Підрив дамби Каховської ГЕС без сумніву матиме масштабні економічні збитки
Росія вчинила найбільший акт екоциду за період повномасштабного вторгнення. Підрив дамби Каховської ГЕС матиме катастрофічні наслідки як для довкілля, так і для економіки. Знищена економіка майже всієї Херсонської області, 70% якої так чи інакше була пов’язана зі зрошувальним сільським господарством. Без достатнього рівня води у Каховському водосховищі вести земельне господарство також в Запорізькій та Дніпропетровській областях, не кажучи вже про український Крим, буде вкрай проблематично. Загалом це призведе до страшних екологічних, економічних, та техногенних наслідків. А сам воєнний злочин вже прирівнюється до підриву атомної бомби, чи АЕС.
ВОЄННИЙ ЗЛОЧИН РІВНЯ ЯДЕРНОГО ВИБУХУ
Вночі 6 червня російськими окупаційними військами здійснено підрив Каховської ГЕС. Внаслідок підриву машинної зали зсередини Каховську ГЕС, за даними Укргідроенерго, повністю зруйновано. Станція відновленню не підлягає. Рівень води в Каховському водосховищі стрімко знижується, затоплюються значні території, йде евакуація населення з потенційних районів затоплення.
Як наголосив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець у Фейсбуці, до річки Дніпро потрапило щонайменше 150 тонн мастила, із ризиком подальшого витоку ще понад 300 тонн. Нараховано збитки водним ресурсам орієнтовно 2 млрд гривень. І це без врахування збитків природно-заповідному фонду, ґрунтам, біорізноманіттю, лісовим та іншим природним ресурсам. Сума буде тільки збільшуватись», – зазначив міністр.
За його словами, 80 міст Херсонщини опинилися під ризиком затоплення. Зокрема, може назавжди зникнути Національний природний парк «Нижньодніпровський» – понад 80 тисяч гектарів природоохоронних земель з рідкісними видами біорізноманіття.
Сільськогосподарські посіви у Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях опинилися під загрозою знищення, адже через щорічні посухи ці регіони користувалися водою з Каховського водосховища для поливу.
Співзасновник волонтерської ініціативи “Сміливі відновлювати”, голова у Ради з урбаністики Києва Віталій Селик наголосив, що знесення дамби в Новій Каховці є воєнним злочином відповідно до Женевської конвенції: “Руйнування ГЕС вважається зброєю масового знищення і воєнним злочином невибіркової дії, згідно Статті 56 Додаткового протоколу I 1977 року”.
Серед вторинних наслідків, за його словами, припинення подачі охолоджувальної води на найбільшу в Європі атомну електростанцію ЗАЕС, яка потребує охолодження навіть для зупинених реакторів. Припинення постачання води до Криму. Зупинка постачання води у системи зрошення полів Херсонської, Дніпропетровської та Запорізької областей, а також питної води у багатьох містах і селах, які споживають її з Каховського каналу, зокрема й окупований Бердянськ. “Одномоментне зменшення води у величезному водосховищі призведе до мало-передбачуваних екологічних наслідків: загибель великої кількості риби, заболочення осушених земель і зміна кліматичного режиму регіону. З іншого боку відкриється піщане дно і ми отримаємо нову пустелю з усіма кліматичними наслідками, як то зменшення опадів, пилові бурі, підйом температури у регіоні. І, відповідно, більший ризик посухи на полях центру і півдня України”, – зазначає активіст.
В результаті населення масово виїде з цього регіону через неможливість жити у важких кліматичних умовах і через відсутність води та робочих місць. “За умови повного звільнення Херсонщини, на відновлення дамбі може піти від 1 до 3 років. Треба багато часу не тільки на бетонування основної споруди, але і на реконструкцію берегових укріплень і подальше контрольоване наповнення чаші водойми. Це все тривалий процес. Весь цей час ми будемо пожинати екологічні та технологічні наслідки цього злочину”, – каже Віталій Селик.
АГРОСФЕРА: ПІВДЕННА МЕЛІОРАЦІЯ – ВСЕ?
На запитання Укрінформу в Мінагрополітики відповіли, що встановити реальний стан значної частини меліоративних систем на півдні країни на сьогодні неможливо через те, що вони знаходяться на тимчасово окупованих територіях і доступу до них немає. “На сьогодні значна частина меліоративних систем продовжує знаходитись на окупованих територіях, доступу до них немає і тому встановити реальний стан наразі неможливо. Те саме стосується прогнозів, оскільки неможливо складати прогнози, коли не розумієш масштабів проблеми”, – розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня.
Головня наголосив, що, враховуючи підрив Каховської ГЕС росіянами 6 червня, взагалі постає питання щодо можливості подальшого функціонування всіх меліоративних систем (і зруйнованих і вцілілих) півдня для яких Каховське водосховище було джерелом водопостачання.
Очевидно, що ворог заклав проблемний камінь на перспективу для України. Адже на Лівобережжі знаходиться найбільша в Європі зрошувальна система, її повністю вивели з ладу, і відновлювати її буде дуже складно і дорого. Зокрема, величезні проблеми матиме окупований Крим. “Крим може залишитися без води на 10–15 років, а можливо, й назавжди”, – вважає голова громадської природоохоронної організації “Всеукраїнська екологічна ліга”, радниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Тетяна Тимочко.
За висновком ДУ “Українські гідромеліоративні системи”, на Херсонщині зрошення буде неможливим протягом 2-3 років. “Підривом Каховської ГЕС окупанти заподіяли значних прямих збитків українським територіям і опосередкованих, які проявлять себе з часом. Якщо говорити в контексті виключно сільського господарства, зокрема зрошуваного землеробства, то зрошення буде неможливим в Херсонській області протягом 2-3 років”, – йдеться у повідомленні пресслужби.
Зазначається, що на Херсонщині налічується 426,8 тис. га зрошуваних земель, або 21,6 % від загальної площі сільгоспугідь, у тому числі від державних зрошувальних систем – 384,5 тис. га, місцевого зрошення – 42,3 тис. га. Водоподачу на ці площі здійснюють: потужна насосна станція Головного Каховського магістрального каналу з витратами води 360м3/с (за інформацією ЗМІ є пошкодженою на сьогодні), Головна насосна станція Сірогозького магістрального каналу – 14 м3/с, Головні насосні станції – Зональна, Рубанівська, Золотобалківська та інші, а також Головна споруда Північнокримського каналу.
“Знищена економіка всієї Херсонської області. Бо 70% економікитак чи інакше в нас пов’язане з сільським господарством, яке цілком залежало від меліорації, яка неможлива без достатнього рівня води в Каховському водосховищі. Як ви розумієте, рівень води тримала ця гребля, тому, а ні в Каховському Магістральному Каналі, а ні в Північнокримському води не буде”, – каже Тарас Бузак, один з учасників Каховської групи в Фесбуці.
Наслідки для аграрної галузі зараз важко визначити, однак на Херсонщині у рекордному сезоні 2021–2022 років виростили близько 4,5 млн т зернових і олійних культур. Згідно з попередніми оцінками, збитки від пошкодження зрошувальних систем становитимуть 10 млрд дол. США.
ЕКОЛОГІЯ: ХІМІЧНЕ ТА ПРОМИСЛОВЕ ЗАБРУДНЕННЯ
Одним із наслідків підтоплення через руйнування Каховської ГЕС може стати хімічне і бактеріологічне забруднення територій. Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу розповів голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк.
«Крім фізичного впливу, нам слід чекати потенційного і хімічного, і бактеріологічного забруднення в результаті всіх руйнувань, яких зазнає не лише житлова забудова в зоні підтоплення, а й інфраструктура. Все залежатиме від того, яких пошкоджень зазнала дамба і який рівень виливу води з Каховського водосховища відбудеться», – сказав Гаврилюк.
Він підкреслив, що запас води у Каховському водосховищі фактично у 5-6 разів більший за Київське водосховище, ситуацію із виливом води з якого українські науковці моделювали на початку активних воєнних дій. Тоді було підраховано, що у разі пошкодження дамби інтенсивний вилив води із Київського водосховища триватиме кілька діб. Відповідно, в ситуації із Каховським морем слід чекати, що інтенсивний вилив триватиме у кілька разів довше.
«Думаю, це відбуватиметься тривалий час. І вода буде змивати все з поверхні землі, в тому числі сміттєзвалища, сільськогосподарські підприємства із скотомогильниками, вигрібні ями, кладовища. І всі забруднюючі речовини потраплятимуть і в поверхневі води, і в підземні води, і залишаться на поверхні ґрунту», – сказав експерт.
Матиме негативні наслідки таке масштабне підтоплення територій і на розвиток інженерно-геологічних несприятливих процесів. «Навіть коли велика вода спаде, ґрунти будуть підмочені, і це означає ймовірні і осідання, і ерозії, і розмиви. Адже в цьому регіоні достатньо специфічні ґрунти, які, наприклад, при намоканні дають просадку навіть під власною вагою. Для розташованих на них будівель це може мати руйнівні наслідки», – додав Гаврилюк.
ЛІСИ
Як повідомив в.о. генерального директора ДП «Ліси України» Юрій Болоховець у Фейсбуці. Внаслідок підриву Каховської ГЕС підтоплено майже 55 тис. га лісу на Херсонщині, а це призведе до масової загибелі диких тварин.
«Наслідки кричущі. Орієнтовно підтоплено 55 тис. га лісів, з яких 47 тис. га – це окуповані території. Оцінити збитки, нанесені лісовому господарству, зараз достатньо складно, адже у нас немає доступу до окупованих територій. Проте можна спрогнозувати ситуацію», – зазначив Болоховець.
За його словами, потоки води могли знести родючий пласт лісів і молоді насадження. Якщо вода стоятиме до 20 днів, це загрожує загибелі дерев, особливо віком до 10 років. Адже застояна вода провокує розвиток кореневої гнилі, змінює кислотність ґрунту.
«Якщо на збереження рослин у лісі ще є надія, то тварини, фактично, приречені. Можливо, комусь вдасться зачепитися за острівець суходолу, але переважну більшість просто винесе течією у відкрите море. Це олені, козулі, дикі кабани. У ящірок, змій, зайців, їжаків – шансів немає», – наголошує очільник держпідприємства. Крім того, загроза підтоплення наближається до регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса». Очікується, що перешийок у кінці затоки за межами дельти Дніпра буде майже повністю затоплений за 50 годин після прориву дамби.
ЕНЕРГЕТИКА
Хоча, як заявила пресслужба компанії “Укренерго” підрив Каховської ГЕС і не вплинув на стабільність роботи енергосистеми, оскільки вона була окупована та відключена від енергосистеми, та загалом через втрату шість гідроагрегатів енергосистема України позбулася 330 МВт пікової потужності. Для порівняння, Київ споживає потужність близько тисячі МВт.
При цьому неконтрольоване зниження рівня водосховища є додатковою загрозою для тимчасово окупованої ЗАЕС. Вода з Каховського водосховища необхідна для того, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки ЗАЕС. Зараз станційний ставок-охолоджувач наповнений. Український персонал ЗАЕС моніторить усі показники.
Через підрив Каховської ГЕС також є ризики підтоплення Херсонської ТЕЦ. “У місті вже знеструмлено майже 12 тисяч споживачів (р-н «Острів»), можливі проблеми з водопостачанням, можливі проблеми з водопостачанням. Готуються превентивні антикризові заходи”, – повідомила пресслужба Міністерства енергетики.
Дніпровський каскад ГЕС забезпечує водою також три теплових електростанцій ДТЕК. “На всіх них ведеться спостереження за рівнем води. Наразі ситуація стабільна”, – повідомила пресслужба ДТЕК.
Однак, зниження нормального підпірного рівня води у Каховському водосховищі є безумовним викликом для Запорізької АЕС. Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу розповів голова Національного екологічного центру України Руслан Гаврилюк. «Є таке поняття, як нормальний підпірний рівень води. Для Каховського водосховища він становить 16 метрів. За останньою інформацією, станом на 19 травня, рівень води в районі Запорізької атомної станції становив 17 метрів, тобто вище нормального», – розповів експерт.
Він нагадав, що восени, коли рівень води знижувався до 12 метрів, “всі хвилювалися, що для нормального функціонування системи охолодження ЗАЕС потрібно щонайменше 14 метрів. Із збільшенням до 17 метрів фахівці навіть вже почали говорити, що Каховське водосховище не призначене для такої кількості води, і таке підняття рівня також може негативно вплинути на майданчик станції”.
За словами Гаврилюка, останнім часом об’єм накопиченої у Каховському водосховищі води перевищував 20 тис. куб. км. «Площа водосховища дуже велика, вона займає понад 2 000 квадратних кілометрів. І обсяг води в ньому, для порівняння, – це як два річних стоки такої річки, як Дністер. Проте, обсяг виливу води з нього залежить від того, яких пошкоджень зазнала дамба Каховської ГЕС. Цього сьогодні не знає ніхто. Але в будь-якому разі ця ситуація є викликом для Запорізької атомної станції», – підкреслив експерт.
У міністерстві наголосили, що, незважаючи на поступове зниження рівня води, прямої загрози для окупованої Запорізької АЕС поки що немає. Експерти НАЕК «Енергоатом» постійно моніторять ситуацію.
“На збитки та на нову побудову греблі підуть мільярди доларів… Каховська ГЕС з минулого року окупована російськими військами. В жовтні 2022 року компанія звернулась з позовом до Європейського Суду з прав людини (ЄСПЛ) проти Російської Федерації щодо стягнення збитків, завданих неспровокованою воєнною агресією Росії проти України. Тоді збитки компанія оцінювала в 17 млрд гривен”, – заявив голова наглядової ради Укргідронерго Валентин Гвоздій.
За його словами, сьогодні наглядова рада, виконавчий орган в координації з Урядом тісно співпрацюють в рамках своїх компетенцій та завдань по фіксації збитків галузі.
Марина Нечипоренко, Київ