Законопроєкт про “іноагентів” не передбачає жодних позитивних змін для населення Грузії, навпаки – підриває їхні євроінтеграційні прагнення, націлившись на Європейський Союз та США. На цьому в інтервʼю грузинській службі Голосу Америки наголошує колишній командувач Сухопутних військ США в Європі Бен Годжес. На його думку, цей законопроєкт – демонстрація готовності грузинським урядом зв’язати собі руки, а зближення з Росією нашкодить грузинському народу.
У столиці Грузії Тбілісі 28 квітня відбувся марш протесту проти законопроєкту про так званих “іноземних агентів”. Протестувальники пройшли від площі Республіки до парламенту Грузії в центрі міста та вимагали відмовитись від ідеї ухвалення закону.
17-го квітня 2024-го парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт “Про прозорість іноземного впливу”, а перед тим в країні відбулись масові протести, поліція застосувала проти мітингувальників водомети та провела масові обшуки та арешти. Законопроєкт, якщо стане законом, вимагатиме від організацій, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися в країні як “агенти іноземного впливу”.
Після 10-годинного обговорення 29 квітня комітет парламенту Грузії з юридичних питань підтримав законопроєкт у другому читанні. Очікується, що документ винесуть на пленарне засідання парламенту у вівторок, 30 квітня. Затвердити законопроєкт в остаточному, третьому читанні правляча партія “Грузинська мрія” може в середині травня.
“Може змінити політику Заходу щодо Грузії”
26 квітня група американських сенаторів надіслала листа прем’єр-міністру Грузії Іраклію Кобахідзе, висловлюючи занепокоєння стосовно законопроєкту про “іноагентів”.
Сенатори підкреслили, що домагатимуться зміни політики США до Грузії у випадку, якщо законопроєкт стане законом. Авторами безпрецедентної ноти стали 14 сенаторів. У листі сенатори закликають уряд Грузії відкликати закон, який ставить під загрозу відносини США та Грузії.
Колишній командувач Сухопутних військ США в Європі Бен Годжес наголошує, що ця нота – рідкий прояв різкої риторики від американських законодавців.
“Це може змінити політику стосовно Грузії, зокрема і прямого оборонного фінансування Грузії”, – говорить Годжес в інтервʼю журналістці грузинської служби Голосу Америки Маріам Угрехелідзе. Він підкреслює, що США значно інвестували в Грузію і в військовому, і в економічному плані, щоб підтримати прагнення грузинського народу на інтеграцію із Заходом.
“Це [заява американських сенаторів] – найпряміша жорстка заява в американській політиці, про яку я чув вже протягом певного часу. Це означає, що широкий спектр різних речей [допомоги] може бути заблокований або зменшений”, – говорить Бен Годжес. Він підкреслює, що подібний підхід може продовжуватись аж допоки Сенат не буде переконаний, що Грузія не шкодитиме стратегічним інтересам США та інтересам власного населення.
Різка реакція Заходу
Окрім двопартійного листа американських сенаторів, Державний департамент США висловлював “глибоке розчарування” через ухвалення в Грузії в першому читанні законопроєкту “про іноземних агентів”. Речник відомства Метью Міллер заявив, що це законодавство перешкоджає руху Грузії до Євросоюзу.
“Ми глибоко розчаровані рішенням парламенту Грузії просувати законодавство про “іноземний вплив”, написане в дусі Кремля”, – заявив речник Державного департаменту США Метью Міллер.
У Державному департаменті наголосили, що запропонований законопроєкт передбачає обмеження свободи вираження поглядів, перешкоджатиме незалежним ЗМІ та сприятиме стигматизації тих організацій, які сприяють свободі висловлення думки. Держдепартамент вважає таке законодавство “неприйнятним” і закликав законодавців Грузії “захистити право на мирні зібрання”.
Різка критика законопроєкту прозвучала і в Європейському Союзі. Європейський парламент 25 квітня затвердив резолюцію щодо ситуації в Грузії у зв’язку з ініціюванням законопроєкту “про іноземних агентів”. За документ проголосували 425 євродепутатів, 25 виступили проти, 30 утрималися.
У документі резолюції ЄС, як повідомляє грузинська служба Радіо Свобода, зазначено, що переговори про вступ Грузії до ЄС не мають розпочатися, поки в Грузії діятиме закон про “іноагентів”. Крім того, затверджено поправки до документа, згідно з якими Європарламент закликає запровадити санкції проти почесного голови владної партії “Грузинська мрія”, мільярдера Бідзіни Іванішвілі, а також закликає звільнити експрезидента країни Міхеїла Саакашвілі.
Колишній посол США в Україні, а нині — старший директор Центру Євразія в Атлантичній раді Джон Гербст в інтервʼю Голосу Америки називає законопроєкт кроком у неправильному напрямку.
“Це законодавство може бути кроком у неправильному напрямку. І звичайно – американське ставлення до Грузії зміниться, якщо цей закон буде ухвалено. Що це конкретно означає? Це залежатиме від розвитку подій, але очевидно, менш дружні відносини, менше бажання співпраці. ЄС також зробив відповідну заяву”, – говорить Джон Гербст.
Гербст також підкреслив, що “Європейський Союз не зацікавлений в інтеграції авторитарних режимів”. Директор Центру Євразія в Атлантичній раді також переконаний, що ухвалення відповідного закону негативно вплине на перспективи членства Грузії в ЄС.
“Залишитись при владі”
Опозиція заявляє, що закон про “іноагентів” ухвалюється владною партією за вказівкою з Москви. Автори законопроєкту це заперечують. Джон Гербст скептично ставиться до можливості того, що влада Грузії безпосередньо співпрацює над законом із Москвою. На його думку, головною мотивацією провладних сил є залитись при владі: “Мій аналіз говорить про те, що вони [урядова партія в Грузії] значно більш зацікавлені у тому, щоб залишитись при владі, аніж у збереженні добрих стосунків із Заходом. Подобається нам це чи ні, це не буде першим кроком, вмотивованим тривогою щодо збереження влади”.
2023 року аналогічний документ до законопроєкту “Про прозорість іноземного впливу” був відкликаний авторами з парламенту після вуличних протестів. 28 квітня в Тбілісі пройшла багатотисячна акція протесту під час якої учасники ходи скандували назву країни та гасло “Ні російському закону!” На будівлю парламенту було спроєктовано напис “Росія – окупант” і прапор Грузії.
Експерт Гудзонського Інституту Люк Кофі в інтервʼю Голосу Америки наголошує, що навіть у разі, якщо після ухвалення закону не буде безпосередніх наслідків, є довгострокові загрози для демократії в Грузії.
“З часом демократія Грузії може погіршуватись у такому разі [у разі ухвалення закону]”, – каже Кофі. Експерт сподівається, що парламент Грузії відкличе законопроєкт під тиском громадянського суспільства.
“Ми хочемо, щоб продовжились стосунки США та Грузії. Хочемо, щоб майбутнє Грузії було в Євроатлантичній спільноті. Вірю, що уряд може прислухатись до грузинського народу і відкликати законопроєкт”.
Олексій Коваленко