Секретні документи показують, як консерватори і соціал-демократи в уряді ФРН лобіювали інтереси “Газпрому” і як “зелений” міністр економіки Хабек “смикнув стоп-кран”.
Те, що колишній канцлер ФРН Ангела Меркель (Angela Merkel) і дві урядові коаліції під її керівництвом підтримували будівництво російського газопроводу “Північний потік-2” (ПП-2), далеко не секрет: це відбувалося на очах у всіх. І за це німецьких консерваторів і соціал-демократів багато критикували після того, як Росія на тлі повномасштабної агресії проти України кинула Німеччину в найважчу енергетичну кризу за останні півстоліття. Однак досі не було відомо, наскільки активно і наполегливо Берлін протягом семи років лобіював за лаштунками інтереси “Газпрому”, а відтак і Москви.
Дві статті перед виборами до Європарламенту
Але тепер німецька ліволіберальна газета Süddeutsche Zeitung (SZ) отримала можливість ознайомитися з тисячами сторінок секретних досі документів. Міністерство економіки ФРН надало їх за рішенням суду, хоча при цьому воно, найімовірніше, не надто опиралося. Адже його очолює сьогодні Роберт Хабек (Robert Habeck), видатний політик партії “зелених”, яка завжди виступала проти СП-2.
Дві публікації в SZ з’явилися за тиждень до виборів до Європарламенту – і кидають вельми несприятливе світло на конкурентів “зелених” у боротьбі за голоси виборців: як на німецький Християнсько-демократичний союз (ХДС), так і на Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН), які двічі спільно формували так звані “великі” правлячі коаліції під керівництвом Ангели Меркель.
“Протягом семи років дві великі коаліції оголошували цей газопровід “приватним економічним проєктом”, хоча водночас усіма силами боролися за нього. Сім років вони відмахувалися від сумнівів своїх партнерів як від надокучливих мух. Ніщо не могло змусити німців засумніватися в сприятливій картині, яку намалювала їм компанія Nord Stream 2 AG”, – пише SZ і посилається на різноманітні службові записки, донесення посольств або пам’ятки для канцлерки та її міністрів перед важливими переговорами. Газета називає отримані документи “хронікою історичної помилки”.
Ангела Меркель не бачила загрози
Так, збереглася фраза, яку Ангела Меркель заготовила для переговорів із Беатою Шидло, тодішньою прем’єр-міністеркою Польщі, а ця країна ЄС, поряд із балтійськими державами, найрішучіше боролася проти будівництва СП-2. Фраза свідчила: “Ми не сприймаємо російські молекули метану як загрозу”.
Є службова записка міністерства економіки ФРН від червня 2014 року (“Росія щойно анексувала Крим”, нагадує SZ), автори якої доходять висновку, що Німеччина “в доступному для огляду майбутньому” залежатиме від імпорту газу з Росії, і що “повна відмова” від нього “не видається можливою в найближчі роки і десятиліття”.
“Але замість того, щоб знижувати залежність від Москви, федеральний уряд її ще більше збільшував”, – продовжує газета. Коли влітку 2015 року Меркель дізналася про плани “Газпрому” будувати новий газопровід за участю європейських, зокрема й німецьких фірм, вона, як випливає зі службових документів міністерства економіки, дала такі вказівки: оскільки очікується сильна протидія, сам проєкт не коментувати, адже це рішення приватних компаній, але всередині уряду підтримувати його, адже він зміцнює роль Німеччини як європейського газового хаба.
Оскільки проект викликав у низки партнерів по ЄС “бурхливу реакцію”, як ідеться в одному з документів, високопоставлені співробітники відомства федерального канцлера, а також міністерств економіки, фінансів і закордонних справ зібралися 9 листопада 2015 року для вироблення “оборонної стратегії”. Її суть: Берлін не заперечує проти ПП-2, але буде виступати за те, щоб російський газ і далі йшов до ЄС транзитом через Україну (яка на той час уже перебувала під сильним тиском Росії, нагадує SZ).
Süddeutsche Zeitung: про Крим не згадували
Журналісти SZ виявили багатозначну деталь: Маттіас Варніг (Matthias Warnig), гендиректор оператора ПП-2 компанії Nord Stream 2 AG, у минулому – агент спецслужби НДР “штазі” та особистий друг Володимира Путіна, був на “ти” з керівником саме того відділу в міністерстві економіки ФРН, який мав вирішальне слово під час оцінки газопроводу.
Близькість Варніга до Путіна співробітників міністерства економіки ФРН не бентежить, навпаки: коли тодішній міністр і лідер СДПН Зігмар Габріель (Sigmar Gabriel) восени 2016 року готувався до поїздки в Москву, співробітники запропонували йому попередньо послати запитання, які цікавлять його, президенту Росії через керівника цього “суто приватного проєкту”.
“Впадає в око те, чого в цих документах немає, – зазначає SZ. – Слово “Крим” майже не трапляється, точно так само, лише мигцем згадуються збитий російською ракетою пасажирський літак (“Малайзійських авіаліній”. – Ред.) з 298 загиблими, військові удари Росії в Сирії або замах на російського перебіжчика у Великій Британії за допомогою нервово-паралітичної речовини “Новичок”.
“Зелене світло” СП-2 в останній день повноважень
Чимало документів стосується контактів зі США з приводу СП-2. Дональд Трамп був рішучим противником газопроводу і запровадив проти нього санкції. Наступний президент, Джо Байден, “пішов на великі поступки” уряду ФРН, зазначається в депеші, яку надіслало до Берліна німецьке посольство у Вашингтоні. Улітку 2021 року Меркель відправила до столиці Сполучених Штатів високопосадовців, і вони узгодили там резолюцію, у якій Берлін за наполяганням американської сторони зобов’язувалася не допустити, щоб Росія використовувала постачання енергоносіїв як зброю.
“До цього часу відповідальні особи в Берліні взагалі-то мали б здогадуватися, що зробили капітальну помилку”, – пише SZ і цитує доповідну записку одного зі співробітників міністерства економіки. У серпні 2021 року він вказував на слабке заповнення газосховищ у Німеччині (частина з них належала на той час “Газпрому”) і висловлював припущення, що Москва може використати дефіцит, що намічається, щоб зажадати якнайшвидшого введення в дію СП-2. Але тут же сам відкинув своє припущення, пославшись на бесіду з великим німецьким імпортером газу. При цьому його, схоже, не збентежило, що всі великі імпортери газу в країні так чи інакше були партнерами “Газпрому”.
У підсумку 26 жовтня 2021 року, в останній день офіційних повноважень уряду Ангели Меркель, міністерство економіки ФРН під керівництвом тепер уже представника ХДС Петера Альтмайєра (Peter Altmaier) завершило перевірку енергетичної безпеки Німеччини та оголосило, що не бачить загроз, чим фактично дало “зелене світло” сертифікації й упровадженню в дію СП-2.
Як Роберт Хабек скасовував рішення Олафа Шольца
Про все це розповідається у статті SZ, яка з’явилася на сайті видання ще в п’ятницю, 31 травня. У понеділок, 3 червня, газета продовжила тему і в другій статті розповіла читачам про те, як Роберт Хабек “смикнув стоп-кран”. Щойно призначений у новому уряді віцеканцлером і міністром економіки, він під час різдвяних канікул вивчав затверджений 57-сторінковий документ і рівно за два місяці після його появи, 26 грудня 2021 року о 18-й годині 50 хвилин, надіслав електронного листа своїм найближчим співробітникам. У ньому він висловив серйозні сумніви в тому, що енергетична безпека Німеччини дійсно забезпечена, і доклав два десятки запитань.
Ситуація була доволі делікатна, адже жовтневу доповідь узгоджували, зокрема, з віце-канцлером, міністром фінансів колишнього уряду, соціал-демократом Олафом Шольцем (Olaf Scholz), а він тепер – канцлер і прямий начальник Хабека. У перші тижні 2022 року міністерство економіки збирало й аналізувало дані про стан газового ринку ФРН, а паралельно радилося з юристами, як із правового погляду забезпечити відкликання доповіді з позитивною оцінкою ситуації в енергопостачанні, продовжує SZ. 16 лютого саме рішення і відповідні формулювання були готові, але це поки що трималося в секреті.
Відкликання доповіді, що відкривало остаточну дорогу для здачі в експлуатацію “Північного потоку-2”, відбулося 22 лютого, після визнання Москвою “ДНР” і “ЛНР”, коли стало зрозуміло, що ескалація ситуації навколо України неминуча. Опівдні Роберт Габек, перебуваючи в поїздці країною, заявив журналістам: “Коли змінюється реальність, має змінюватися й оцінка реальності”.
“Незадовго до цього про ухвалене рішення в Берліні оголосив Шольц, який менш ніж чотири місяці до цього брав участь у тому, щоб в останню хвилину розчистити дорогу для цього газопроводу”, – пише на закінчення Süddeutsche Zeitung.
Андрій Гурков