Під час візиту президента Польщі до Китаю Піднебесна заручилася підтримкою Варшави у відносинах із ЄС
Президент Польщі Анджей Дуда вдруге за час своєї каденції на посту глави держави відвідав Китай. Тривалий, п’ятиденний державний візит польського лідера був насичений важливими подіями, зустрічами й перемовинами, в яких українська тематика стала однією з головних.
І, як видається, президентові Дуді вдалося донести свої слова про справедливий мир для України до лідерів Китаю.
ДО ЮВІЛЕЮ ДІПЛОМАТИЧНИХ ЗНОСИН ПОЛЬЩІ ВДАЛОСЯ ЗБЕРЕГТИ РІВНІ ТА НАВІТЬ ДРУЖНІ ВІДНОСИНИ З КНР
Цьогоріч виповнюється 75 років дипломатичним відносинам між Китаєм і Польщею. Варшава була однією з перших столиць, яка у жовтні 1949-го, вже за кілька днів після проголошення, визнала Китайську Народну Республіку.
Такі ювілейні дати в міжнародних зносинах прийнято використовувати як нагоду для просування взаємодії і зв’язків між країнами на вищі щаблі. До цих дат приурочують візити найвищого рівня, глав держав чи урядів, під час яких лідери країн окреслюють перспективні напрями і сфери розбудови двосторонньої співпраці на наступні щонайменше п’ять років, до чергової «круглої» дати.
Поїздка президента Дуди до КНР готувалася й проходила саме в такому контексті й мала на меті продемонструвати дружній характер співпраці з Китаєм та «надати імпульс» відносинам на наступну п’ятирічку.
Нинішній візит польського лідера став його першим державним візитом до Китаю, але другим приїздом у Піднебесну. Першого разу він був тут пам’ятної зими 2022 року як почесній гість на відкритті зимових Олімпійських ігор у Пекіні.
Голова КНР Сі Цзіньпін, своєю чергою, відвідував Польщу з державним візитом у 2016 році, через рік після початку першої каденції Дуди на чолі країни. Візит у відповідь президент Польщі здійснив в останній рік свого другого терміну, який добіжить кінця в серпні 2025-го.
На тлі наростання напруженості у відносинах Сполучених Штатів і Європейського Союзу з Китаєм Польщі, великій країні ЄС і члену НАТО, вдається зберігати рівні й навіть дружні відносини з КНР. Варшава утримується від критики на адресу Пекіна чи публічного невдоволення його діями, проте Польщу не можна віднести до палких фанатів Китаю, як Угорщину чи Сербію.
Для Польщі, як і для більшості країн, пріоритетами у відносинах із КНР є торгівля, економіка й залучення китайських інвестицій. Як розповів напередодні поїздки Дуди посол Китаю у Варшаві Сунь Ліньцзян, протягом багатьох років Китай був другим за величиною торговим партнером Польщі, а Польща залишається найбільшим торговим партнером КНР у Центральній та Східній Європі.
За словами посла, впродовж останніх п’яти років двостороння торгівля між країнами щорічно зростала в середньому на понад 10% і торік досягла рекордних $42 мільярдів. Проте в цій цифрі польського експорту до Піднебесної менше $5 мільярдів, що в порівнянні з $37 мільярдами китайського імпорту виглядає більш ніж скромно. Тож головною проблемою польсько-китайських відносин наразі є перекіс у торгівлі на понад $32 мільярди на користь Китаю.
Такий великий, як для Польщі, дефіцит торгового балансу обумовлений передусім структурою торгівлі. Поляки продають китайцям переважно аграрну продукцію, а купують товари з високою доданою вартістю – автомобілі, електроніку, побутову техніку й інші промислові товари.
За даними польського уряду, минулого року імпорт із Китаю склав майже 14% загального імпорту до країни, тоді як польський експорт до КНР становив лише незначну частину всього експорту, що добре відображають наведені вище фінансові показники. Цього ж року дефіцит торгівлі Польщі з Китаєм може стати ще більшим.
Оприлюднені китайською митницею дані за перші п’ять місяців цього року у порівнянні з аналогічним періодом 2023-го свідчать про падіння польського імпорту до Китаю на 0,7% й одночасне зростання китайського експорту до Польщі на 2%. З урахуванням таких зрушень, торговельний дефіцит Варшави з другою економікою світу за січень-травень збільшився на 0,7% відносно минулого року – до $13,6 мільярда.
