Нещодавня Конференція з питань відновлення України в Берліні підкреслила важливість додаткової протиповітряної оборони, перш ніж країна зможе почати відновлюватися, пише Едвард Верона.
“Об’єднані в обороні, об’єднані у відновленні, разом сильніші” – таким було ключове гасло Конференції з відновлення України до 2024 року, що відбулася в Берліні 11-12 червня. Це влучний підсумок прагнень України, яка намагається впоратися з безпрецедентним руйнуванням приблизно половини потужностей електроенергетики та централізованого теплопостачання країни внаслідок цілеспрямованих російських ракетних атак.
Без належної протиповітряної оборони марно будувати нові стаціонарні потужності; без належного електро- та теплопостачання перспективи економічного відновлення України є похмурими. Хоча ця проблема вже є гострою, вона стане критичною найближчими зимовими місяцями.
Від президента України Володимира Зеленського, який виступив на відкритті конференції, до Ігоря Терехова, мера обложеного прифронтового міста Харкова, про це говорили всі – від президента України до Ігоря Терехова, мера прифронтового Харкова: Протиповітряна оборона і електроенергетика нерозривно пов’язані між собою, і обидві вони вкрай необхідні.
Партнери України, схоже, визнають нагальність ситуації. Канцлер Німеччини Олаф Шольц використав конференцію, щоб оголосити, що Німеччина надасть Україні додаткові батареї ППО IRIS-T та Gepard. Італія підтвердила плани постачання ще однієї протиракетної батареї SAMP/T. Буквально через кілька годин після конференції Вашингтон оголосив, що надішле Україні ще один протиракетний комплекс Patriot.
Це, безумовно, була приємна новина для Києва. Однак широта та інтенсивність російських атак вимагатиме набагато більше таких поставок, щоб забезпечити певну гарантію виживання будь-яких нових або відновлених електростанцій.
Ще одним висновком URC стала роль інвестицій приватного сектору у відновленні України. Виступаючи на конференції, представник МФК заявив, що співвідношення інвестицій приватного сектору до офіційного фінансування відновлення України має становити сім до одного. Як визнали багато доповідачів, у тому числі спеціальний представник США з питань відновлення України Пенні Прітцкер, це неможливо без доступного за ціною страхування політичних і військових ризиків, а також гарантій експортних кредитів, що підтримуються іноземними урядами.
І тут, схоже, послання також дійшло до західних столиць. Корпорація фінансування розвитку США (DFC) оголосила про розширення покриття політичних ризиків на 300 мільйонів доларів на додаток до понад 1 мільярда доларів, вже наданих до і після повномасштабного вторгнення. Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) оголосив про нову кредитну лінію на суму $1 млрд, ЄБРР оголосив про запланований кредит для “Укренерго” у розмірі $700 млн на додаток до загального кредитного портфеля у $4,2 млрд, а МФК підтвердила, що з моменту вторгнення в Україну було інвестовано $1,4 млрд.
Експортно-кредитні агентства Данії, Німеччини, Японії та Польщі повідомили про значне покриття та дуже низький рівень дефолтів. Тим не менш, Ростислав Шурма, радник Президента України з питань енергетики, вказав на постійні перешкоди для кредитування та страхового покриття. До них відносяться високі ціни, короткі строки погашення, ліміти на кредитування та менш ніж стовідсоткове покриття.
На конференції в Берліні було розглянуто широке коло додаткових тем, пов’язаних з ідеєю відновлення України. Представники місцевих та регіональних органів влади, громадянського суспільства та приватного сектору були активними учасниками багатьох жвавих сесій. У конференції взяли участь понад 1500 осіб, причому на пленарному засіданні місця вистачило лише для тих, хто затримався по дорозі (серед них був і цей автор).
Атмосфера на секційних засіданнях була схожа на зустріч відродження, з частими оплесками і активною участю аудиторії. Фотографії та виставки, розміщені в коридорах, яскраво ілюстрували людську трагедію жорстокого російського вторгнення, стійкість українського народу та його рішучий захист своєї країни.
Проте залишається питання, чи буде достатньо заходів, оголошених у Берліні, для запуску сталого відновлення. Вони є гарним початком і демонструють стійке зростання після подій 2022 та 2023 років, але залишаються значні виклики.
Багато доповідачів згадували про заморожені резерви Центрального банку Росії та інші російські активи, а українці закликали західні уряди дозволити використати ці кошти на відновлення України. Ці 300 мільярдів доларів США могли б піти на відновлення значної частини пошкодженої та зруйнованої інфраструктури України. На жаль, західні урядовці на Берлінському конгресі не дали жодних ознак того, що їхні уряди готові до такого кроку. Однак це питання залишається дуже важливим на порядку денному, і прогрес можливий до 2025 року, коли ВРК прийматиме Італія.