24 серпня Канада запровадила додаткові санкції проти дочірніх компаній Росатому – головної російської державної компанії у ядерному секторі. Свій набір санкцій щодо низки осіб, пов’язаних з дочірніми компаніями Росатому США ввели у квітні. Водночас із цим, компанії на Заході й надалі продовжують зв’язки із російською атомною компанією, яка є однією з домінуючих у ланцюжку поставок ядерного палива.

Нині Росатом постачає близько половини світових потреб у збагаченому урані. В Україні з 15 енергоблоків, розміщених на чотирьох українських АЕС, два блоки — старого радянського зразка, пальне для яких виготовляє монопольно Росія.

У той час як країни Заходу відмовляються від поставок російського палива, позбутись ядерної залежності виявилось значно важче.

Частка російської атомної галузі на світовому ринку

Українська влада неодноразово закликала Захід запровадити санкції проти атомної галузі Росії, зокрема Росатому, причетному до окупації ЗАЕС. За даними української сторони, Росатом через компанії, які входять до його структури, закуповує технології в обхід санкцій, які потім використовуються російським ВПК. На зустрічах з лідерами Європи президент України закликав ЄС до більш твердої позиції.

“Україна не розуміє, чому досі не запроваджені санкції проти компанії “Росатом”, чиї представники й далі окупують Запорізьку АЕС і наражають на ризик нашу загальну безпеку”, — заявив президент Володимир Зеленський під час пресконференції з прем’єром Іспанії Педро Санчесом у липні.

Експерти вважають, що уповільнення із санкціями проти російської атомної галузі – в цифрах імпорту продукції Росатому країнами Європейського Союзу. 20% урану надходить в ЄС саме з Росії, і ще 23% – з Казахстану, де головний гравець на ринку атомної енергії – Росатом.

Навіть США, які цього року ввели санкції проти дочірніх компаній Росатому, менеджменту компаній та осіб пов’язаних із Росатомом, за 2022 рік купили в російського монополіста ядерне паливо на $1 млрд.

“Росія зараз тримає великий шмат цього ядерного світового ринку, як і уранової руди, десь близько 30%, так і послуги збагачення цього урану і виробництва низько збагаченого урану. Все це десь близько 40-45% світового ринку. Так сталося вже після розпаду Радянського Союзу з багатьох причин. Зокрема з тих, що це все було набагато дешевше собівартість цього в Росії, аніж в інших країнах, розвинутих країнах”, – говорить дослідниця атомної енергетики в Гарвардському університеті Мар’яна Буджерин.

Позбавлення залежності від російського атомного виробництва

Експерти відзначають: перезапуск виробництва – тривалий процес, який займає роки. Один з авторів політики санкцій за агресію проти України та колишній координатор політики санкцій Державного департаменту Деніел Фрід підкреслює – Захід не може гаяти час із цим.

“Коли я займався розробкою санкцій для уряду США у 2014 році, я закликав кожну компанію, яка мала справи із Росією знайти спосіб диверсифікувати джерела, щоб у росіян не було важелів впливу, тому що як я і говорив – вони їх використають”, – говорить експерт Атлантичної Ради Деніел Фрід. На його думку, Захід запізнився із диверсифікацією джерел атомного палива. “Люди, які працюють у цій галузі говорили мені – можна уникнути цієї залежності, але це займе час і не можна цей час гаяти. Тож треба вже розпочинати”, – додає Деніел Фрід.

Такої ж думки про тривалість процесу перезапуску виробництва збагаченого урану та ядерного палива дотримується й професорка з університету Вірджинія Тек Соня Шмід. Західні країни можуть відносно легко змінити постачальника урану, значно важче – знайти альтернативні потужності для його збагачення.

“Збагачення урану – не щось, що можна почати робити за одну ніч. Цей процес займає час, вимагає інвестицій. Він дорогий. А за умов капіталістичного ринку завжди шукають, що хтось вже має організацію виробництва і може надати це”, – пояснює Соня Шмід.

Західні санкції проти Росатому, ЗАЕС та перспективи українського виробництва ядерного палива

Контроль Росатому над захопленою ЗАЕС, а також постійний ядерний шантаж Росії змінюють ставлення міжнародної спільноти до поставок ядерного палива із Росії. Міністр енергетики України Герман Галущенко неодноразово закликав посилити санкції проти Росатому.

“Абсолютно очевидно вже сьогодні, що жодні розмови з росіянами не дають ефекту з точки зору того, що вони мають залишити Запорізьку станцію. І ми бачимо, що всі можливі опції, які були використані, не дають результату. І сьогодні, напевно, найочевидніша відповідь — це якнайшвидше запроваджувати санкції проти російської атомної енергетики для того, щоб спонукати їх до початку перемовин про їхній вихід із Запорізької атомної станції”, – говорить міністр енергетики України Герман Галущенко в інтерв’ю журналістці Голосу Америки Оксані Бедратенко.

Президент українського “Енергоатому” вважає, що за три роки Україна може почати виробництво власного ядерного палива. За словами ж Галущенка, це можливо завдяки проєкту, який Україна втілює з американською компанією Westinghouse.

“Стосовно світу безумовно є досі монополія певної категорії пального зокрема ми коли ми говоримо про пальне для реакторів типу ВВР 440, але ми так само працюємо спільно з Westinghouse. Я впевнений в дуже найближчий перспективі ми спільного американською стороною будемо виробляти пальне для такої категорії блоків і відповідно це дасть можливість позбутися тої монополії росіян які вони на сьогодні на жаль”, – пояснює перспективи виробництва українського ядерного палива Галущенко.

Експерти відзначають – найважчим в цьому процесі буде саме збагачення природного урану. “Можна знайти інші джерела природного урану окрім Росії. Можна займатись виробництвом ядерного палива. Можна виробляти його самим, або купувати деінде. Але збагачення урану до рівня, який потрібен для комерційної атомної електростанції – висококонтрольований процес, дуже чутливий процес, тому що його технічно можна збільшити до масштабів виробництва зброї”, – говорить Соня Шмід.

Деякі європейські країни вже почали робити кроки в напрямку подолання залежності від російської атомної галузі. Фінляндія, в якої два із п’яти реакторів покладаються на російське паливо, розірвала угоду з Росатомом про будівництво нової електростанції. На початку повномасштабної війни Росії – 24 лютого 2022, сусідня Швеція повністю відмовилася купувати російське ядерне паливо. 28 серпня Словаччина уклала угоду з Westinghouse про постачання ядерного палива для АЕС, відмовляючись від російського ядерного палива.

Олексій Коваленко