Швеція поставила на паузу план передачі Україні JAS-39 Gripen, які могли стати першими західними бойовими літаками у складі українських повітряних сил. Про це повідомив міністр оборони Швеції Пол Йонсон виданню ТТ, передає Omni. Про цю інформацію повідомляли ВВС Україна джерела у шведській владі.
Швецію попросили поставити на паузу плани передачі Gripen Україні, заявив Йонсон.
Причина полягає у тому, що Бельгія, Нідерланди, Данія та Норвегія вже готують передачу Україні F-16, а тому “Гріпени” мають почекати, щоб не завадити авіакоаліції.
“Нас переконали інші члени авіакоаліції почекати з Gripen”, – каже Йонсон.
При цьому міністр оборони Швеції не виключає, що країна надасть Україні свої літаки у майбутньому.
“Але зараз фокус для України – впровадити програму прийняття літаків F-16”, – додав міністр.
Швеція давно готувала передачу “Гріпенів” Україні і цей план мали почати впроваджувати після вступу країни в НАТО і отримання гарантій безпеки. У цій ситуації вона могла б дозволити собі поділитись частиною парку нових бойових літаків.
Gripen – це доволі нові винищувачі, які при цьому вважаються не дуже вибагливими до обслуговування та можуть нести широку номенклатуру озброєння.
То що відомо про літаки, які зараз не отримає Україна, але може заволодіти ними після освоєння F-16.
За останніми даними, Україна може почати отримувати F-16 вже найближчими місяцями.
Маневрений “Грифон”
JAS-39 Gripen (зі шведської – “Грифон”) розроблявся у 1980-х як легкий одномоторний винищувач, аналог F-16 для армії Швеції.
“Вимогою з боку замовника було забезпечення гарної маневровості задля успішної протидії новим радянським винищувачам… Принциповими були швидка підготовка до повторного вильоту, а також можливість базування на слабко обладнаних аеродромах (повітряні сили Швеції широко застосовують ділянки автострад як запасні аеродроми)”, – пише військовий історик Андрій Харук у статті для “Мілітарного”.
JAS в назві літака означає “Jakt/Attak/Spaning” – “винищувач/штурмовик/розвідник”.
Одна з ключових переваг Gripen над F-16 – дешевизна обслуговування і згадана невибагливість до злітно-посадкової смуги.
Також “Грифон” обладнаний системою зв’язку й передачі даних CDL 39, яка вважається найкращою серед всіх аналогів.
“Система забезпечує взаємодію винищувачів з літаками ДРЛВіУ (далекого радіолокаційного виявлення і управління, – Ред.), літаками радіоелектронної розвідки, а також наземними командними пунктами. CDL 39 дає велику тактичну гнучкість. Наприклад, під час ударної операції літак може здійснювати атаку, отримувати радіолокаційне зображення району цілі й передавати його іншим винищувачам. Екіпажі отримують повне уявлення про район цілі, а також інформацію про знищені об’єкти”, – пояснює Харук.
Водночас Gripen несе менше бойове навантаження, ніж F-16, і загалом під старіші американські винищувачі створено ширший набір озброєнь.
А багаторічний досвід застосування F-16 у десятках конфліктів – ключова відмінність між “Бойовим соколом” (як називають F-16) і “Грифоном”.
Gripen не брав участі у реальних боях. Які недоліки можуть проявитися у протистоянні з таким супротивником як російська авіація та системи протиповітряної оборони – невідомо. Зрештою, саме бойове застосування і дозволяє удосконалювати техніку.
Водночас Gripen Швеції стали на бойове чергування в НАТО одразу після приєднання країни до Альянсу.
11 березня, через чотири дні з моменту офіційного вступу, шведські літаки разом з бельгійськими та німецькими F-16 брали участь у перехопленні російських літаків Ту-134 та Ан-26 над Балтикою.
