Зміна клімату створює нові ризики, що вимагають встановлення мінімального захисного порогу для всіх працівників у Європі.
У 2022 році 61 000 смертей в Європейському Союзі були спричинені літньою спекою. Це лише один з багатьох показників зростаючого і неминучого виклику, пов’язаного з впливом зміни клімату на здоров’я населення та сферу праці, який, ймовірно, є заниженим. Європейське агентство з навколишнього середовища прогнозує постійне зростання середніх температур, а також дедалі частіші та інтенсивніші хвилі спеки, які називають “тихими, невидимими вбивцями тихих, невидимих людей”.
За даними Eurofound, 23% працівників в ЄС піддаються впливу високих температур щонайменше чверть свого робочого часу; цей показник зростає до 36% у сільському господарстві та промисловості і до 38% у будівництві. Ці сектори відомі нестабільними умовами праці та наймом більш вразливих працівників (тимчасових і мігрантів).
Працівники також наражаються на небезпеку через інші аспекти зміни клімату та все більш екстремальні погодні умови. Європейське агентство з безпеки та гігієни праці (EU-OSHA) попереджає про масштабні наслідки, особливо в аварійних службах, водопостачанні, енергетиці, транспорті та будівництві.
Ситуації підвищеного ризику
Ті, хто працює на відкритому повітрі, наприклад, у будівництві, сільському господарстві чи обслуговуванні громадських місць, найбільше піддаються впливу екстремальних кліматичних умов (зокрема, ультрафіолетового випромінювання). Ті, хто працює в аварійно-рятувальних службах і службах прибирання/обслуговування, часто опиняються в ситуаціях підвищеного ризику через повені, зсуви, шторми, посухи і лісові пожежі – але кліматичні надзвичайні ситуації лише збільшать потребу в такій допомозі з боку служб, які часто мають обмежені фінансові можливості.
Працівники приміщень, робота яких вимагає фізичних зусиль, наприклад, на складах або на виробничих лініях, також постраждають від підвищення температури і вологості. Вплив на здоров’я може бути негайним, починаючи від судом і набряків (локального накопичення рідини в організмі) до втрати свідомості і навіть смерті. Дослідження також вказують на довгостроковий ризик впливу сильної спеки, що може призвести до пошкодження серця, нирок або печінки, а також до хронічної втоми, порушення сну і тимчасового безпліддя.
У Франції Національний науково-дослідний інститут (INRS) та Агентство з питань безпеки харчових продуктів, навколишнього середовища та охорони праці (ANSES) зареєстрували додаткові психосоціальні ризики, пов’язані з глобальним потеплінням. Спека втомлює і додає когнітивного навантаження, що може викликати дратівливість або навіть насильство, що загрожує напруженістю і конфліктами як серед працівників, так і з не-колегами. Когнітивна втома також підвищує ризик нещасних випадків на роботі, особливо тому, що вона знижує концентрацію уваги і може призвести до нечіткого прийняття рішень, що становить надзвичайну небезпеку під час керування автомобілем або роботи з технікою.
Як підкреслює EU-OSHA у своїх рекомендаціях, тепловий стрес також має непрямий вплив на працівників, посилюючи ризики, пов’язані із забрудненням повітря, матеріалами, що самонагріваються, біологічними агентами та хімічними речовинами. Спека також може впливати на застосування певних заходів з охорони здоров’я та безпеки, зокрема, на носіння засобів індивідуального захисту – потенційно навіть перетворюючи їх на ризик.
Профілактичні заходи
Включення кліматичних ризиків в оцінку професійних ризиків стає ключовим питанням для безпеки працівників у Європі. Необхідність вжиття превентивних заходів, що відповідають галузевим особливостям, визнаючи, що вплив клімату залежить від типу роботи, підкреслює важливість залучення соціальних партнерів. Що стосується ризиків, пов’язаних з тепловим впливом, нещодавній посібник EU-OSHA показує, що в межах організації цілком можливо впровадити систему превентивних заходів.
Принципи рамкової директиви 1989 року (89/391/ЄЕС) про охорону здоров’я та безпеку праці можуть бути застосовані до теплового стресу. Вони включають обов’язок роботодавця оцінити всі ризики на робочому місці та вжити превентивних заходів – спочатку колективних, а потім індивідуальних – після проведення інформаційно-консультативного процесу з працівниками та/або їхніми представниками.
Роботодавці повинні оцінювати ризики, пов’язані зі зміною клімату, беручи до уваги різні фактори, зокрема захисний одяг, вік і стан здоров’я працівника. Що стосується впливу тепла, слід також враховувати біологічні відмінності, враховуючи, що деякі дослідження показують, що жінки можуть бути менш стійкими до тепла, ніж чоловіки.
