Парламент Вірменії ратифікував Римський статут Міжнародного кримінального суду (МКС).

Він, з-поміж іншого, передбачає арешт підозрюваних за ордерами, які видає цей суд. Одним з таких підозрюваних є президент Росії Володимир Путін.

За ратифікацію проголосували 58 депутатів від провладної партії “Громадянський договір”, 25 депутатів від опозиції участі у голосуванні не брали.

Влада Вірменії неодноразово наголошувала, що ухвалила рішення про ратифікацію статуту після збройного конфлікту з Азербайджаном у вересні 2022 року.

“Ми створюємо додаткові гарантії для Вірменії” перед загрозою територіальної цілісності країни з боку заклятого ворога Азербайджану, заявив у парламенті представник Вірменії з міжнародних правових питань Єгіше Кіракосян.

Однак схвалення Римського статуту також означає, що теоретично під час візиту до Вірменії президента Росії Володимира Путіна та дитячу омбудсменку Марію Львову-Бєлову можуть затримати у зв’язку з ордером на їхній арешт, який у березні видав Міжнародний кримінальний суд у справі про депортації до Росії українських дітей.

МКС стверджує, що російська уповноважена з прав дитини несе особисту відповідальність за депортацію та незаконне переміщення, “здійснюючи це напряму або за допомогою інших осіб”.

Вона, однак, відкинула всі звинувачення, додавши: “Росія не визнає МКС, і його рішення для нас не мають сенсу”.

У Кремлі тим часом відреагували на рішення Вірменії щодо ратифікації Римського статуту МКС.

Прессекретар російського лідера Дмитро Пєсков назвав це рішення Вірменії “надзвичайно ворожим” щодо РФ.

За словами Пєскова, Вірменія “чудово знає”, що Росія не є учасником Статуту, і “чудово знає” про рішення цього суду про видання ордера на арешт Путіна.

Пєсков повідомив, що Путін не планує візит до Вірменії найближчим часом.

У серпні російський президент вже пропустив важливий міжнародний захід через ордер на арешт МКС – саміт БРІКС (Бразилії, Росії, Індії, Китаю і ПАР), який відбувся у Південноафриканській республіці (ПАР).

Замість Путіна на зустріч поїхав міністр закордонних справ Сергій Лавров. А сам російський керманич звернувся до учасників саміту по відеозв’язку.

Аналіз: Вірменія розчарована Росією через Карабах

Григор Атанесян, ВВС

З моменту приходу до влади на хвилі масових протестів у 2018 році прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян намагався диверсифікувати вірменську зовнішню політику й уникнути повної залежності від Росії.

Головною перешкодою для цього залишався карабаський конфлікт і сподівання, що Москва не дасть Азербайджану вирішити його силою.

Проте врешті-решт сталося саме це: російські миротворці не втрутилися в азербайджанську операцію 19–20 вересня.

Звинувачують у цьому Кремль тепер не лише ліберальні кола, а й десятки тисяч карабаських вірмен, які стали біженцями. “Зрада” – так оцінюють дії Кремля політики, експерти, журналісти і прості вірмени.

Навіть традиційно проросійська опозиція не приховує свого розчарування Москвою, хоча головним винуватцем подій вважає Пашиняна.