ПОЛЬЩА ОТРИМАЛА ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ Й ОДНОЧАСНО ПІДВИЩИЛА СВОЮ ВАГУ В ЄС
Візит польського президента до Китаю складався з кількох етапів і передбачав також участь у економічному форумі «Літній Давос» у місті Далянь та відвідання польсько-китайської економічної конференції в Шанхаї. Проте головними були зустрічі й переговори з трьома лідерами КНР, які стоять на чолі ієрархії місцевої партійно-державної влади: головою КНР Сі Цзіньпіном (№1), прем’єр-міністром Лі Цяном (№2) та керівником Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників (законодавчого органу країни) Чжао Лецзі (№3).
Головними питаннями, які президент Дуда порушував у дискусіях із китайськими очільниками, як повідомили в його канцелярії, стали двостороння торгово-економічна співпраця та російська агресія проти України, про яку детальніше – нижче. Результатом переговорів став підписаний лідерами двох країн план дій зі зміцнення всебічного стратегічного партнерства між Китаєм і Польщею на 2024-27 роки.
У цьому документі акцент двосторонньої співпраці зроблено на економіці, торгівлі й інвестиціях, науково-технологічній взаємодії та зеленому розвитку. Зокрема, Польща задекларувала готовність поглиблювати співпрацю з Китаєм у виробництві електромобілів та обладнання для зеленої енергетики, що йде в розріз із політикою Брюсселя зі зменшення ризиків від співпраці з КНР.
Раніше цього місяця Європейський Союз оголосив про плани підвищити з липня мита на імпорт китайських електромобілів до 38,1%, посилаючись на результати антисубсидійного розслідування. Таким кроком Єврокомісія намагається зупинити потік дешевих китайських електрокарів на ринок ЄС, що загрожує знищити місцевих виробників. Подібні розслідування ЄС ініціював і стосовно сонячних панелей та інших засобів «зеленої» електрогенерації, а також іще ряду груп китайських товарів.
Насамперед ідеться про китайського автовиробника Geely, що співпрацює з державною польською компанією ElectroMobility Poland над розробкою електромобіля, масове виробництво якого в Польщі має стартувати через два роки. А також про ще одне спільне підприємство китайського виробника електромобілів Leapmotor і європейської компанії Stellantis у місті Тихи в південно-західній Польщі, де вже почалось виробництво автомобілів.
Пекін розглядає електромобілі як один із ключових секторів для збільшення експорту і власного економічного зростання разом із літій-іонними батареями та сонячними панелями. Тож зараз китайський уряд спрямував значні зусилля, аби переконати Брюссель відмовитись від підвищення мит і залучив як переговори, так і тиск, оголосивши антидемпінгове розслідування щодо імпорту європейської свинини, яку в Китай поставляє і Польща.
Варшава і Пекін також домовились поглиблювати співробітництво у сфері залізничних, морських і авіаційних перевезень, зокрема, збільшити кількість прямих рейсів між країнами. При цьому китайська сторона оголосила про скасування віз для громадян Польщі, які подорожують до Китаю на термін до 15 днів, аби спростити польським бізнесменам комунікацію з китайськими партнерами та стимулювати польських туристів приїздити до Піднебесної.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що обидві сторони підійшли до переговорів прагматично і досягли своїх цілей. Польща отримала згоду на збільшення аграрного експорту до КНР, домовилась про китайські інвестиції у свою економіку й паралельно підвищила свою вагу в ЄС, продемонструвавши результативність власних підходів на китайському треку. Дуда також пообіцяв сприяти вирішенню конфліктних питань між Китаєм і ЄС під час головування Польщі у Європейському Союзі в першій половині наступного року.
Китайські лідери теж отримали бажані дивіденди, фактично заручившись підтримкою Польщі у відносинах із ЄС. На тлі посилення економічних розбіжностей із ЄС, Пекін прагне сформувати умовну коаліцію європейських країн-партнерів, прихильних до Китаю, і Польща може стати важливим учасником такого неформального клубу.
ЯКИЙ ПІДХІД ОБРАВ ДУДА ДО ОБГОВОРЕННЯ ВІЙНИ В УКРАЇНІ
Російська агресія проти України, як зазначалося вище, стала одним із ключових питань візиту польського лідера до Китаю. При цьому є ряд аспектів, за якими можна сказати, що підхід президента Дуди міг бути ефективнішим за його колег-лідерів країн ЄС.