На думку EU-OSHA, застосування існуючого зобов’язання розробити комплексну, послідовну політику запобігання тепловому стресу має призвести до впровадження планів дій, системи раннього попередження та безпечних методів роботи. За оцінкою ризику повинна слідувати ієрархія контролю, можливо, включаючи процедури дій у надзвичайних ситуаціях і систему “приятелів”. Робота в ізоляції становить значний ризик, оскільки людині дуже важко оцінити власну теплову толерантність – якщо інцидент трапляється, допомога третьої сторони є життєво важливою для надання першої допомоги та підняття тривоги.
Інформація, яку отримують працівники про небезпеку теплового стресу, повинна включати опис симптомів травм і захворювань, пов’язаних з тепловим впливом, заходів для зменшення ризику, акліматизації та процедур, яких слід дотримуватися у випадку теплового захворювання. Однак за відсутності спеціального законодавства щодо теплового стресу немає жодних гарантій, що роботодавці дотримуватимуться цих рекомендацій.
Законодавча прогалина
Заходи, на яких наполягає EU-OSHA, вимагають, щоб працівники мали можливість коригувати свій графік роботи та зменшувати інтенсивність праці відповідно до потреб, незалежно від економічного тиску, що може вимагати більшої кількості робочої сили. Особливо в секторах з вразливою робочою силою, диференціація влади не сприятиме тому, щоб працівники поводилися так, щоб їхнє здоров’я було пріоритетом. У Франції соціолог Анні Тебо-Моні, фахівець з гігієни праці, виступає за включення в Трудовий кодекс прямої згадки про ризики, пов’язані зі спекою, – поки що безуспішно – в тому числі за зміну графіків роботи в періоди високих температур.
У Греції охоронці, які працюють в Акрополі, домоглися коригування свого графіку, щоб уникнути роботи в другій половині дня під час спеки. Така гнучкість є життєво важливою для захисту здоров’я працівників, але вона повинна застосовуватися повсюдно, щоб усі сектори могли отримати вигоду.
Законодавство в різних країнах суттєво відрізняється. В Іспанії існують заходи, засновані на попередженнях про погоду, які забороняють роботу на відкритому повітрі в періоди екстремальної спеки. У Португалії температура на робочому місці повинна бути від 18 до 22 градусів за Цельсієм, а також має бути система контролю вологості. Бельгійський “Закон про теплові фактори навколишнього середовища”, спрямований на боротьбу зі спекою та холодом, передбачає обов’язкове вжиття заходів у разі перевищення гранично допустимої температури на робочому місці (згідно з температурним індексом вологого термометра, який враховує вологість і вітер). у Німеччині, незважаючи на відповідні рекомендації, не існує гранично допустимої температури на робочому місці для теплового стресу. Законодавство має бути гармонізоване, щоб забезпечити мінімальний захисний поріг для всіх працівників у Європі.
У цій “законодавчій порожнечі” національне прецедентне право почало забезпечувати певний спеціальний захист. У 2015 році у Франції покрівельники скористалися своїм “правом на вихід” у разі серйозної, неминучої небезпеки і припинили роботу під час спеки. Того ж року в Італії було прийнято рішення, згідно з яким, якщо умови праці були небезпечними або температура була “надмірно високою”, працівники мали право припинити роботу без втрати заробітку або ризику звільнення.
Відновлення автономії
Сьогодні ми зіткнулися з надзвичайною політичною ситуацією. Працівники, які працюють на вулиці, виключені із сфери захисту деяких європейських директив. Сектори, які найбільше страждають від цього, є також тими, що перебувають у найбільшій небезпеці. Ми повинні протистояти фаталістичному наративу про те, що нічого не можна зробити, що це “частина роботи”.
Забезпечення справжнього захисту працівників означає перегляд економічних потреб і цілей у бік зменшення. Ми повинні повернути людину в центр організації праці. На робочих місцях має збільшитися кількість доступних ресурсів або зменшитися робочий тиск.
Усі індикатори вказують в одному напрямку: найкращі профілактичні заходи вимагають, щоб працівники могли самостійно регулювати свій робочий час і завдання, щоб вони могли чергувати періоди відпочинку з роботою. Це означає відновлення певної автономії працівників, але вона буде справжньою лише тоді, коли здійснюватиметься в середовищі, де економічний тиск і влада обмежені.
Було б наївно вважати, що працівники надаватимуть пріоритет власному здоров’ю та здоров’ю своїх колег, якщо це ставить під загрозу їхні робочі місця. Нам потрібні загальноєвропейські заходи, які дозволять працівникам бути почутими, розширити їхні права і можливості, визнати їх і захистити.
Ознайомтеся з темою “Працівники і кліматичні виклики” в останньому номері HesaMag, журналу з охорони праці з європейською перспективою від Європейського інституту профспілок
Автор: Ауде Чефаліелло – старший науковий співробітник Європейського інституту профспілок, захистив докторську дисертацію в Університеті Глазго, присвячену питанням вдосконалення правової бази з охорони праці в Європейському Союзі.
Джерело: Social Europe, ЄС