“Ця перша реальна місія шведського Gripen відбулася лише за кілька днів після того, як Швеція стала членом НАТО. Це вражаюча демонстрація глибокої інтеграції військово-повітряних сил Швеції з силами повітряного патрулювання НАТО та тісної і постійної взаємодії для гарантування безпеки НАТО над Балтійським морем”, – повідомили на сайті Північноатлантичного альянсу.
Авіаційний “зоопарк”
Багато українських воєнних оглядачів обережно ставилися до того, чи варто торкатися теми передачі “Гріпенів”, якщо пріоритетом для ЗСУ послідовно називали F-16.
Адже різні літаки потребують різної інфраструктури та обслуговування. Утримання “авіаційного зоопарку” коштує дорого.
Крім того, швидка передача винищувачів Gripen могла переконати західні країни, що для України цього буде достатньо, F-16 їй не потрібні.
“Основним бойовим літаком буде F-16… Також розглядається і Gripen, шведська сторона може передати Україні ту кількість, яка у неї є на сьогодні. Про точну кількість ми не говоримо. Але основним бойовим літаком все ж залишається F-16. Якщо буде рішення щодо Gripen, це буде непоганим варіантом”, – пояснював у грудні речник Повітряних сил Юрій Ігнат.
Питання про кількість “Гріпенів” – було одне з ключових. Вироблено їх було багато, тому Україна може розраховувати принаймні на кілька десятків таких машин. Вони порівняно нові – 2000-х років.
Інший момент – підготовка аеродромів під Gripen для того, щоб були варіанти переміщення на запасні злітно-посадкові смуги під час російських ракетних обстрілів та нальотів “Шахедів”. Джерела ВВС кажуть, що підготовка аеродромів для “Гріпенів” могла б зашкодити програмі освоєння F-16.
Проте, як твердять шведські аналітики, “Гріпени” не надто вибагливі до інфраструктури та можуть злітати і сідати в досить екстремальних умовах.
Ще у вересні 2023 року стало відомо, що перші українські льотчики успішно завершили ознайомчу підготовку на Gripen.
Озброєння і застосування в українському небі
Повертаючись до спектра можливих озброєнь для “Гріпенів” – він досить широкий і сучасний.
Зокрема, це ракети класу “повітря-повітря” AIM-120 AMRAAM дальністю до 160 км. Наявність такої зброї дозволяє українській авіації створювати небезпеку для російських бомбардувальників, які активно скидають керовані авіабомби на фронті, не заходячи в зону ППО.
Також проти повітряних цілей Gripen може використовувати ракети Meteor з дальністю до 200 км.
А для роботи по наземних об’єктах “Грифони” озброєні різноманітними крилатими ракетами, на зразок AGM-65 Maverick та KEPD-150/350 TAURUS.
Водночас російсько-українська війна вже продемонструвала, що озброєння, в тому числі й далекобійне, можливо адаптовувати під різні літаки. Ймовірно, західні крилаті ракети легше адаптувати під “Гріпени”, ніж під радянські Міг-29 та Су-27 Повітряних сил.
Загалом сфера застосування Gripen українськими пілотами у майбутньому може бути широкою.
Це і перехоплення російських крилатих ракет та “Шахедів” під час масованих обстрілів. І робота по наземних об’єктах високоточною зброєю або й простими авіабомбами – по складах, логістичних вузлах, навіть одиничних цілях, таких як бронетехніка та артилерія.
Також “Грифони” можуть придушувати ППО, що відкриватиме “вікна можливостей” для ракетних ударів, зокрема й HIMARS.
Нарешті, це протидія російській авіації, яка стала вагомим фактором того, що РФ все ж змогла захопити Авдіївку після бомбардувань позицій української армії.
Тепер вже стало зрозуміло, що “Грифони” з’являться в українському небі після F-16. І це дуже суттєво вплине на їхнє застосування на фоні того, як себе покажуть американські машини.
Сергій Морфінов, Віталій Червоненко
BBC Україна