У Сполучених Штатах й за їхніми межами тривають дискусії щодо вірогідності та строків ухвалення Палатою представників Конгресу додаткової допомоги України, яка стає дедалі нагальнішою для повноцінної спроможності України протистояти подальшим просуванням Росії на полі бою.
Спікер Палати представників Майк Джонсон раніше натякав на можливість швидкого розгляду пакета допомоги Україні, однак, після того, як буде розглянуто бюджет США для уникнення урядового “шатдауну” та після повернення конгресменів з весняних канікул до роботи 9-го квітня.
Однак, як повідомило у середу, 3-го квітня, агентство Bloomberg, розгляд Палатою представників допомоги Україні малоймовірний до середини квітня, а можливо, й пізніше, адже спікер Джонсон досі шукає способи пом’якшити опозицію до нього крайньоправих республіканців.
У коментарі агентству прессекретар Джонсона додав, що коли той говорив про швидкий розгляд допомоги Україні, то не ставив жодних конкретних часових рамок, і наразі він радиться щодо цього зі своїми однопартійцями.
Імовірно, пише Bloomberg, рішення про те, в якому напрямку й у якому форматі рухатись далі, спікер може ухвалити протягом цих вихідних, 6-7-го квітня.
Що стосується суті пакета допомоги, то Джонсон говорив про законопроєкт із певними оновленнями, який буде відрізнятися від того, який був ухвалений Сенатом у лютому цього року. Втім, команда Джонсона поки не оприлюднила конкретних напрацювань.
Водночас спікер висловив кілька ідей з цього приводу, зокрема запропонувавши надати допомогу Україні в кредит як свого роду позику. Також лунала пропозиція використати для оплати такої допомоги заморожені активи російських олігархів.
Своєю чергою видання Politico повідомляє, що “помічники президента Джо Байдена за лаштунками без розголосу працюють, щоб забезпечити, що спікер Майк Джонсон зможе винести на голосування пакет допомоги Україні на 60 мільярдів доларів, й пережити це з політичного погляду”, тобто зберегти свою посаду.
За словами двох посадовців адміністрації, Білий дім підтримує контакт з офісом Джонсона щодо допомоги Україні впродовж двотижневої перерви в Конгресі. Й хоча Білий дім продовжує публічно тиснути на республіканців Палати представників щодо ухвалення допомоги Україні, президент і його команда загалом утримувалися від занадто агресивних нападок на спікера, надаючи йому простір для маневру.
Видання зауважує, що наразі не відомо, яким буде фінальний варіант законопроєкту, але адміністрація Байдена вірить, що врешті-решт його буде ухвалено.
Одним з посадовців адміністрації Байдена, які періодично наголошують на нагальності подальшої допомоги США Україні є держсекретар Ентоні Блінкен, який нині завершує свій візит до Європи з нагоди 75-ї річниці підписання Північноатлантичного договору, який започаткував НАТО.
Блінкен зауважив, що Сполучені Штати працюють із союзниками по НАТО, аби Київ продовжував отримувати необхідне озброєння, зокрема системи ППО, але визнав, що фінансування допомоги від США має ключове значення.
“Що стосується фінансування для України, то найважливіше, найневідкладніше – це закон про додаткове фінансування. Це було б безпосереднім і найважливішим джерелом додаткових коштів, які потрібні Україні, щоб допомогти їй продовжувати захищатися від російської агресії”, – зазначив Блінкен, спілкуючись з журналістами в рамках зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО у Брюсселі.
“Окрім цього, ми, звісно, розмовляємо з нашими союзниками по НАТО та партнерами про те, що вони роблять, що ми можемо зробити, що може зробити альянс, щоб переконатися, що Україна має ресурси, які їй потрібні негайно для вирішення критичної ситуації зараз, а також надалі”, – додав Блінкен.
Він також зауважив, що потреби України відомі – це насамперед протиповітряна оборона та боєприпаси, і союзники по НАТО мають намір “подвоїти” зусилля з пошуку відповідних ресурсів.
Він нагадав, що вже понад 30 країн, включно зі США, або вже підписали, або перебувають у процесі переговорів щодо підписання двосторонніх угод з Україною щодо гарантій безпеки.
