Російський лідер Володимир Путін приїхав до Китаю в гості до “дорогого друга” Сі Цзіньпіна. Він привіз із собою майже всіх ключових чиновників, свіжоперетасованих після його нещодавньої інавгурації на черговий президентський термін.

Представницька делегація приїхала зміцнювати зв’язки Кремля з Китаєм, від якого з кожним днем все більше залежить російська економіка та військова машина в умовах торговельних та фінансових санкцій Заходу.

Дводенний візит стане віддушиною і особисто для Путіна, який виявився ізгоєм у розвинутих країнах після вторгнення Росії до України. Китай залишився єдиною провідною державою, де на російського лідера гарантовано чекає теплий прийом, а не ордер на арешт, виписаний у Гаазі за звинуваченням у воєнних злочинах в Україні.

Сі Цзіньпін називає Путіна “дорогим другом”, не критикує його за вторгнення до сусідньої країни і поділяє його невдоволення гегемонією Заходу. Сі зустрічався з Путіним уже понад 40 разів – вдвічі більше, ніж з будь-яким іншим світовим лідером.

Перед самим вторгненням в Україну Путін вкотре гостював у Пекіні, і тоді вони з Сі підписали заяву про “дружбу без кордонів та співробітництво без заборонених зон”, оголосивши, що все це “не спрямоване проти третіх країн”.

Минуло два роки, і США висловили Китаю претензії саме з цього приводу – що він допомагає Кремлю завойовувати Україну та обходити західні санкції. Тепер уже над китайськими банками нависла загроза американських санкцій, і вони стали обережніше ставитись до російських платежів.

В результаті останні два місяці китайський експорт до Росії скоротився, хоча досі торгівля впевнено зростала і минулого року досягла рекордних 240 млрд доларів.

Питання про те, як ще краще сховати від американців фінансові та торгові потоки між Росією та Китаєм, напевно, обговорюватимуть на переговорах з російською делегацією.

Чай, концерт і тет-а-тет

У Путіна заплановані переговори з Сі у вузькому форматі, у широкому й тет-а-тет у середу ввечері після концерту, розповів російським агенціям його помічник Юрій Ушаков.

“Прогуляються парком поряд із палацом, ви’ють чаю, очевидно, а потім відбудуться неформальні переговори, – цитує Ушакова “Інтерфакс”. – Найважливіше в Китаї випити чай, наодинці особливо”.

У Путіна і Сі багато спільного: обидва побудували авторитарні вертикалі влади, обидва жорстко тиснуть незгодних, обидва претендують на довічне правління, обидва вважають себе збирачами земель.

Путіну 71 рік, Сі виповниться 71 рівно за місяць. Вони по-дружньому закушували горілку ікрою у Владивостоці 2018 року, а в інтерв’ю китайським ЗМІ перед візитом Путін “тепло згадував”, як рік тому Сі після своєї інавгурації приїхав до Москви і вони майже п’ять годин розмовляли віч-на-віч.

На переговори у вузькому форматі Путін покликав нового міністра оборони Андрія Бєлоусова, його попередника Сергія Шойгу, призначеного тепер секретарем Ради безпеки, та незмінного голову МЗС Сергія Лаврова.

А для широкого формату Путін привіз шість віце-прем’єрів, усіх ключових міністрів, частину своєї адміністрації, два десятки губернаторів, голів держбанків та держкомпаній.

Дружити разом проти Заходу

Головне, що поєднує керівників Росії та Китаю – нелюбов до Заходу. Але з великим застереженням. Путін вважає його абсолютним злом, а шлях йому туди закритий. Тоді як Сі ставиться до США та Європи як до рівноправних та багатих партнерів, не хоче їх втрачати й користується зустрічною повагою.

Буквально днями його приймав лідер єдиної ядерної держави ЄС, французький президент Еммануель Макрон – годував ягнятиною у гірському ресторані та пригощав коньяком.

Макрон знову просив Сі вплинути на Путіна та відмовити його від ескалації війни в Україні. Візит Путіна до Пекіна наочно покаже, чи почув Сі Макрона чи, як минулого разу, пропустив усі його претензії повз вуха.

У Франції Сі запропонував Макрону не дорікати Китаю війною в Україні, тому що “Китай не розпочинав цю кризу і не бере участі в ній”. І попередив, що якщо Захід каратиме Китай як союзника Росії за те, що Кремль робить в Україні, то станеться “нова холодна війна”.

Сі давно каже, що всі дії Заходу за вказівкою США спрямовані на стримування Китаю. Путін також стверджує, що Захід прагне поставити Росію навколішки. Саме цим він обґрунтовує вторгнення в Україну, і перед візитом до Китаю ще раз пояснив китайській публіці, що конфлікт стався через те, що США не поважають Росію та іншим не дають.

“Західні еліти, якими керують США, відмовляються поважати цивілізаційне і культурне різноманіття, відкидають традиційні цінності, що формувалися століттями. У спробах утримати своє глобальне домінування вони надали собі право вказувати іншим народам, з ким їм можна дружити і співпрацювати, а з ким не можна. Відмовляють їм у праві обирати власні моделі розвитку”, – сказав Путін.

І додав: “Ми виступаємо за верховенство міжнародного права”.

ООН дотримується іншої думки.

“Напад Росії на Україну – це виклик наріжним принципам та цінностям нашої багатосторонньої системи. Це образа нашої колективної совісті. Це порушення Статуту ООН та міжнародного права”, – говорив у першу річницю вторгнення Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.

Росіянин з китайцем – брати навіки?

Після початку повномасштабного вторгнення доступ Росії до багатих західних ринків, технологій та кредитів різко скоротився. Саме вони були каталізатором бурхливого зростання російської економіки у першій половині 25-річного правління Путіна.

Тепер Кремль аврально шукає аналоги у Китаї, але масштабний розворот економіки за умов війни дається важко. Китай не в змозі повністю замінити західні технології та передову електроніку, і до того ж користується становищем Росії, в якому вона сама позбавила себе конкурентів.

Китай купує російську нафту зі знижкою, а китайські машини продає без. Спроби Кремля продати Китаю новий газопровід “Сила Сибіру – 2” буксують уже кілька років. Газопровід допоміг би у майбутньому частково компенсувати втрату європейського ринку. Однак китайці не поспішають, і судячи з того, що голова “Газпрому” не увійшов до масштабної делегації, а замість Пекіна вирушив до Ірану, контракт не підпишуть і цього разу.

Путін впевнений, що все вийде. І не лише в економіці. Російський та китайський народ, за його спостереженнями, зближуються культурно.

“Виставки за участю художників із КНР незмінно відбуваються з великим успіхом… Культура та мистецтво Китаю викликають великий інтерес у росіян”, – розповів Путін в інтерв’ю китайським ЗМІ та навів приклад культурного зближення зі Сходом після розриву із Заходом:

“Приміром, у Москві вперше широко відзначили Новий рік за місячним календарем”, – сказав Путін.

Та й сам він проявляє зацікавлення китайською культурою, зізнався Путін.

“Немало знаю про ваші бойові мистецтва, зокрема ушу, яке в нашій країні дуже популярне, маю повагу до китайської філософії. Члени моєї родини також захоплюються Китаєм, і деякі з них вивчають китайську мову”, – сказав Путін, традиційно не назвавши нікого з родичів на ім’я.