Міністри фінансів повинні запобігти повторному застосуванню існуючих фіскальних правил, щоб не допустити катастрофічного відновлення жорсткої економії.
Міністри фінансів та економіки Європейського Союзу зібралися сьогодні в Брюсселі, щоб обговорити давно назрілу реформу економічного управління ЄС. Якщо вони не зможуть дійти згоди, то це може призвести до відновлення жорсткої економії, що призведе до катастрофи на соціальному, економічному, екологічному та політичному фронтах.
Чинні фіскальні правила, закріплені в нормативних документах ЄС під назвою “Пакт стабільності та зростання”, а також у договорах, зобов’язують країни-члени обмежити державний борг до 60% валового внутрішнього продукту, а бюджетний дефіцит – до 3% ВВП. Дія цих правил була призупинена в березні 2020 року завдяки загальному застереженню, вбудованому в пакт, – спочатку для того, щоб дозволити урядам підтримати домогосподарства та підприємства під час серйозного спаду, спричиненого Covid-19, а пізніше, щоб захистити їх від підвищення цін на енергоносії, спричиненого війною в Україні.
“Фіскальна консолідація
У ці неспокійні роки половина країн-членів накопичила дефіцити та борги, що перевищують граничні рівні. Якщо міністри фінансів не знайдуть спільної точки дотику для проведення реформ, то термін дії відстрочки закінчиться, і з січня знову почнуть застосовуватися існуючі правила.
Це підштовхне багато країн до “фіскальної консолідації” – величезного скорочення державних витрат, зокрема на перехід до кліматичної нейтральності та на державні послуги. Це призведе до підриву соціальних прав тих, хто вже бореться зі зростанням вартості життя. Відновлення жорсткої економії особливо сильно вдарить по країнах з державним боргом, що перевищує 100 відсотків ВВП: Греції, Італії, Португалії, Франції, Іспанії та Бельгії.
Без глибокої реформи фіскальних правил ЄС ми станемо свідками чотирикратної катастрофи:
- Соціальна катастрофа: скорочення витрат на охорону здоров’я, догляд за дітьми, освіту, громадський транспорт, пенсії та допомогу по безробіттю посилить нерівність у той час, коли надмірне багатство небагатьох продовжує непристойно зростати. Вже зараз більше п’ятої частини населення ЄС перебуває під загрозою бідності або соціальної ізоляції. Державні послуги відіграють вирівнюючу роль у суспільстві і повинні бути посилені, а не демонтовані, що найсильніше б’є по найбільш вразливих верствах населення. Потреба в соціальному захисті та послугах зростатиме в умовах кліматичних потрясінь і переходу до циркулярної та декарбонізованої економіки, яка більше не буде орієнтована на надвиробництво та надмірне споживання.
- Економічна катастрофа: з початком кризи в єврозоні на кілька країн ЄС було накладено режим жорсткої економії, а скорочення державних витрат не лише обмежило права на охорону здоров’я, освіту та соціальний захист, але й призвело до зниження інвестицій в економіку з 2010 року. ЄС засвоїв уроки і, як наслідок, запровадив під час пандемії тимчасову схему гарантування робочих місць для працівників (SURE) та Фонд відновлення та стійкості (RRF), щоб дати змогу країнам-членам захистити людей та відновити свою економіку. Масштабне скорочення державних видатків зараз поставить під загрозу позитивні наслідки цього вливання свіжих грошей і вб’є відновлення – зменшить шанси на зниження співвідношення борг/ВВП. Занадто жорсткі фіскальні правила ЄС також поглиблять економічну нерівність між країнами-членами: послаблення обмежень на “державну допомогу” для недобросовісної конкуренції в умовах запровадження зелених субсидій у США означає, що такі країни, як Німеччина та Франція, можуть підтримувати свою промисловість більше, ніж інші країни-члени, чиї інвестиції якраз і обмежені правилами боргу та дефіциту.
- Екологічна та кліматична катастрофа: бездіяльність протягом такого тривалого часу залишила Європу з дуже стислими часовими рамками для трансформації своєї економіки відповідно до науково обґрунтованих планетарних меж, що обмежують глобальне потепління на рівні 1,5°C порівняно з доіндустріальними часами, і якщо фіскальні правила і надалі перешкоджатимуть державним інвестиціям у великих масштабах, кліматичні цілі ЄС не будуть досягнуті. За оцінками Європейської Комісії, для реалізації Європейського зеленого курсу та переходу на відновлювану енергетику необхідно покрити щорічний дефіцит фінансування у розмірі 620 млрд євро. Хоча приватне фінансування відіграє важливу роль, не всі ці інвестиції принесуть достатньо високу фінансову віддачу досить швидко, щоб зробити бізнес-обґрунтування – знадобляться також значні державні інвестиції. Для планети не може бути гіршого моменту для відновлення заходів жорсткої економії.
- Політична катастрофа: подальше скорочення державних видатків без ініціатив щодо оподаткування багатства в усіх країнах ЄС – в умовах, коли майнова нерівність загострилася під час пандемії, а компанії з видобутку викопного палива, банківської справи та роздрібної торгівлі продуктами харчування отримали рекордні прибутки з початку війни в Україні, тоді як дедалі більше людей не можуть оплачувати свої рахунки, – призведе до несприйняття основних політичних партій. Це був би ідеальний рецепт для того, щоб на європейських виборах у червні наступного року все більше і більше голосів було віддано за націоналістичні, расистські, спрямовані всередину країни підходи. В умовах геополітичних потрясінь і кліматичної загрози нам як ніколи необхідно діяти разом заради соціальної справедливості, захисту клімату і навколишнього середовища, а також миру і прав людини в Європі і в усьому світі – саме таким має бути “проект” ЄС.
Більше гнучкості
У квітні, після тривалих консультацій, Комісія представила законодавчу пропозицію щодо фіскальних правил. Саме цей текст обговорюють міністри економіки та фінансів, прагнучи узгодити загальний підхід до реформи. Пропозиція передбачає внесення змін до Пакту про стабільність і зростання, що зробить договори ЄС набагато складнішими і тривалішими.
Зберігаючи мету обмежити державний борг до 60%, а бюджетний дефіцит до 3% ВВП країни-члена, пропозиція, що лежить на столі, передбачає більшу гнучкість у питанні боргу. Кожна країна повинна буде йти індивідуальним шляхом, маючи більше часу, ніж за нинішніх правил, для скорочення свого боргу. Державам-членам буде запропоновано витрачати кошти на спільні пріоритети ЄС, включаючи кліматичні дії та енергетичний перехід, а також підкріплювати ці інвестиції відповідними політичними реформами.
Це дозволило б відійти від нав’язливого зосередження на кількісних критеріях, ігноруючи вплив на клімат і навколишнє середовище. Маленькі кроки у правильному напрямку, але явно недостатні.
Кліматичні та соціальні цілі
Натомість міністрам фінансів потрібно встановити макроекономічні правила ЄС відповідно до його кліматичних та соціальних цілей. Такі правила повинні заохочувати країни-члени інвестувати в “справедливий перехід”, а не підштовхувати їх до нерозбірливого зростання ВВП. Вони також повинні гарантувати, що інвестиції та реформи, запропоновані країнами-членами в їхніх національних бюджетних планах, не завдають шкоди клімату та навколишньому середовищу – такий критерій “не завдавати значної шкоди” вже включений до РРФ. Це має передбачати, наприклад, скорочення субсидій на викопне паливо та інвестування в соціально справедливі проекти з відновлюваної енергетики. І останнє, але не менш важливе: держави-члени повинні вказати, якою мірою їхні бюджетні плани сприяють або суперечать їхнім власним кліматичним цілям, застосовуючи інструменти “зеленого” бюджетування.
Реформа фіскальних правил є дуже суперечливою темою серед країн-членів. Німеччина очолює групу країн, які хочуть, щоб критерії скорочення боргу застосовувалися до всіх, незалежно від національного контексту, соціальних та кліматичних наслідків. Жоден уряд не виступає за правила, які б гарантували, що державні витрати не шкодять кліматичним і соціальним цілям ЄС: всі вони хочуть зберегти за собою суверенну владу фінансувати все, що їм заманеться, навіть якщо це суперечить життєво важливим цілям, які вони колективно визначили для себе.
Чинні фіскальні правила ЄС сприяють розвитку економічної моделі, яка породжує зміну клімату. Потрібна набагато глибша реформа економічного управління. Але, знову ж таки, наші урядовці можуть бути не готові до цього.
Автор: Ізабель Браше очолює роботу Європейської мережі кліматичних дій (CAN) над реформою економічного управління ЄС та соціально справедливим переходом. Раніше вона була радником з питань адвокації в ЄС в ActionAid International та 15 років працювала в Міжнародній федерації з прав людини.
Джерело: Social Europe, ЄС