На тлі цих процесів і заяв, колишній посол США в Україні, а нині директор Євразійського центру в Атлантичній раді, Джон Гербст вважає, що допомогу врешті схвалять – з подачі спікера Джонсона чи в обхід нього. Щоправда, на його думку, що це може статися пізніше, у травні.
“Я вважаю, що Джонсон хотів би це зробити, але я вважаю, що він все ще стурбований тим, що в Палаті представників є дуже наївні республіканці, які не розуміють, наскільки Росія небезпечна для Сполучених Штатів, наскільки важливо для Сполучених Штатів озброювати Україну правильно, щоб Путін програв в Україні. І вони загрожують посаді Джонсона, іншими словами, можуть усунути Джонсона з посади спікера так, як вони усунули Кевіна Маккарті минулої осені. Отже, Джонсон намагається отримати пакет, який якимось чином завадить їм це зробити”, – зауважив Гербст, виступаючи на нещодавній події Атлантичної ради.
Якщо ж спікер не винесе законопроєкт на голосування “у наступні 2-3 тижні”, Гербст передбачає, що достатня кількість республіканців і всі демократи підпишуть петицію проголосувати за нього в обхід спікера.
“Я не думаю, що це станеться цього місяця, у квітні. Але у травні, я гадаю, є великий шанс, що це буде зроблено. Якщо так буде, це достатньо швидко, щоб запобігти катастрофі на полі бою в Україні”, – додав колишній посол.
Тим часом Евелін Фаркас, директорка Інституту Маккейна, вказує на те, що крайньоправі республіканці, які виступають проти допомоги Україні, поширюють проросійські наративи про те, що Україна не може перемогти. Але це не відповідає дійсності, вважає Фаркас.
“Ці крайньоправі особи використовують ті ж самі меседжі, якими користується Кремль…. Вони часто кажуть: “Ну, Україна все одно програє”. …але Україна не програє, Україна все ще перемагає”, – зазначила Фаркас, виступаючи на вебінарі Атлантичної ради.
“Ми просто зараз перебуваємо у дуже складній ситуації, але є великі причини вірити, що Україна може перемогти і переможе незабаром, якщо отримає необхідне озброєння чи то від нас, чи від європейців”, – вважає дослідниця.
Своєю чергою в інтерв’ю Голосу Америки посолка України у США Оксана Маркарова заявила, що спікер Джонсон сам неодноразово висловлював підтримку Україні, і тому вона сподівається, що законопроєкт про додаткове фінансування – яким би не був його фінальний варіант – буде ухвалено в Конгресі.
Звісно, для України кращою була б допомога у виді грантів, але якщо вона буде в позику, то Київ за це теж буде вдячний, вважає посолка.
“Перш за все, ми маємо сильну двопартійну підтримку, і ми не лише її відчуваємо, ми це знаємо. Ми говоримо зі стількома людьми на Капітолійському пагорбі, і зі звичайними людьми, – і від усіх чуємо сильні слова підтримки, зокрема і від спікера Джонсона. Він дуже публічно говорив про те, чого Україна має перемогти. Цей рік складний, і я знаю, що це – не виправдання, це просто означає, що нам треба працювати більш наполегливо”, – зазначила Маркарова.
“Від лютого, коли Сенат схвалив законопроєкт про додаткове фінансування для України, Ізраїлю, Тайваню, на Капітолійському пагорбі тривають дуже активні дискусії, і я дуже сподіваюся, що це вирішиться – або підтримкою сенатського законопроєкту, або якогось іншого, який нині обговорюють у Палаті представників. Що б це не було – нам ця допомога потрібна була ще вчора», – каже посолка.
Вона додає, що, на її переконання, більшість законодавців у Палаті представників це розуміють.
“Тож ми з нетерпінням чекаємо наступного тижня, коли Палата представників повертається до роботи після перерви, і я дуже сподіваюся, що, як сказав спікер Джонсон, це буде однією з перших справ, яку почне розглядати Палата представників. Нам потрібні рішення”, – запевняє Маркарова.