Війна в Україні, точніше шляхи її припинення, стала таким же обов’язковим пунктом переговорів глав європейських країн та інституцій ЄС із китайськими візаві, як і торгівля чи зміни клімату. Жодна комунікація європейців із партнерами в Китаї не обходиться без закликів до Пекіна діяти і вплинути на Путіна задля припинення російського вторгнення в Україну.
Про це казав Сі Цзіньпіну і канцлер Німеччини Олаф Шольц у Пекіні в квітні, і президент Франції Емманюель Макрон у Парижі в травні, й інші лідери європейських країн особисто чи під час телефонних розмов. Проте і для Шольца, і для Макрона, зважаючи на глибокі економічні зв’язки з КНР, безумовним пріоритетом залишається економічна взаємодія з Китаєм, а не війна в Україні.
Польський президент, як видно з його заяв у ході візиту, вчинив дещо по-іншому. Він не стільки закликав лідерів Китаю діяти, як намагався розповісти про жахіття російської війни, побачені власними очима.
Президент Дуда чи не найкраще знає все, що пов’язано зі вторгненням РФ в Україну, адже саме у Варшаві уже за кілька годин після початку російського наступу на Київ проходила перша екстрена зустріч лідерів ЄС і глав держав Євросоюзу, на якій обговорювалась відповідь Європи Москві. Польський лідер одним із перших очільників іноземних країн відвідав Київ уже в квітні 2022 року та потім іще п’ять разів приїздив до столиці України, демонструючи підтримку українців.
Про війну і шляхи її завершення Дуда розмовляв із кожним представником китайської влади і, зокрема, лідером Китаю. Як він сам розповів, переговори із Сі тривали близько чотирьох годин, з яких майже годину вони спілкувалися тет-а-тет.
За словами президента Польщі, він представив польську точку зору, весь спектр поглядів на безпекову ситуацію в Європі та світі, пояснив польську позицію на історичному тлі. Він також висловив сподівання, що Китай, як велика держава і член Ради Безпеки ООН, підтримає зусилля з мирного припинення війни, розв’язаної Росією в Україні.
«Але, насамперед, такого припинення війни, яке відповідатиме принципам міжнародного права», – підкреслив Дуда.
Привертати увагу очільників Китаю саме до справедливого миру, який передусім базується на відновленні суверенітету й територіальної цілісності України, дуже важливо, враховуючи власні «мирні» ініціативи Пекіна, від яких віддає російським душком. Китай декларує відданість принципам Статуту ООН, ключовими з яких є недоторканність території держав і неприйнятність застосування сили для вирішення суперечок.
Проте китайська зовнішня політика специфічна і в ній можуть поєднуватись абсолютно протилежні підходи. Як, наприклад, прихильність вище зазначеним принципам Статуту ООН, зафіксованим документально й підтвердженим країнами-членами Організації, та «врахування законних безпекових занепокоєнь усіх країн», один із придуманих російською пропагандою словесних вивертів для виправдання безпідставного вторгнення в Україну й спроби анексії українських земель.
Китай на третьому році великої війни Росії проти України продовжує в унісон із Москвою називати війну «українською кризою», а не хоча би міжнародним збройним конфліктом, і стійко відмовлятися від визначення агресора і жертви. Тому й генерує відірвані від реальності «мирні плани» з риторичними закликами до миру й на радість Кремлю.
Лідери Китаю продовжують уникати контактів з українським керівництвом, тож кожна можливість донести до їх відома позицію України є надзвичайно важливою. І тим більш важливою є підтримка польського президента, якого в Пекіні вважають одним із друзів Китаю в Європі.
У повідомленні МЗС КНР про переговори лідерів ідеться, що Сі на зустрічі з Дудою заявив про прагнення Китаю до мирних переговорів і політичного врегулювання «української кризи», а також що його країна діятиме у власний спосіб для досягнення такої мети. Це офіційна позиція, від якої очільники Китаю не збираються відступати і яка супроводжує кожну їх заяву з української тематики.
Проте розмови з президентом Польщі про російську війну в Україні не могли минути безслідно. Розповіді про власний досвід і пережиті емоції точно будуть сприйняті ближче, аніж заклики тиснути на країну-агресора, яку китайці ще й вважають своїм стратегічним партнером.
«Нас почули», – підсумував Дуда свою розповідь про переговори із Сі.
Будемо сподіватися, що почуте відкладеться в пам’яті лідера Китаю і в потрібний момент підштовхне його до рішень на підтримку справді справедливого миру для України.
Володимир Сидоренко, Пекін