Голосування у Франції обіцяє неприємності для президента
Сьогодні базарний день, і в черзі за лотерейними квитками в Café du Centre більше людей, ніж за свіжовикопаною морквою та шпинатом у фермерському кіоску. “Люди тут стежать за своїм бюджетом”, – каже продавець свіжих продуктів: “Вони вважають за краще робити покупки в дисконтному магазині”. Колись це північне містечко з червоної цегли з населенням близько 3 000 осіб процвітало завдяки великій джутоткацькій і текстильній фабриці, відкритій у 1857 році. Сьогодні рівень бідності у Флікскорті становить 19%, що майже на п’ять пунктів перевищує середній показник по країні. Стиснуті кишені і розчарування штовхають виборців до крайнощів. На минулих вихідних, напередодні виборів до Європейського парламенту 9 червня, єдиними двома кандидатами, чиї плакати можна було побачити в місті, були Джордан Барделла і Маріон Марешаль, суперники з націоналістичної ультраправої партії.
Якщо Франція є тестовим прикладом того, чи може політичний центр Європи протистояти силам націоналізму та популізму, то “Фліксекорт” фіксує динаміку, що формує цей вибір. Понад півстоліття тамтешні виборці довіряють свою мерію Комуністичній партії. Сьогодні Флікскорт перебуває під напругою, але не безлюдний. На його головній вулиці гуде рух повз два бутіки та турецьку кебабну. На вікнах маленьких будиночків, розташованих на терасах, акуратно висять сітчасті фіранки. Місто може похвалитися критою синтетичною ковзанкою, яка коштує 2 євро ($2,17) за сеанс, і нещодавно організувало змагання для мажореток, що крутять естафету. На величезному сучасному логістичному складі біля автомагістралі неподалік від міста є робочі місця. “Безробіття є меншою проблемою, ніж це було раніше, – каже Патрік Гайяр, мер міста, комуніст. “Ті, хто справді хоче працювати, можуть її знайти”.
Проте наступного місяця, за словами мера, місто, швидше за все, проголосує в переважній більшості за правих популістів. На президентських виборах 2022 року Марін Ле Пен з “Національного об’єднання” (rn) очолила голосування в першому турі у Фліксекурі; 65% виборців підтримали її у другому турі проти Еммануеля Макрона, президента-центриста. Минулого року його уряд витратив понад 22 млрд євро на обмеження цін на енергоносії та стримування інфляції. Місцеві жителі, однак, вважають, що пан Макрон “не дбає про їхні щоденні проблеми”, каже мер. Голосування, за його словами, є шансом висловити свій протест, підтримавши ультраправих: “Виборці ніколи не розчаровуються, тому що партія ніколи не була при владі”.
Загальнонаціональні опитування свідчать, що французи голосуватимуть так, як і Фліксекур. Пан Барделла, 28-річний голова партійного списку пані Ле Пен, має середній показник у 33%, що вдвічі більше, ніж у кандидата пана Макрона Валері Гайєра. Представник президентського альянсу “Ensemble” каже, що для неї було б добре, якби вона набрала в середньому близько 15%, що є жалюгідно низькими амбіціями. Пані Гайєр намагається вести кампанію на європейських темах, викриваючи непослідовність націоналістів. Чисто виголений і незворушний пан Барделла, однак, перетворює голосування на референдум щодо непопулярного президента, якого він звинувачує в “імміграціонізмі”, слабкій охороні правопорядку і зневазі до людей. Він грабує популістський сценарій. Немає “жодного куточка” в країні, стверджує пан Барделла, “де французи були б захищені від насильства”. Пан Макрон, за його словами, “послаблює все, до чого торкається”.
Флікскорт припускає, однак, що це голосування може бути чимось більшим, ніж протест. Пан Барделла став відомим ім’ям, що уособлює детоксикацію “Республіканців”. Цього тижня він заявив, що більше не буде засідати в Європарламенті разом зі своїм німецьким колегою, “Альтернативою для Німеччини”, яку тепер вважають занадто екстремістською. Приголомшливі 43% 18-24-річних заявили, що проголосують за пана Барделла в червні. Його відео в TikTok, на яких він їсть хот-доги або робить селфі, регулярно набирають понад 1 млн переглядів. “Він виглядає як хороший хлопець, – каже виборець з Флікскорту. “Люди тут більше не соромляться говорити, що голосуватимуть за Барделла або Ле Пен”, – каже інший.
У довгостроковій перспективі нормалізація рейтингу ставить серйозні питання щодо здатності політичного центру протистояти його зростанню. Пан Макрон не може балотуватися на третій термін поспіль у 2027 році, а його явного наступника не видно. У короткостроковій перспективі нищівний результат “Ансамблю” додасть опозиції нових сил. Це стосується не лише пані Ле Пен, але й соціалістів, чий кандидат Рафаель Глюксманн наступає на п’яти пану Макрону зліва.
Пан Макрон намагатиметься піднятися вище принизливого результату. Хоча пан Барделла, безсумнівно, закликатиме до проведення нових парламентських виборів, у президента немає конституційних підстав зобов’язувати його до цього. Його партія втратить місця, якщо він розпустить Національні збори, а партія пані Ле Пен їх отримає. Поганий результат на виборах в Європі також не повинен обов’язково впливати на управління національними справами. У січні пан Макрон призначив нового молодого прем’єр-міністра Габріеля Аттала, який має програму реформ, запланованих на решту року.
Проте фундаментальна проблема пана Макрона залишається: він очолює уряд меншості. Він періодично був змушений використовувати спеціальне конституційне положення, відоме як стаття 49.3, щоб проштовхувати свої закони, в тому числі й підвищення пенсійного віку минулого року. Однак щоразу використання цієї можливості ставить під загрозу виживання уряду, оскільки опозиційні партії можуть висунути йому вотум недовіри. З 2022 року, коли пан Макрон був переобраний, його уряд пережив 28 таких пропозицій завдяки фрагментованій опозиції. Але в одному з них, щодо пенсійної реформи, різниця становила лише дев’ять голосів у палаті з 577 депутатів.
У пана Макрона не так багато хороших варіантів. Він може сподіватися продовжити плутанину і ризикувати отримати ще більше вотумів недовіри, якщо уряд скористається статтею 49.3, наприклад, для ухвалення наступного бюджету. Якщо він програє, він може перепризначити пана Аттала, на що він має конституційне право, і сподіватися на краще. Або ж Макрон може знову спробувати створити коаліцію з правоцентристськими республіканцями, хоча в минулому ця партія чинила опір таким спробам. Коротше кажучи, якщо європейський результат буде настільки поганим, як показують опитування, пан Макрон може спробувати відмахнутися від нього як від проміжної невдачі. Але нова політична динаміка поставить його уряд меншості під безпрецедентний тиск.