США перекрили військову та фінансову допомогу Україні на відсіч російській агресії цього року. Українська армія потроху здає позиції, а в Києві та на Заході заговорили про загрозу тріумфу Володимира Путіна в розв’язаній ним гібридній війні проти Європи.

Чому прихильники Дональда Трампа в Конгресі відмовляються виділяти обіцяні Джо Байденом 60 млрд доларів, наскільки ці гроші критичні для виживання України і чого очікувати в найближчому майбутньому?

Ось що ми можемо відповісти сьогодні на чотири головні питання про американську допомогу Україні.

1. Який критичний внесок США у допомогу Заходу Україні?

За два роки війни Захід пообіцяв Україні близько 250 млрд євро і виділив уже майже три чверті цих грошей, підрахували експерти Кільського інституту світової економіки.

Головний спонсор українського опору російської агресії — Європа, на території якої Путін розв’язав найбільшу війну з часів Другої світової.

США відігравали вирішальну роль у постачання зброї до початку 2024 року, коли закінчилися минулі асигнування. Зараз у Америки з Європою у військовій допомозі приблизно паритет, а у фінансовій – Європа далеко попереду.

Ось як це виглядає у цифрах.

“Щоб повністю замінити військову допомогу США в 2024 році, Європі доведеться подвоїти нинішній рівень і темпи постачання озброєнь”, — пишуть аналітики Кільського інституту.

Це навряд чи, особливо якщо розглядати не абсолютні цифри допомоги, а відносні. Вони показують, що Європа напружилася набагато серйозніше за США, а, отже, і запас міцності нижче.

Ось скільки віддали на підтримку України країни, що межують з Росією, які постраждають першими у разі наземного російського вторгнення:

• Естонія — понад 4% ВВП
• Литва — 2%
• Норвегія та Латвія — по 1,7%

США і Велика Британія виступили в десятки разів скромніше.

Їхня допомога не перевищила 0,32% і 0,55% їх ВВП відповідно, підрахували експерти Кільського інституту. І більшу частину цих грошей влада ненависних Кремлю англо-саксонських держав відправила не в Київ, а на рахунки своїх виробників озброєнь, чим підтримала свою економіку.

2. Чому Конгрес відмовляється виділяти гроші?

Для схвалення допомоги потрібна згода обох палат Конгресу. Сенат контролюють прихильники президента-демократа Байдена, а в нижній Палаті представників більшість у республіканців.

Демократичний Сенат затвердив пакет допомоги ще на початку лютого, причому крім демократів “за” проголосувала й половина республіканської меншини. Законопроєкт, швидше за все, легко пройшов би і республіканську нижню палату, проте спікер Майк Джонсон відмовляється виносити його на голосування.

Причина – опозиція з боку ультраправих прихильників Трампа, республіканського кандидата на листопадових президентських виборах. Вони вимагають ув’язати виділення грошей Україні то з міграцією через мексиканський кордон, то з ліцензуванням експорту зрідженого газу.

Остання умова – оформити частину допомоги в кредит. Демократи навіть йдуть назустріч, але і компромісні варіанти не доходять до голосування.

Якщо Джонсон піде проти ультраправих, вони загрожують порушити питання про довіру спікеру. Тоді спікер ризикує своїм кріслом, в якому виявився волею нагоди. А поки вибиратимуть нового голову, жодні закони, включаючи допомогу Україні, все одно розглядатись не будуть.

Іншими словами, обіцяні Україні 60 млрд доларів виявилися заручниками внутрішньополітичної боротьби прихильників Трампа з демократами у влади та помірними республіканцями в опозиції. Її результат не проясниться до виборів президента США в листопаді 2024 року.

3. Чи виживе Україна без американської допомоги?

Як сказав на минулих вихідних український президент Володимир Зеленський, Україна не зможе виграти війну без американської допомоги. А якщо вона програє, то Путін нападе на інші країни і почне третю світову, додав Зеленський.

За відсутності американської допомоги українцям доводиться економити боєприпаси, і це на руку Путіну, підтримав Зеленського в середу головний американський генерал у Європі.

“Якщо одні стріляють, а інші — ні, то програє той, кому нема чим відстрілюватися”, — пояснив конгресменам фронтову арифметику командувач об’єднаними збройними силами НАТО в Європі Крістофер Каволі.

“Без нашої підтримки українцям не перемогти”,— сказав генерал Каволі.

Військовою допомогою справа не обмежується. Україні потрібні не тільки снаряди, танки і літаки.

Майже все, що зараз заробляє Україна, йде на оборонні витрати. Але це лише половина всіх витрат скарбниці. Усі мирні статті – зарплати, пенсії та інша – фактично фінансуються за рахунок західних донорів та кредиторів.

Провідна західна ділова газета FT писала на початку березня, що загальні видатки українського бюджету на цей рік заплановані на рівні 87 млрд доларів, а доходи прогнозуються у розмірі лише 46 млрд. Якщо Захід не закриє дефіцит, доведеться йти на болючі заходи — різати соціальні витрати, підвищувати податки, намагатися приватизувати держмайно та друкувати гроші.

А нова хвиля мобілізації вимагатиме ще більших асигнувань. Тут як ніколи стали б в пригоді застряглі в американському Конгресі 60 млрд доларів.

І мова тільки про 2024 рік.

Навіть якщо американці дивом розблокують нинішній пакет допомоги, переговори про фінансування на 2025 рік розпочнуться цього жовтня — за місяць до президентських виборів у США. Нічого хорошого вони не обіцяють.

4. Коли все вирішиться?

Допомогу блокують прихильники Трампа в Палаті представників Конгресу. Їхня мета — паралізувати адміністрацію Байдена до листопадових виборів, щоб представити його слабким президентом і підвищити шанси Трампа на перемогу.

Прихильники Трампа не дають спікеру Джонсону винести законопроєкт на голосування. І ніякий тиск на них не діє.

Останніми, хто спробував переконати американців, були їхні головні союзники — британці. Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Кемерон цього тижня приїхав до Вашингтона з посланням про важливість допомоги Україні.

Спікер Джонсон відмовився зустрічатися з ним, пославшись на зайнятість.

Кемерон насамперед здійснив візит Трампу — ще до того, як вирушив на Капітолій. Але його шарму не вистачило, щоб зрушити з мертвої точки позицію прихильників Трампа у запитанні про допомогу Україні, яку ще до візиту відставного британського прем’єра висловила Марджорі Тейлор Грін, що представляє Джорджію в нижній палаті Конгресу.

Вона запропонувала британському міністру “поцілувати її в дупу” і не втручатися у внутрішню американську політику.