Питання полягає в тому, починати війну зараз чи пізніше.
Політичні умови для війни зараз погані, а стратегічні пізніше будуть тільки погіршуватися. Мета Ірану — знищити Ізраїль як унікальну єврейську державу за допомогою стратегії виснаження. Мулли сподіваються втягнути Ізраїль у низку конфліктів і тиснути на нього з різних боків, використовуючи дипломатію і маніпуляції в ЗМІ для затягування конфлікту. Тегеран розуміє потенціал ізраїльської армії, яка добре адаптувалася до складних міських і підземних умов ведення бойових дій в Газі, повідомляє Сет Кропсі, президент Йорктаунського інституту у газеті The Wall Street Journal.
Армія оборони Ізраїля (ЦАХАЛ) має потужні військово-повітряні, артилерійські та бронетанкові підрозділи, які, у разі їх застосування на півночі, загрожують існуванню “Хезболли”, найбільш дієздатного маріонеткового угруповання Ірану. Іранська стратегія стримування поєднує тиск на США із загрозою широкомасштабних ракетних ударів по критично важливих об’єктах ізраїльської інфраструктури.
ХАМАС є найбільш очевидним елементом іранської стратегії. Іран хоче, щоб ця терористична організація не тільки зберегла контроль над Газою, але й перебрала на себе контроль над палестинським рухом. Найкращий спосіб зробити це — змусити ізраїльтян прийняти привабливу “мирну угоду” за участю арабських держав, яка дозволить ХАМАСу інтегруватися в Палестинську адміністрацію і залучити до неї свого нежиттєздатного суперника, ФАТХ. Тоді Західний берег річки Йордан може стати ще однією точкою тиску на Ізраїль.
“Єдиний спосіб для Ізраїлю запобігти цьому — фактична окупація Гази. Ізраїль повинен продемонструвати жителям Гази, що якою б не була формальна влада на цій території, ЦАХАЛ не дозволить ХАМАСу або подібним терористичним організаціям повернутися”, — вважає Кропсі.
Іран активізував мережу прихильників ісламізму по всьому світу, щоб посилити громадський тиск на Ізраїль. Мета полягає в тому, щоб змусити західних політиків підтримати припинення вогню, яке дозволить досягти цілей Ірану. Сповільнюючи конфлікт і відокремлюючи Ізраїль від США та їхніх союзників, Іран прагне зробити Ізраїль міжнародним вигнанцем.
Ізраїль вразливий. Не маючи військово-морських сил для захисту своїх морських глибин, Ізраїль потребує американських військових поставок і покладається на США у стримуванні інших великих держав від втручання.
Проте це стало стратегічною перешкодою, частково через погану ізраїльську комунікацію, але в першу чергу через американську стратегічну ірраціональність. Результатом є зростаюче припущення, що війна в Лівані може бути відкладена до наступного року, коли президент США буде вільний від політичного тиску, і, в ідеалі, з більш дружньою адміністрацією в Білому домі.
“Але Ізраїль не має ще одного року. Чим довше він зволікає з наступом на “Хезболлу”, тим імовірнішим стає справжній розрив з Америкою. Постійна мобілізація підриває військовий та економічний дух Ізраїлю. На півночі повинні бути швидкі дії, з американським схваленням або без нього. Це має бути широкомасштабна повітряна кампанія, яка завдасть удару по іранських командних пунктах і іранських союзниках в Сирії та Лівані. Стратегічні умови не ідеальні, але очікування не зробить їх кращими”, — підсумував Кропсі.