Новини України та Світу, авторитетно.

Чому історики стурбовані заявами лідерів СДПН щодо війни

Чому авторитетні історики, які самі є членами СДПН, критикують заяви канцлера Німеччини Олафа Шольца і лідера фракції соціал-демократів Рольфа Мютценіха щодо війни в Україні та що вимагають?

До критики на адресу канцлера ФРН Олафа Шольца(Olaf Scholz) і верхівки Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) через надто стриману позицію з постачанням далекобійної зброї та підтримки України у війні вже долучилися й авторитетні німецькі історики, які, до того ж, самі є членами і членкинями СДПН. За що професори і професорки критикують верхівку СДПН у своєму листі до керівництва політичної сили, який нещодавно потрапив у ЗМІ, чого прагнуть досягти і яку реакцію вже отримали – з’ясовувала DW.

У листі до керівництва СДПН, підписаному п’ятьма професорами та професорками історії, різка публічна критика заяв канцлера та партійного і фракційного керівництва щодо постачання зброї Україні названа справедливою, а аргументи та обґрунтування – “свавільними”, хиткими і “нерідко фактично хибними”. “Особливо фатальною” у листі названо нещодавню заяву лідера фракції соціал-демократів у Бундестазі Рольфа Мюценіха (Rolf Mützenich) щодо можливості “замороження” війни в Україні”. І хоча від цієї заяви, що пролунала ще в середині березня, вже дистанціювалися і партнери по коаліції, і низка товаришів по партії, в тому числі найпопулярніший за рейтингом соціал-демократ, міністр оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius), спричинена цими заявами дискусія досі не вщухла.

Замороження війни – легітимізація завоювань

Підписанти листа вважають, що замороження війни в Україні фактично означало б її завершення “на користь агресора”. “Політика під гаслом “партії миру”, яку здійснюють окремі товариші, оперує недалекоглядною термінологією, що ігнорує не лише досвід мінських угод, а й події на окупованих Росією територіях і, не в останню чергу, погрози Росії напасти на інші європейські країни”, – йдеться у листі.

Як пояснив у інтерв’ю DW, один з підписантів листа, професор Ян Берендс (Jan Behrends) з Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері, у теперішній ситуації, коли “Росія окупувала близько однієї п’ятої українських територій, замороження війни стало б легітимізацією російських завоювань”. Крім того, на його думку, історія вчить, що подібні кроки у минулому не давали бажаного результату. “Цю спробу заморозити війну вже було зроблено двічі. Це було зроблено в “Мінську-1”, це було зроблено в “Мінську-2”, і до чого це призвело? До повномасштабної війни. Це означає, що нам потрібен захист від Росії, відсіч. Нам потрібна ситуація, у якій Україна зможе вести переговори, але не з позиції слабкості, як у “Мінську-1” і “Мінську-2″, а з позиції, яка змусить Росію відмовитися від завоювань у довгостроковій перспективі і припинити вести загарбницькі війни”, – пояснює професор і додає, що цього неможливо досягти, просто заморозивши конфлікт.

“План повного знищення України”

Справжня “зміна епох”, про яку говорив канцлер Шольц після повномасштабного нападу РФ на Україну, потребує насамперед одного: “розуміння, що Росія роками веде гібридну війну проти Європи і від початку повномасштабного вторгнення слідує за планом повного знищення України”, зазначається у листі істориків на адресу керівництва СДПН. У документі наголошується, що Путін лише тоді буде зацікавлений закінчити цю війну, коли йому буде протиставлено силу. Схоже, що це усвідомлення досі не прийшло до СДПН, доходять висновку автори листа, під яким крім Берендса зазначені також прізвища професорки Ґабріеле Лінґельбах (Gabriele Lingelbach) з Кільського університету Крістіана Альбрехта, професора Дірка Шумана (Dirk Schumann) з університету Ґеорґа-Авґуста у Геттінгені, професора Гайнріха Авґуста Вінклера (Heinrich August Winkler) з Берлінського університету фон Гумбольдта та професорки Мартіни Вінклер (Martina Winkler) з Кільського університету Крістіана Альбрехта. “Ми вважаємо таке заперечення реальності вкрай небезпечним і закликаємо нарешті назвати чітку стратегію для перемоги України, поєднану з такою ж чіткою заявою, що йдеться не про напад на Росію і завдавання їй шкоди, а про відновлення незалежності України, яка була визнана у тому числі й Росією в 1991 році”, – зазначається у листі.

Професор Берендс вважає за необхідне поставити під сумнів і переосмислити переконання деяких представників СДПН, а також інших партій, поширені ще з часів пацифістського руху в Німеччині 1980-х років, що роззброєння, мовляв, призводить до посилення безпеки. Адже досвід України, яка добровільно віддала ядерну зброю, тобто роззброїлася, засвідчує якраз протилежне, каже історик. Крім того, на його думку, потрібне ґрунтовне переосмислення політики щодо Росії. У своєму листі професори і професорки вимагають чесного опрацювання помилок у політиці щодо Росії за останні десятиліття. “Ані зв’язки різних партійних товаришів з представниками російських інтересів, ані хибна енергетична політика, що привела Німеччину до фатальної залежності від Москви, досі не були серйозно досліджені”, – відзначають підписанти.

Як в СДПН відреагували на листа істориків? 

Партійне керівництво, за словами Берендса, вже відреагувало на листа істориків запрошенням на розмову. Запланована зустріч за участю голови партії Ларса Клінґбайля (Lars Klingbeil) має відбутися наприкінці квітня у центральному офісі партії – Будинку Віллі Брандта в Берліні. 

Крім того, лист вже спричинив великий резонанс серед партійців. “Багато членів партії – і прості партійці, і функціонери, і колишні депутати Бундестагу – висловили підтримку ініціативи, подякували і, мабуть, також написали електронні листи керівництву партії”, – каже Берендс. За його словами, у фракції соціал-демократів є багато депутатів, які не поділяють позицію голови фракції Мютценіха. “Я бажав би, щоб вони чіткіше висловили свою думку”, – каже історик. 

“Наше завдання полягає в тому, щоб спонукати людей у фракції, у партії, а також, звісно, і серед широкої громадськості до того, щоб замислитися, переосмислити свою позицію”, – пояснює він.

Ще одна підписантка листа, професорка Мартіна Вінклер з Кільського університету Крістіана Альбрехта повідомила у соцмережі Х, що “дуже рада багатьом коментарям на підтримку листа істориків, які надходять і соцмережами, і електронною поштою. “Це показує: багато товаришів і товаришок хочуть підтримувати Україну значно послідовніше, ніж про це складається враження у Бундестазі”, – заявила історикиня. 

Наталя Неділько

Поделиться:

Опубліковано

у

Теги: