Українська оборонна промисловість продовжує розвивати морські безекіпажні катери (БЕК). Ці дрони тепер оснащені ракетами для ураження противника на суші і в повітрі.

Вдень 21 травня російські провоєнні телеграм-канали виклали відео з безпілотника, який зафіксував перше відоме з початку війни бойове застосування українського БЕК, оснащеного реактивними ракетами.

На ньому видно, як морський дрон випускає ракети у напрямку берега. Вказано, що це узбережжя Кінбурнської коси на окупованій частині Херсонщині.

Російські канали твердять, що ця спроба була невдалою, але наголошують на небезпеці українського ноу-хау.

Джерело в СБУ підтвердило ВВС Україна, що 20 травня дійсно відбулося перше бойове застосування модернізованих БЕКів.

Ракети на морських дронах

“Морські дрони СБУ “Sea Baby” (в перекладі з англійської “морський малюк”, – Ред.), на які українці збирали кошти через платформу “UNITED24”, відтепер оснащені системами “Град” і вже активно “мінусують” окупантів”, – повідомив співбесідник ВВС Україна.

За його словами, вночі 20 травня Служба безпеки спільно з Військово-морськими силами “ефективно відпрацювали” з моря по позиціях росіян на Кінбурнській косі, застосувавши саме морські дрони.

Ці безпілотники відтепер оснащені реактивною системою залпового вогню.

“Це технологічне рішення вже показує потужні результати. Тож ворога чекають нові сюрпризи”, – зазначило джерело.

На оприлюднених кадрах видно, що БЕК оснащений пусковими установками – по три з кожного борту. Тобто такий дрон може запустити шість 122-мм некерованих реактивних ракет.

Найпевніше мова йде про осколково-фугасні боєприпаси 9М22 – це основний тип ракет для РСЗВ “Град”. Така ракета має довжину 2,9 м і вагу 66 кг, з якої бойова частина – близько 20 кг (тобто шість споряджених ракет на катері важать майже пів тонни). Дальність від 5 до 20 км.

Цей тип ракет почали у великих кількостях виробляти в СРСР 50 років тому. Основне призначення – знищення живої сили та техніки в районах зосередження, артилерійських та мінометних батарей, руйнування укріплень, опорних пунктів та вузлів спротиву супротивника.

Плюси і мінуси українського ноу-хау

Українська новація із встановленням ракет “Граду” на морські дрони – перша в світовій історії.

Модернізація озброєння БЕКів, за даними ВВС Україна, почалася ще наприкінці минулого року. Апробовувались оснащення і роботи різних типів ракет на катері.

Перші випробування пройшли взимку.

Як вказує видання Defense Express, направляючі від “Граду” встановлені на дроні в дещо коротшому варіанті і закріплені під фіксованим кутом.

“Це означає потребу “Sea Baby” вийти на заздалегідь обраховану точку координат, чітко дотримуючись курсу. Також слід зазначити, що кут підйому направляючих далекий від максимального, тому навряд дальність польоту некерованих реактивних снарядів буде становити визначені максимальними для БМ-21 “Град” у 20,4 км”, – зауважують експерти видання.

За оцінками колишнього заступника начальника штабу ВМС України Андрія Риженка, дальність в такому варіанті 6-8 км. Однак, цього може бути цілком достатньо для ураження великих об’єктів противника на узбережжі.

“Якщо ці катери у досить великій кількості вночі розвернути біля узбережжя Кримського півострова і по правильно обраному напрямку вдарити цими некерованими ракетами, то я думаю, що можна завдати певної шкоди деяким об’єктам. Це можуть бути пункти базування кораблів і аеродроми”, – сказав він ВВС України.

Але слід враховувати складність наведення, вкорочені направляючі і значне хитання катера через хвилі.

Ще один плюс – відтепер морські дрони фактично можна використовувати повторно в бойових операціях. Тобто раніше сам БЕК був ударним боєприпасом, який знищувався при ураженні цілі. Тепер він може випустити пакет “Граду” і повернутись на базу.

“Це багаторазовий варіант. Якщо дрон не перехоплюється, то можна повторно його застосувати. Це досить ефективна зброя”, – вважає Риженко.

До того ж ракети від “Граду” недорогі, популярні у світі і мають велику кількість модифікацій, а значить, Україна не повинна мати дефіциту з цим озброєнням.

Самі катери є малопомітною ціллю, до того ж можуть певний час перебувати в режимі очікування і атакувати об’єкт, коли він максимально наблизиться до нього.

“Гейм-ченджером у війні він, можливо, не буде, але додаткових можливостей це надасть”, – резюмує Риженко.

Серед можливих цілей для таких БЕКів він називає військовий аеродром в Саках, що недалеко від берегової лінії, а також стоянки російського флоту в озері Донузлав і в бухтах Севастополя.

Варіанти БЕКів

На початку травня стало відомо, що ракети “Граду” на морських дронах – це не перша українська новація, перевірена в бойових умовах.

Міністерство оборони Росії 6 травня повідомило, що силами Чорноморського флоту в районі північно-західного узбережжя півострова знищили п’ять безекіпажних катерів ЗСУ. Відомство виклало також відео цієї події.

На ньому можна побачити, як російський вертоліт обстрілює дрон, ймовірно БЕК Magura V5, на якому встановлена велика ракета. Пускова установка для ще однієї ракети поряд порожня, тобто БЕК, скоріш за все, вже випустив її по цілі.

Фахівці визначили, що це керовані зенітні ракети Р-73 радянського виробництва. Вони запускаються з літаків чи зенітно-ракетних комплексів.

Ці ракети доволі великі: мають вагу 100 кг і розмір близько 3 м. Найголовніше – вона оснащена пасивною інфрачервоною головкою самонаведення. Тобто ціль спочатку треба захопити, а потім ракета вже її атакує без допомоги навідника.

Андрій Риженко каже, що в цьому слабкість української розробки. Бо в умовах активного маневрування БЕКа це зробити практично нереально.

“Фантазії трохи. Бо можна забезпечити запуск цієї ракети, але необхідно, щоб вона захопила ціль. Я сам офіцер ППО і можу сказати, що це дуже-дуже важке завдання”, – вважає експерт.

“Простота конструкції БЕКа з ракетами від “Граду” робить це робочим варіантом. А з Р-73 в якості протиповітряної оборони – це сумнівно, немає підтверджених фактів, що це працює”

Олег Черниш
BBC Україна