ІНТЕРВ’Ю. Експерт зі Східної Азії *Стефан Томе про результати президентських виборів на Тайвані, очікування країни від Заходу та вплив Китаю
Критично налаштована щодо Пекіна Демократична прогресивна партія (DPP) втретє поспіль перемогла на президентських виборах у Тайвані, наступним президентом стане її кандидат Вільям Лай Чінг-те. Але партія не змогла відстояти свою більшість у парламенті. Як населення відреагувало на результат після дуже емоційної виборчої кампанії?
Залежно від їхніх власних уподобань, у таборі переможців було полегшення та радість, але більше плачу в таборі, що програв. Однак це нікого не повинно дивувати, оскільки результат відповідає останнім опитуванням, які на Тайвані можуть бути опубліковані за 10 днів до виборів. Природно, існує певна напруга, оскільки люди очікують реакції з боку Пекіна, але це може статися лише до інавгурації нового президента в травні.
У той час як значна частина літнього населення Тайваню все ще відчуває тісний зв’язок з Китаєм, багато молодих людей, зокрема, вважають себе тайванцями. Як ведеться боротьба за ідентичність?
Я не впевнений, чи справді питання ідентичності так сильно пов’язане з віком. Адже, окрім дуже старих, усі тайванці народилися на острові. На цих виборах більшість молодих виборців проголосували за третю партію, Народну партію Тайваню, яка не приділяє особливого значення питанню ідентичності, але хоче отримати бали відповідями на фактичні питання. Тут також найбільше розчарування, оскільки їхній кандидат зміг набрати лише добру чверть голосів.
На міжнародному рівні відносини з Китаєм домінують у висвітленні ЗМІ. Які ще питання були вирішальними на виборах?
Ціни на оренду, особливо в столиці Тайбеї, енергетична безпека, дуже низька народжуваність і медичне обслуговування – це питання, які хвилюють населення. Однак на Тайвані, особливо на завершальній фазі виборчої кампанії, робляться спроби емоційно мобілізувати електорат навколо питання Китаю — що трохи дивно, оскільки тут насправді існує широкий прагматичний консенсус щодо того, що ні формальної незалежності, ні об’єднання з Народною Республікою не домагаються. Однак сторони палко сперечаються про те, як краще уникнути обох.
В останні місяці Китай посилив тиск на Тайвань, серед іншого, шляхом незліченних військових маневрів. Яку роль зіграла поведінка Пекіна у рішенні тайванців проголосувати?
Спроби Пекіна залякати не працюють; вони можуть бути навіть контрпродуктивними для режиму. Чотири роки тому Сі Цзіньпін був, по суті, найкращим учасником кампанії президента Цай Ін Вень, яка зараз пішла з посади. Однак вплив китайських кампаній з дезінформації та фейкових новин є проблемою, оскільки це підриває довіру людей до політичних інститутів. Цього разу це не було вирішальним для виборів, але мене, безперечно, хвилює.
У європейських дебатах напівпровідникова промисловість Тайваню розглядається як своєрідна страховка життя в конфлікті великих держав між Китаєм і США. Як Тайбей дивиться на ескалацію технологічного конфлікту?
Немає сумніву, що країна хоче залишатися провідним світовим виробником і справедливо вважає себе добре позиціонованим. Однак набагато менш зрозуміло, чи це дійсно поліс страхування життя для острова — «Кремнієвий щит» тут є оперативним словом. У разі подальшої ескалації конфлікту між Китаєм і США для обох сторін може стати важливим відмовити іншій стороні в доступі до напівпровідників Тайваню — що, можливо, навіть збільшить уразливість острова.
Які очікування тайванських політиків і народу від Європи та Німеччини?
На Тайвані Німеччину зазвичай вважають надто дружньою до Китаю або надто залежною від китайського ринку. Однак, коли йдеться про стримування Китаю від вторгнення, Німеччина та ЄС можуть зіграти важливу роль — не у військовому компоненті стримування, а в економічному та політичному. Це вимагатиме чітких заяв Пекіну, і це те, що Тайвань хотів би бачити. Час від часу вони надходять від Європейського парламенту, але рідко від німецьких політиків і взагалі ніколи від Канцлера.
*Стефан Том — письменник, синолог і філософ. За свої романи він був нагороджений численними преміями. Том живе на Тайвані кілька років.
Це інтерв’ю вів Олександр Ісель
Джерело: IPS–Journal, ЄС