Рішення ЄСПЛ у “кримській справі” має значну моральну цінність, проте воно не змінить сьогоднішню ситуацію в окупованому Криму, бо Рада Європи не має інструментів впливу на Росію, вважають експерти.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) ухвалив перше рішення у низці міждержавних справ, які Україна подала проти Росії, починаючи з 2014 року. Суд визнав факт системного порушення прав людини з боку російської влади в окупованому Криму. До такого рішення судді прийшли, розглянувши деталі міждержавної справи “Україна проти Росії (щодо Криму)” . У ній українська сторона заявляла про грубі порушення прав людини в Криму, які скоювала Російська Федерація, починаючи з 27 лютого 2014 року, коли Кремль почав контролювати Кримський півостровів завдяки своїй військовій присутності та підтримці як місцевого уряду, так і воєнізованих формувань.
Суд одноголосно визнав Росію винною
Зокрема, Київ як позивач стверджував, що окупаційна російська влада в Криму переслідує українців та кримських татар за їхню політичну позицію. Йдеться про переслідування, що стали частиною репресивної системи, яка охоплює незаконні затримання, жорстоке поводження, викрадення людей, неможливість відмовитися від російського громадянства, винесення судових вироків за сфабрикованими звинуваченнями без справедливого суду за будь-який прояв проукраїнської позиції.
Вивчивши докази у цій справі, Велика палата ЄСПЛ одноголосно визнала Росію винною у порушенні низки основоположних статей Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ), зокрема, у порушенні прав на життя, на свободу вираження поглядів, зібрання, права на справедливий суд, на повагу до приватного життя, статей про заборону нелюдського поводження і дискримінації, утиски діяльності українських і кримськотатарських ЗМІ та інших.
Уповноважена українського мін’юсту у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко назвала рішення суду “розгромним” для Росії. За її словами, воно стало “першим, в якому міжнародна судова інстанція визнала РФ відповідальною за політику масштабних та систематичних порушень різноманітних прав та свобод людини” в Криму.
Міністр юстиції України Денис Малюська також вважає рішення ЄСПЛ “неймовірно позитивним”. “Десять років пройшло (з моменту подачі скарги України у 2014 році. – Ред.) – для ЄСПЛ це вкрай швидкий термін. Але ми вперше отримали рішення по суті, і не просто отримали перше рішення по суті, а й отримали неймовірно позитивне рішення”, – сказав міністр. Він повідомив, що тепер Україна повинна визначити суму збитків, зокрема від захоплення Росією приватної власності в Криму, що буде зроблено після аналізу судового рішення.
Чи поділяють думку офіційного Києва міжнародні правники і чи може рішення ЄСПЛ вплинути на репресивну політику Росії в окупованому Криму, DW дізналася в експертів.
Права людини в Криму порушуються за мовчазної згоди російської влади
Судді ЄСПЛ виявили порушення прав людини фактично у кожному аспекті життя в Криму, застосувавши великий обсяг законів щодо окупації, які є найскладнішими у міжнародному гуманітарному праві, сказала у коментарі DW професорка публічного права Університету прикладних наук Бохума експертка з питань міждержавних позовів у ЄСПЛ Ізабелла Рісіні (Isabella Risinі). На її думку, це було непросте комплексне завдання, “і суд справді зробив чудову роботу, об’єднавшись довкола цього рішення”.
Головним є те, що ЄСПЛ встановив факт так званої адміністративної практики з боку російської влади щодо порушень широкого спектру прав людини, від права на життя та заборони тортур до права на вільне пересування, сказав у коментарі DW професор Ліверпульського університету в Англії Костянтин Дегтярьов, який спеціалізується на законодавстві у сфері прав людини. Він пояснив, що двома визначальними рисами адміністративної практики є повторюваність порушень прав людини і мовчазне схвалення цих дій з боку влади. І ЄСПЛ визнав, що ці ознаки присутні у діях російської окупаційної влади в Криму.
“Це важливо не лише для того, щоб системне порушення Росією прав людини в Криму було офіційно засуджено, а також і для окремих жертв переслідування російської влади, яким буде легше відстоювати свої інтереси у суді”, – пояснив правник.
Він наголосив, що ЄСПЛ “не так часто встановлює факт адміністративної практики порушень прав людини”. І у цьому випадку показовим є те, що всі 17 суддів ухвалили своє рішення одноголосно, “без окремих індивідуальних позицій”, зазначає Дегтярьов.
Росія не виконує рішення ЄСПЛ
У березні 2022 року Росію було виключено зі складу Ради Європи через агресію проти України, а 16 вересня Москва офіційно перестала бути стороною ЄКПЛ. Попри суд може розглядати справи про порушення статей ЄКПЛ Росією, які відбулися до 16 вересня 2022 року, а РФ своєю чергою зобов’язана виконувати рішення, винесені за цими справами. Проте Держдума РФ ухвалила закон про вихід країни з ЄКПЛ. То які ж правові наслідки може мати рішення ЄСПЛ щодо Криму для російської влади?
Усі рішення ЄСПЛ є фактично декларативними, пояснює Костянтин Дегтярьов. І окрім деяких випадків, у яких суд визначає індивідуальні заходи, та рішень про виплату грошових компенсацій, хід імплементації рішень ЄСПЛ визначається Комітетом міністрів РЄ. Він здійснює функцію нагляду за тим, як держава-відповідач виконує рішення, і разом з нею визначає заходи для усунення порушень ЄКПЛ, визнаних судом. “Наразі РЄ не має реальних інструментів для того, щоб змусити Росію виконувати рішення ЄСПЛ, бо вона не веде жодного діалогу з РФ”, – відзначає експерт.
“Емоційна цінність”
Він припускає, що з часом,”якщо політична ситуація в Росії зміниться, і Москва захоче повернутися до РЄ, тоді виконання цього рішення буде однією з умов для формального відновлення співпраці з російською владою”. І хоча у практичному сенсі “важливо мати це декларативне рішення, у якому суд чітко визначив факти, але впливу на сьогоднішню ситуацію в Криму воно не матиме”, відзначив експерт.
У цьому рішенні ЄСПЛ не йдеться і про фінансові виплати жертвам. Оскільки згідно з практикою розгляду міждержавних скарг рішення щодо компенсації жертвам порушень прав людини ЄСПЛ має винести окремо. “Тож цінність першого рішення переважно емоційна, моральна та гіпотетична, що також є дуже важливим. Якщо ви хочете бачити його чіткі конкретні наслідки, то тут ви будете дещо розчаровані”, – підсумував Дегтярьов.
Рішення суду допомагає мобілізувати допомогу для України
Проте Ізабелла Рісіні наголошує на тому, що рішення ЄСПЛ щодо Криму не втратить своєї сили з часом. “Ми бачимо навіть за обсягом рішення, яке займає понад 300 сторінок, його важливість, воно має значення як вирок міжнародного суду. І нехай ми не побачимо його негайної імплементації, але треба дивитися у майбутнє, навіть якщо сьогодні воно виглядає сірим”, – вважає експертка.
Вона переконана, що визнання ЄСПЛ системного порушення прав людини, яке скоює російська влада в окупованому Криму, показує, що “звірства, які відбуваються, повинні бути зупинені”. “Тож рішення суду адресоване не лише Росії , а й всій Європі та світу, воно допомагає мобілізувати допомогу для України”, – наголосила Рісіні.
Вікторія Власенко