Оскільки гендерна рівність відстає від інших Цілей сталого розвитку, збільшення кількості жінок, обраних на політичні керівні посади, має вирішальне значення. Але для досягнення значущого, тривалого прогресу уряди та благодійні організації повинні інвестувати в розширення можливостей для більшої кількості жінок претендувати на ці посади.
Мексика щойно обрала свою першу жінку-президента після рідкісного змагання між двома жінками, а до Національної асамблеї Південної Кореї нещодавно було обрано рекордну кількість жінок. Але хоча ці результати є довгоочікуваними досягненнями у сфері гендерної рівності, вони є виключеннями. Загальна картина невтішна.
Розглянемо, наприклад, ще одні нещодавні вибори. Через тридцять років після падіння апартеїду і першого вільного голосування – і незважаючи на вражаючі успіхи (очолювані жінками) у досягненні гендерної рівності в інших сферах – народ Південної Африки все ще не мав можливості обрати жінку на найвищу посаду в країні.
Південна Африка також не є винятком. На парламентських виборах у Португалії в березні лише 76 жінок отримали місця в парламенті, тоді як на попередніх виборах їх було 85. Незважаючи на те, що більшість південноафриканців, які прийшли на виборчі дільниці минулого тижня, були жінками, всі основні партії країни все ще очолюють чоловіки. Враховуючи, що ми живемо в рік супервиборів, коли близько половини людства буде голосувати, ставки на представництво та участь жінок у суспільному житті рідко коли були вищими. Проте в трьох найбільших країнах, де цього року відбудуться вибори – Індонезії, Індії та Сполучених Штатах – головними претендентами на найвищі посади були чоловіки. А в Африці, де до кінця року вибори відбудуться у 19 країнах, жінка, швидше за все, стане президентом лише в одній: Намібії.
Практичні переваги
Наші глобальні цілі та зобов’язання, пов’язані з гендерною рівністю, знаходяться під загрозою. Останні дані Організації Об’єднаних Націй показують, що за умови збереження нинішньої тенденції знадобиться 47 років для того, щоб жінки були рівноправно представлені в національних парламентах та інших виборних органах. Це буде на 41 рік пізніше кінцевого терміну досягнення Цілі сталого розвитку щодо гендерної рівності (ЦСР 5).
Забезпечення того, щоб жінки мали політичну владу та були рівноправно представлені у процесі прийняття рішень, є не лише морально правильним, але й має практичну користь. Коли жінки обіймають посади політичного керівництва, вони з більшою ймовірністю наголошують на політиці, яка є ключовою для сталого розвитку – від забезпечення доступу людей до безпечної питної води до надання доступних послуг з догляду за дітьми. Більше того, країни, які переслідують ці цілі та прагнуть до гендерної рівності в уряді, з більшою ймовірністю матимуть сильний захист прав людини. Дослідження навіть показують, що загальні економічні показники покращуються, коли жінки використовують свій унікальний досвід у формуванні політики.
ЦСР 5 значно відстає від 16 інших ЦСР, і наслідки дефіциту фінансування вже помітні в усьому світі.
У той час як життя в більшості країн світу в останні роки стало більш турбулентним, регресивним і авторитарним, жінки чинять опір цим тенденціям, підтримуючи національні мобілізації за політичні зміни і борючись з політикою виключення. Їхні зусилля показують, що ще не пізно змінити тривожну тенденцію, яку ми спостерігаємо на цьогорічних виборах.
Обрання більшої кількості жінок до політичного керівництва залишається вкрай важливим. Але для досягнення значущого, тривалого прогресу уряди та благодійні організації повинні розширювати можливості жінок претендувати на ці посади. У 2022 році проєкти, зосереджені виключно на ґендерних питаннях, не отримали жодного фінансування, пов’язаного з ЦСР. Фактично, ЦСР 5 значно відстає від 16 інших ЦСР, і наслідки дефіциту фінансування вже помітні в усьому світі.
Потрібно більше інвестицій та більше ініціатив
Як жінки-лідерки, ми зобов’язані закликати до бездіяльності щодо гендерної рівності. Через новий Фонд жіночого політичного лідерства Фундація “Відкрите суспільство” подвоює свої інвестиції, щоб зробити сміливих жінок-політичних лідерів глобальною нормою. Наша мета – допомогти зруйнувати гнітючі та дискримінаційні структури, які заважають жінкам бути рушіями трансформаційних змін у своїх суспільствах.
Аналогічно, Президентський центр Еллен Джонсон-Серліф з питань жінок і розвитку взяв на себе зобов’язання підтримувати досвідчених жінок-громадських лідерів і жінок-початківців через свою флагманську Ініціативу “Амудже”. Понад 40 лідерок Amujae виступають за кліматичну безпеку, справедливу охорону здоров’я, доступні фінанси та інклюзивні цифрові технології, а деякі з них зараз балотуються на політичні посади в кількох африканських країнах.
Ми не повинні ухилятися від підтримки ініціатив, які зосереджені виключно на залученні більшої кількості жінок на виборні та призначувані посади.
Окрім наших власних зусиль, існують спеціальні групи громадянського суспільства, які залишаються непохитними у відстоюванні прав і свобод жінок. Але вони конкурують за джерела фінансування, що зменшуються. Доки двосторонні та багатосторонні донори і благодійні організації не нададуть більше коштів, жінки, особливо в країнах з низьким рівнем доходу, продовжуватимуть страждати від нестачі інвестицій у розширення їхніх прав і можливостей. Ми не повинні ухилятися від підтримки ініціатив, спрямованих виключно на збільшення кількості жінок на виборних і призначуваних посадах. Жінки і так стикаються з достатньою кількістю перешкод.
Давайте зробимо 2024 рік роком, коли ми розширимо можливості наступного покоління жінок-лідерок. Разом ми зможемо побудувати майбутнє, в якому сильні жінки-лідерки будуть рушійною силою в політиці.
Автори:
Еллен Джонсон-Серліф, лауреатка Нобелівської премії миру та колишня президентка Ліберії, є засновницею організації Africa Frontline First та співголовою Незалежної групи з питань готовності та реагування на пандемію;
Бінайфер Новроджи – президент Фундації “Відкрите суспільство”.
Джерело:PS, США