Близько 400 мільйонів громадян Європейського Союзу підуть на виборчі дільниці наприкінці наступного тижня, щоб обрати членів Європейського парламенту під час одних з найбільших виборів у світі.

Вибори відбуваються на тлі зростання популярності ультраправих партій, які прагнуть скористатися з невдоволення громадян зростанням вартості життя, погіршенням умов для фермерів, та страхом наслідків війн у Газі та в Україні.

Одне з найбільших питань полягає в тому, чи залишиться президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на чолі ЄС.

Які основні питання?

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну знаходиться в центрі уваги громадян, а оборона та безпека розглядаються як ключові питання кампанії. На національному рівні оборона та безпека ЄС була згадана першою в дев’яти країнах.

Економіка, робочі місця, бідність та соціальна ізоляція, охорона здоров’я, зміна клімату та майбутнє Європи також займають важливе місце серед питань.

Який нині склад парламенту?

Маючи 176 місць із 705 станом на кінець останньої пленарної сесії в квітні, правоцентристська Європейська народна партія є найбільшою політичною групою в Європейському парламенті.

Фон дер Ляєн належить до ЄНП і сподівається залишитися на чолі виконавчої влади ЄС після виборів.

Другою за величиною групою є S&D, політична група лівоцентристської Партії європейських соціалістів, яка наразі має 139 місць. Ліберальна та проєвропейська група Renew має 102 місця попереду альянсу зелених і регіональних політичних партій, який має 72 місця.

Крайні праві прагнуть скористатися з європейських проблем

Дві групи з ультраправими партіями, Європейські консерватори та реформісти (ECR) та Ідентичність і демократія (ID), можуть стати третьою та четвертою за величиною політичними групами в Європейському парламенті.

Дві групи мають багато розбіжностей, і незрозуміло, якою мірою вони можуть об’єднатися та вплинути на порядок денний ЄС, особливо на зусилля ЄС підтримати Україну проти Росії у війні.

Очікується, що EPP і S&D залишаться стабільними. Але ліберали і зелені можуть зменшити свій вплив після того, як досягли великих успіхів на попередніх виборах.

Що буде після виборів?

Після визначення ваги кожної політичної сили євродепутати оберуть свого президента на першому пленарному засіданні 16-19 липня. Потім, швидше за все, у вересні вони призначать президента Європейської комісії за пропозицією країн-членів.

У 2019 році фон дер Ляєн отримала незначну більшість (383 голоси «за», 327 «проти», 22 утрималися) і стала першою жінкою, яка очолила інституцію. Парламентарі також заслухають єврокомісарів, перш ніж затвердити їх одним голосуванням.

Фон дер Ляєн має хороші шанси бути призначеною в команду, але їй потрібно заручитися підтримкою достатньої кількості лідерів. Вона також викликала опір багатьох законодавців, припустивши, що вона може співпрацювати з правими, залежно від результатів виборів.

Коли голосування?

Вибори до ЄС проводяться кожні п’ять років у 27 країнах. Цього року відбудуться 10-ті парламентські вибори з моменту перших виборів у 1979 році та перші після Brexit, коли Велика Британія покинула об’єднану Європу, перша країна, яка це зробила в його історії.

Голосування проходить з 6 по 9 червня. Перші результати можуть бути оголошені уже ввечері 9 червня, коли виборчі дільниці закриються в усіх країнах-членах.

Як відбувається голосування?

Вибори починаються в четвер у Нідерландах і закінчуються в неділю, коли проходять вибори в більшості країн. Голосування здійснюється шляхом загального прямого голосування в одному бюлетені.

Кількість членів, обраних у кожній країні, залежить від чисельності населення. Воно коливається від шести для Мальти, Люксембургу та Кіпру до 96 для Німеччини.

У 2019 році європейці обрали 751 депутата. Після виходу Сполученого Королівства з ЄС у 2020 році кількість євродепутатів скоротилася до 705. Деякі з 73 місць, які раніше займали британські депутати, були перерозподілені іншим державам-членам.

Після виборів Європарламент матиме 15 додаткових членів, довівши загальну кількість до 720. Дванадцять країн отримають додаткових євродепутатів.

У виборах беруть участь національні політичні партії, але після їх обрання більшість законодавців приєднуються до транснаціональних політичних груп.

Хто голосує?

У деяких країнах можуть голосувати особи до 18 років. У Бельгії закон, ухвалений у 2022 році, знизив мінімальний вік виборців до 16 років. Німеччина, Мальта та Австрія також дозволяють голосувати 16-річним. У Греції наймолодший вік голосування становить 17 років. У всіх інших державах-членах це 18 років.

Мінімальний вік також потрібен для того, щоб балотуватися на виборах — від 18 у більшості країн до 25 в Італії та Греції.

Що з явкою?

Вибори до Європейського Союзу зазвичай не приносять великої кількості виборців, але на виборах 2019 року відбулося явне зростання громадського інтересу. Явка у 50,7% була на вісім пунктів вищою, ніж у 2014 році після постійного падіння з 1979 року, коли вона досягла 62%.

У квітні останнє видання Євробарометра Європейського парламенту підкреслило сплеск інтересу до майбутніх виборів. Близько 71% європейців сказали, що вони, ймовірно, проголосують.

Що роблять законодавці ЄС?

Європейський парламент є єдиною інституцією ЄС, яка обирається європейськими громадянами, на противагу могутньому виконавчому органу ЄС, Європейській Комісії.

У європарламенту немає законодавчої ініціативи, але його повноваження стають більшими. Тепер він компетентний у широкому спектрі тем, голосуючи за закони, що стосуються клімату, банківських правил, сільського господарства, рибальства, безпеки чи правосуддя.

Законодавчий орган також голосує за бюджет ЄС, який має вирішальне значення для реалізації європейської політики, включаючи, наприклад, допомогу, що надається Україні.

Законодавці також є ключовим елементом системи стримувань і противаг, оскільки вони повинні затверджувати призначення всіх комісарів ЄС, які є еквівалентом міністрів. І це також може змусити всю комісію піти у відставку, проголосувавши більшістю у дві третини.

Як повідомляв Голос Америки, цього року до Європарламенту балотуються принаймні ти українки за походженням, які живуть в країнах Євросоюзу.