Через внутрішньополітичні проблеми, які уряд Польщі змушений вирішувати в умовах дефіциту часу, відносини з Німеччиною не вважаються пріоритетними”, – визнає Лада-Конефал.
І описує особливу проблему прем’єра Туска: “Через те, що опозиція зараховує його до “німецьких агентів”, Туск не настільки залучений до німецьких питань, як треба було б. Він у жодному разі не хоче, щоб його вважали германофілом”.
План дій, який обидва уряди готували протягом кількох місяців, покликаний виправити становище та створити нові перспективи для співпраці. Він має стати “всеосяжним пакетом”, можливо навіть “грандіозним проєктом”, обіцяють польські та німецькі дипломати, не вдаючись у подробиці. Зрозуміло одне: безпека та підтримка України займуть у документі центральне місце.
Безпека й Україна – на першому плані
“Зміцнення східного флангу НАТО має ключове значення. Ми маємо дуже тісно співпрацювати з німцями у цій галузі”, – переконаний депутат Сейму Кржакала. За його словами, Ярослав Качинський був неправий, коли заявляв, що “має змінитися сім поколінь, перш ніж німецьким солдатам буде дозволено ступити на польську землю”. Лада-Конефал також вказує на безпеку та оборону як сферу, у якій можна швидко зміцнити співпрацю.
Туск іде на переговори з Німеччиною без жодного комплексу неповноцінності, вважають аналітики. За їхньою оцінкою, як прикордонна держава, яка з самого початку зброєю та гуманітарною допомогою підтримувала Україну, що зазнала вторгнення Росії, Польща набула ваги у світі. Крім того, Дональд Туск зараз багатьма сприймається як ліберальний маяк надії, який відтіснив правих популістів від влади, мобілізувавши нові групи польських виборців. Німеччина ж, як і Франція, навпаки, ослаблена успіхом популістів-євроскептиків.
Нова впевненість Польщі у собі
Саме тому уряд Туска, за словами Кая-Олафа Ланґа, гордо рухається вперед у Європі й почувається на підйомі. Польський прем’єр, додає Ланґ, проводить “різновекторну зовнішню та європейську політику”, щоб уникнути враження, що він зациклений на Німеччині. Туск грає на різних полях, наголошує експерт SWP, називаючи як рівноправних партнерів Варшави США, Північну Європу і країни Балтії.
Однак ті в Німеччині, хто вважає, що всі проблеми у її відносинах із Польщею зникнуть після зміни влади у Варшаві, ризикують швидко переконатися в тому, що помилилися. “Німці швидко зрозуміли, що Туск – не слабак”, – уточнює Ланґ. До такого ж висновку доходить і Лада-Конефал: “Буде дуже важко досягнути компромісів з таких загальноєвропейських питань, як міграція чи зміна нинішнього механізму ухвалення рішень у ЄС. Нам доведеться шукати спільний знаменник”.
Новий уряд Польщі відкликав висунуті колишньою владою вимоги до Німеччини про репарації за Другу світову війну, але питання про компенсації не знято з порядку денного. У січні 2024 року очільник польського МЗС Сікорський звернувся до влади Німеччини із закликом “проявити винахідливість” у пошуках вирішення цього питання. Візит Шольца у Варшаву покаже, чи готовий до цього Берлін.
Яцек Лепяж