Новини України та Світу, авторитетно.

Пісторіус про бундесвер, війну в Україні, “Таурус” і Путіна

Рішення про переговори має ухвалювати Київ, а режим Путіна є “злочинним”. DW – про виступ міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, який, як виявилося, добре знає російську мову.

“З якими якостями у вас асоціюється німецька політика оборони та безпеки? Дієздатність, відповідальність, реалізм? Чи стриманість і нерішучість, якщо йдеться про роль Німеччини у світі”? З такого запитання розпочав свій виступ Борис Пісторіус (Boris Pistorius). Міністра оборони ФРН явно дратують дилетанти, які вважають себе фахівцями в питаннях військової стратегії та потреб України в тій чи іншій бойовій техніці. “Ніколи б не подумав, що після 80 мільйонів експертів із коронавірусу, – пожартував Пісторіус, маючи на увазі населення ФРН, – у нас з’являться 80 мільйонів експертів із боєприпасів, ракет, гаубиць і танків “Леопард”.

Це був прозорий натяк на критику, що лунає на адресу Берліна, який ще не ухвалив рішення про постачання Україні крилатих ракет Taurus. Але ввечері, 13 вересня, у Федеральній академії політики безпеки (Bundesakademie für Sicherheitspolitik, BAKS), де виступав міністр, йшлося не тільки про це.

Курс на військове стримування Росії

24 лютого 2022 року, коли Росія здійснила масоване вторгнення в Україну, стало початком докорінного повороту в німецькій оборонній політиці та політиці безпеки. Два роки тому Пісторіус, за його словами, і уявити собі не міг, щоб німецький уряд – та ще й під керівництвом соціал-демократичного канцлера – почав постачати озброєння в охоплений війною європейський регіон і робив ставку на військове стримування Росії.

Для бундесверу це означає освоєння принципово нових для себе завдань. Він має не лише бути спроможним брати участь, як упродовж останніх десятиліть, у закордонних миротворчих місіях, забезпечувати оборону території Німеччини та території союзників, а й наростити потенціал стримування. А для цього, наголосив міністр, потрібно інвестувати в бундесвер: “І ми це робимо, ми закриваємо діри, що утворилися за майже 30 років економії на армії”. У проєкті німецького держбюджету на майбутній рік Міноборони – єдине відомство, в якому витрати підвищилися, хоча й не тією мірою, як цього домагався Борис Пісторіус.

Крім того, необхідно компенсувати ту бойову техніку, яку Німеччина передала Україні з арсеналів бундесверу. А на це потрібні не тільки гроші, а й час. Виробництво одного танка “Леопард” або самохідної гаубиці, навів приклад Пісторіус, триває від 20 до 26 місяців, багато часу йде і на виробництво снарядів великого калібру – шість місяців на одну тільки просушку вибухової речовини.

Бундесвер у принципово новій для себе якості

Одним із найважливіших прикладів зміни німецької військової стратегії міністр назвав рішення розмістити на постійній основі бригаду бундесверу в Литві: “Це прем’єра, такого ще не було, щоб німецькі збройні сили були розквартировані постійно за межами Німеччини”.

Пісторіус нагадав про часи холодної війни, коли в Західній Німеччині були розміщені британські та американські війська: “Ми знаємо, яку роль вони відігравали, тож знаємо, яку роль сьогодні маємо відігравати ми. Тоді ми були східним флангом НАТО, тепер це Польща, Словаччина, країни Балтії та інші”.

Розміщення німецької бригади в Литві він назвав важливим сигналом друзям і союзникам Німеччини: “Ваша безпека – це і наша безпека, ваша свобода – це і свобода Європи, ми готові захищатися разом”. У Литві для німецьких військовослужбовців до кінця 2024 року мають бути побудовані казарми, житло для офіцерських сімей, школи, дитячі садки та інша інфраструктура для постійного перебування. Приблизно така сама, як існувала для військовослужбовців західних союзників у ФРН або для радянських, а пізніше російських – на території НДР.

320 запитань про ракети Taurus

На запитання аудиторії BAKS про можливе постачання Україні німецьких крилатих ракет Taurus Борис Пісторіус відповідав із неприхованим роздратуванням: “Запитання про Taurus мені останніми тижнями ставили, за відчуттям, 320 разів, три або чотири рази тільки на пресконференції два дні тому. Я більше не можу чути це запитання, ви ж знаєте, що рішення ще не ухвалено”.

Усі говорять про Taurus, роблять вигляд, ніби від них залежить результат війни. Але, по-перше, вважає міністр, не факт, що українці зможуть правильно застосовувати ці ракети, а, по-друге, чомусь усі забули про системи ППО. Україні, за словами Пісторіуса, насамперед потрібна саме ППО, боєприпаси для самохідних зеніток “Гепард” і вони самі, снаряди 155 мм калібру, ракети для IRIS-T. Ця система ППО, зауважив міністр, за відгуками українців, “має екстремально високу точність влучання при ураженні крилатих ракет і дронів”.

І Пісторіус назвав правильною прохолодну реакцію міністра закордонних справ ФРН Анналіни Бербок (Annalena Baerbock) на спільній з її українським колегою Дмитром Кулебою нещодавній прес-конференції в Києві. Тоді глава МЗС України сказав, що не розуміє, чому “втрачається час” у зв’язку з проханнями Києва до уряду Німеччини про постачання крилатих ракет Taurus.

“Я вважаю, що у відносинах один з одним це не найпривітніше звернення, коли кажуть, що, мовляв, зрештою, ви все одно їх (ракети Taurus. – Ред.) поставите, – вказав Пісторіус. – Я вважаю це недоречним щодо партнера, який після США надає другу за величиною підтримку Україні”.

Рішення про мирні переговори має ухвалювати Київ

Але недоречним він вважає і рекомендації Києву, які лунають у деяких коментарях німецьких ЗМІ, піти на мирні переговори з Росією та в ім’я припинення війни погодитися з втратою Криму, а заодно і деяких територій на сході України. “Не знаю, як вам, але мені такі коментарі, прочитані за ранковою кавою, псують весь день”, – зауважив міністр.

Він не залишив сумнівів у тому, що Україна, з його точки зору, повинна здобути перемогу в цій війні. Інше питання, зауважив Пісторіус, що розуміти під перемогою? Але відповісти на нього має сама Україна. “І доти, доки вона не опиниться в ситуації, що дає змогу успішно вести переговори, їй буде потрібна наша підтримка”, – заявив міністр.

Пісторіус знає російську мову

Сюрпризом для аудиторії BAKS і присутніх журналістів стала інформація про те, що Пісторіус, виявляється, знає російську мову і навіть складав із неї випускний іспит після закінчення гімназії в рідному нижньосаксонському Оснабрюку.

У Західній Німеччині в 70-ті роки тільки одиниці вчили російську мову. “Я вчив російську, тому що вважав це захопливим, іноземну мову, якою ніхто тоді в нас не розмовляв, і яка відкривала переді мною перспективу зайнятися якоюсь цікавою професією”, – розповів Пісторіус і без зайвої скромності додав, що так добре опанував російську, що навіть іноді супроводжував спортивні та культурні делегації до СРСР як неформального перекладача.

Містом-партнером Оснабрюка на той час була Твер, де як у Москві та Ленінграді Пісторіус не раз бував. “Росіяни, з якими я зустрічався, завжди справляли на мене враження дуже добросердих і гостинних людей, – сказав він. – І я впевнений, що російський народ і сьогодні, якщо його відверто запитати, не так підтримує війну, як у цьому намагається нас переконати Путін”.

З Росією і росіянами у Пісторіуса, за його власними словами, проблем немає. Є проблеми з Путіним, режим якого німецький міністр називає “злочинним”.

Микита Жолквер

Поделиться:

Опубліковано

у

Теги: