Психічне здоров’я не може бути проігнороване в майбутній європейській виборчій кампанії, зважаючи на масштабність проблеми.
Психічне здоров’я є наріжним каменем продуктивної економіки та процвітаючих суспільств. Але психічний стан європейських працівників різко погіршився. Ще до пандемії близько 84 мільйонів людей в Європейському Союзі мали психічні розлади – приблизно кожен шостий. Covid-19, постпандемічний економічний спад, екологічна криза та геополітична напруженість лише загострили ці проблеми.
Опитування Євробарометру, проведене в червні 2023 року, показало, що майже половина населення ЄС – 46% – протягом останнього року стикалися з емоційними або психосоціальними проблемами, такими як депресія і тривога. Цей тривожний сплеск викликає питання: чи стикаємося ми з “пандемією” психічного здоров’я і які заходи вживає Європа для її подолання?
Смуга перешкод для працівників
Дослідження Євробарометру пролило світло на ключові фактори, які респонденти вважають вирішальними для міцного психічного здоров’я. Фінансова безпека виявилася суттєвою проблемою для 53% респондентів. Від 11 до 27 відсотків розладів психічного здоров’я пов’язані з поганими умовами праці. Нестабільна зайнятість, велике робоче навантаження, повторювані завдання, брак автономії та невизначеність посадових обов’язків значною мірою сприяють стресу та незадоволеності працівників. Токсична робоча культура, повна знущань, переслідувань і дискримінації, може суттєво вплинути на психічне здоров’я.
Ці виклики, ускладнені недостатньою підтримкою та обмеженими ресурсами на охорону психічного здоров’я, створюють смугу перешкод для працівників. Пандемія лише посилила ці ризики: навесні 2022 року 44% працівників в ЄС (а також Норвегії та Ісландії) повідомили про підвищений рівень стресу на роботі. В опитуванні, проведеному минулої осені в Нідерландах, Німеччині, Франції, Італії, Іспанії та Польщі, 38% працівників заявили, що мають високий ризик погіршення психічного здоров’я. Тривога очолила список найпоширеніших станів, від яких страждають 17%, за нею йдуть розлади сну (14%) і депресія (12%).
Хоча ці сукупні дані чітко показують взаємозв’язок між поганими умовами праці та психічними розладами, окремі групи населення стикаються з підвищеним ризиком. Особи з нестабільною зайнятістю, представники маргіналізованих етнічних спільнот, сексуальних меншин або переміщених осіб, а також ті, хто має проблеми з психічним здоров’ям в анамнезі, є більш вразливими.
Звіт Європейського інституту профспілок (ETUI) також підкреслює соціально-економічну нерівність. Працівники, які перебувають на нижчих щаблях соціально-економічної ієрархії, більше піддаються професійному вигоранню, а отже, підвищеному ризику вигорання. Особи з нижчим рівнем освіти, жінки та молоді працівники особливо схильні до високого рівня робочого навантаження та його негативного впливу на психічне здоров’я.
На порядку денному
Незважаючи на ключову роль психічного здоров’я у загальному благополуччі, Європейський Союз лише нещодавно почав надавати йому пріоритет у своїх програмах і стратегіях. У червні минулого року Європейська комісія підкреслила важливість ставлення до психічного здоров’я з такою ж серйозністю, як і до фізичного, і визнала необхідність усунення психосоціальних ризиків на робочому місці.
Під гаслом “Захистити. Зміцнювати. Під гаслом “Захистити. Зміцнити. Підготувати.” нинішнє головування Бельгії в Раді ЄС поставило питання психічного здоров’я на робочому місці на перше місце у своєму порядку денному. Наприкінці січня відбулася конференція високого рівня з питань психічного здоров’я та праці. Члени комісії, національні міністри та державні секретарі, європейські соціальні партнери та експерти з охорони праці обговорювали стратегії підтримки психічного здоров’я працівників та заходи щодо зменшення психосоціальних ризиків на робочому місці.
Постійною пропозицією для боротьби з епідемією стресу є європейська директива про психосоціальні ризики. Держави-члени ЄС, які вже прийняли таке законодавство, стали свідками поширення організаційних заходів для подолання стресу, пов’язаного з роботою, які мали значний вплив на захист психічного здоров’я працівників. Законодавство є особливо ефективним, коли його підтримують ключові зацікавлені сторони, включаючи трудові інспекції, соціальних партнерів та експертів з охорони праці. Саме його існування – разом із зобов’язанням його дотримуватися – слугує основним мотивом для компаній діяти для запобігання професійним ризикам.
Тому представники трудящих були активними прихильниками такої директиви. ЄКПО очолює проект, спрямований на необхідний початковий крок у розробці концептуальної основи для психосоціальних ризиків, пов’язаних з роботою.
Діяти негайно
Ескалація кризи психічного здоров’я серед європейських працівників вимагає термінових і рішучих дій. Оскільки ми орієнтуємося в складнощах світу, що швидко розвивається, пріоритетність психічного благополуччя на робочому місці є не просто моральним імперативом, а стратегічною необхідністю для життєздатних і стійких суспільств.
Для Європи настав час не лише визнати серйозність ситуації, але й вжити конкретних заходів, включаючи прийняття та імплементацію директиви про психосоціальні ризики. Тільки завдяки колективним зусиллям і непохитній прихильності ми можемо прокласти шлях до більш здорових, щасливих і, відповідно, більш продуктивних робочих місць для всіх.
Автор: Соня Навроцька – дослідниця у відділі охорони здоров’я та безпеки Європейського інституту профспілок. Її дослідження зосереджені на виявленні та аналізі психосоціальних факторів ризику та криз психічного здоров’я на робочому місці.
Джерело: Social Europe, ЄС