Президент Ірану 63-річний Ібрагім Раїсі загинув у катастрофі гелікоптера, тож тепер у країні мають відбутися нові президентські вибори.

Великих очікувань того, що ця раптова смерть суттєво вплине на політику в країни, немає. Адже влада там належить верховному лідеру аятолі Хаменеї.

Однак Іран чекає процес з обрання нового президента, який може все ж позначитися на політичному кліматі в країні.

Що може змінитися для Ірану, кому там належить влада зараз і чи може смерть Раїсі позначитися на політиці Ірану щодо російсько-української війни?

Чим був відомий Раїсі

До свого несподіваного рішення балотуватися в президенти Ібрагім Раїсі не був відомий більшості іранців.

На той момент 56-річний консервативний священнослужитель мав докторську ступінь з ісламського права. Протягом усієї кар’єри в судовій системі, попри високі посади, Раїсі тримався в тіні.

Раїсі підтримував тісні особисті зв’язки з представниками консервативної іранської еліти. Він навчався у нинішнього верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї і був близьким до ключових фігур у Корпусі вартових ісламської революції.

У березні 2016 року Раїсі призначили головою одного з найважливіших і найбагатших релігійних фондів Ірану — “Астан Кудс Разаві”.

Призначення на цю посаду означає величезний престиж та вплив.

Багато спостерігачів дійшли тоді висновку, що Раїсі готують як майбутнього наступника верховного лідера.

Раїсі також обрали заступником голови Асамблеї експертів – духовного органу, що складається з 88 членів та відповідального за вибори наступного верховного лідера.

Підтримка Росії та антиізраїльська політика

У березні 2022 року, після повномасштабного російського вторгнення в Україну, Раїсі сприяв зближенню Тегерана з Москвою, яке призвело до постачання до Росії іранської зброї.

Росіяни регулярно використовують іранські дрони для ударів по військових об’єктах та енергетичній інфраструктурі України.

Тим не менше, Іран послідовно заперечує, що постачає зброю Росії.

В останні роки Раїсі також незмінно займав жорстку позицію щодо Ізраїлю та Заходу.

Раїсі засудив ізраїльську військову операцію в Газі, звинувативши Ізраїль у геноциді палестинців за підтримки країн Заходу.

Що тепер чекає на Іран

Конституція Ірану чітко визначає, що має відбутися у разі нездатності президента виконувати свої обов’язки через хворобу, смерть або імпічмент.

Після смерті Раїсі верховний лідер аятолла Алі Хаменеї призначив першого віцепрезидента Мохаммада Мохбера керувати справами країни.

Мохбер організує вибори нового президента у співпраці з керівниками парламенту та судової системи, які відбудуться протягом 50 днів.

Втім, на попередніх виборах усім серйозним претендентам на посаду президента балотуватися заборонили, що відкрило шлях Раїсі до посади.

Більшість виборців бойкотувала вибори, які вони вважали фальсифікованими.

Які повноваження верховного лідера

Найвпливовішою фігурою в Ірані є аятола Хаменеї, який є верховним лідером з 1989 року.

Він – глава держави і головнокомандувач.

Він також має владу над національною поліцією та поліцією моралі.

Аятола Хаменеї контролює Корпус вартових ісламської революції (КВІР), який відповідає за внутрішню безпеку, а також його добровольче крило “Басідж”, яке використовують для придушення інакомислення в Ірані.

Яка влада у президента

Президент є найвищою виборною посадовою особою і другим за рангом після верховного лідера.

Він відповідає за управління урядом і має значний вплив на внутрішню політику та закордонні справи.

Однак його повноваження обмежені – особливо в питаннях безпеки.

Міністерство внутрішніх справ президента керує національною поліцією. Однак її командир призначався верховним лідером і підзвітний безпосередньо йому.

Те саме стосується командувача Корпусу вартових Ісламської революції та Басіджа.

Повноваження президента також може перевіряти парламент, який ухвалює нові закони.

У свою чергу, Рада вартових, до складу якої входять близькі союзники верховного лідера, відповідає за затвердження нових законів і може накласти на них вето.

Чи зміниться політика Ірану щодо України

На думку оглядачів, в цілому курс регіональної політики Ірану після смерті Раїсі суттєво не зміниться.

Раїсі був близьким до верховного лідера Ірану, аятоли Хаменеї, який розробляє та схвалює регіональну політику.

