Найбільший нафтопереробний завод Південного округу Росії у Волгограді зазнав удару цими вихідними. Удар завдав дрон Головного управління розвідки України, повідомляють українські ЗМІ на основі інформації джерел в українському відомстві. Згідно з повідомленням російської влади, через удар дроном та детонацію пристрою на заводі почалась пожежа, яку згодом вдалось загасити.
Це вже не перший напад безпілотників на російські НПЗ. В четвер нападу дронів зазнали інші нафтопереробні заводи в Росії, включаючи НПЗ “Газпром Нафтохім Салават”, що знаходиться на значній відстані від кордону з Україною, поблизу кордону Росії з Казахстаном. За рік відбулось майже 20 таких нападів, підрахували в The New York Times.
Україна не завжди бере на себе офіційно відповідальність за такі удари на тлі того, що союзники України висловлювали занепокоєння, що удари по нафтопереробних заводах спричинити зростання світових цін на нафту.
Очільник Пентагону Ллойд Остін заявляв у квітні, що напади на російські НПЗ можуть вплинути на світову ситуацію в енергетиці. У своїх свідченнях в Комітеті збройних сил Сенату США Остін припустив, що замість атак на нафтову інфраструктуру, для України краще завдавати ударів “по тактичних і операційних цілях, які прямо впливають на теперішній бій”.
Однак, низка аналітиків вважає, що Україна обрала вірну тактику ударів по російських НПЗ.
“Так і робіть!” – твітує колишній директор ЦРУ та Національної безпекової адміністрації США Майкл Гейден у відповідь на повідомлення голови Київської школи економіки Тимофія Милованова про те, що Україна минулого тижня атакувала два нафтопереробні заводи в Росії.
В статті для Foreign Pоlicy від 8 травня аналітики Майкл Лібріхт, Лорі Міллівірта та Сем Вінтер-Леві переконують – удари по російських НПЗ не зменшують обсяги нафти, які Росія може видобувати та експортувати і, можливо, навіть змушують Росію збільшити експорт нафти.
Аналітики також вказують, що Україна намагається мінімізувати жертви серед цивільних, а удари по НПЗ досягають того самого ефекту, як і міжнародні санкції, зменшуючи здатність Росії отримувати нафтові надходження, але викликаючи ріст світових цін на нафту.
Подібними оцінками з Голосом Америки ділився і дослідник університету Пенсильванії та Гарварду Бенджамін Шмітт. Українські удари можна розцінювати як компенсацію неефективності нафтових санкцій проти Росії, вважає Шмітт.
Нафтопереробні заводи Росії, казав Шмітт в інтерв’ю Голосу Америки в березні, – це “законні військові цілі, з погляду українців, і вони вважають, що таким чином вводять фізичні санкції проти російської енергетики, коли західні санкції не мали необхідного ефекту”.