Виконувач обов’язків президента Мохаммад Мохбер належить до тієї ж школи прихильників жорсткої лінії, “тож курс регіональної політики залишиться тим самим”, зазначає кореспондентка ВВС на Близькому Сході Ліна Сінджаб.

Що ж до підтримки Росії у війні з Україною та постачання їй зброї, то тут теж не варто чекати кардинальних рішень, вважає директор українського Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

“У нас сприймають як очевидне, що Іран постачає зброю Росії. Але іранці стверджують, що вони не постачають зброю Росії. Тож якщо ви чекаєте що на офіційному рівні вони скажуть: ми припиняємо постачати зброю Росії, то вони цього не скажуть, бо відповідно до їхньої доктрини вони її не постачають”, – каже він в коментарі ВВС Україна.

Водночас у середньостроковій перспективі, вважає Семиволос, смерть Раїсі все ж може вплинути на політику Ірану.

“Це не просто смерть Раїсі, це смерть президента. Відповідно до конституції, мають відбудуться вибори. Це означає, що країну чекає період політичної турбулентності”, – пояснює експерт.

Відтак, каже він, в країні, яка “максимально закрутила гайки” після протестів 2022 року, мають відбутися бодай якісь політичні дискусії. А це може викликати “турбулентність” в країні.

“Очевидно, що є політичні групи в Ірані, які не в захваті від подальшого зближення Тегерана та Москви, припинення переговорів зі США, зростання витрат на експансію, погану економічною ситуацією в країні. Ці політичні групи будуть пропонувати свою точку зору на подальший розвиток країни”, – вважає Семиволос.

Аятолі Хаменеї 85 років, вказує він, тож “не виключено, що найближчим часом він так само відійде до праотців”.

“Так що в середньостроковій перспективі варто очікувати серйозних змін, хоча ніхто не гарантує, що вони будуть на краще. Ми маємо справу все одно з державою автократичною, де не існує свободи вибору в широкому розумінні”, – підсумовує експерт.

Як Іран придушив протести

2022 року Іран сколихнула величезна хвиля протестів. Їх спровокувала смерть 22-річної Махси Аміні, яку поліція моралі затримала буцімто за порушення суворого дрес-коду Ірану.

Протести з часом переросли від невдоволення дрескодом до гніву проти режиму в цілому.

За даними правозахисних груп, під час придушення владою акцій протесту загинули сотні людей і тисячі були затримані.

Що таке поліція моралі

Поліція моралі є частиною національної поліції.

Ці сили були створені 2005 року для підтримки ісламської моралі та законів про “належний” одяг, запроваджених після Ісламської революції 1979 року.

Поліція моралі складається приблизно з 7000 чоловіків і жінок. Вони можуть видавати попередження, накладати штрафи чи арештовувати підозрюваних.

За кілька тижнів до заворушень влітку 2022 року президент Раїсі наказав посилити в Ірані “закон про хіджаб і цнотливість”. Він зобов’язував жінок поводитися та одягатися скромно.

На вулицях встановили камери спостереження, щоб виявляти “непокритих” жінок. Для людей, які виступають проти правил носіння хіджабу в соціальних мережах, запровадили тюремне ув’язнення.

Хто такі Вартові революції

Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) є головною організацією Ірану для підтримки внутрішньої безпеки.

Зараз це основна військова, політична та економічна сила в країні й налічує понад 150 000 співробітників.

Із власними сухопутними силами, військово-морським флотом і авіацією, вона контролює стратегічні озброєння Ірану.

Вона має закордонне відділення під назвою “Сили Кудс”, яке таємно забезпечує грошима, зброєю, технологіями та навчає союзників по всьому Близькому Сходу.

Вона також контролює Сили опору Басідж.

Що таке Басідж

Сили опору Басідж, офіційно відомі як “Організація мобілізації знедолених”, створили 1979 року як добровольчу воєнізовану організацію.

У них є філії в кожній провінції та місті Ірану, а також у багатьох офіційних установах країни.

Його члени чоловічої та жіночої статі, яких називають “басіджі”, підпорядковуються наказам КВІР.

Вважається, що вони налічують близько 100 тисяч людей та виконують обов’язки внутрішньої безпеки.

Вони брали активну участь у придушенні антиурядових протестів після президентських виборів 2009 року.