Росія не лише вбиває людей в Україні, вона поставила під загрозу життя людей, які живуть далеко від України, нагадала представниция США в ООН.

Виступаючи у вівторок на відкритих дебатах високого рівня Ради Безпеки ООН щодо захисту цивільних осіб у збройному конфлікті, Ліндр Томас-Ґрінфілд, посолка США в ООН, сказала, що «людська ціна неспровокованої, жорстокої загарбницької війни Росії в Україні» є непмірною, але ще вищою її роблять дії Росії з використання продуктів харчування як зброї і спрямування цієї зброї проти вразливого населення бідних країн.

«У 2022 році Організація Об’єднаних Націй зафіксувала майже 17 000 смертей серед цивільного населення під час 12 збройних конфліктів, що на 53 відсотки більше, ніж у 2021 році. Ці цифри, звичайно, зростуть у 2023 році через Україну та ситуацію в Судані. Лише в Україні ООН зафіксувала майже 8000 загиблих серед цивільного населення, хоча реальні цифри, ймовірно, вищі. Це людська ціна неспровокованої, жорстокої загарбницької війни Росії в Україні», – сказала Томас-Ґрінфілд, виступаючи у штаб-квартирі 23 травня.

«І ми ніколи не повинні оніміти перед безглуздим насильством, яке вчинила одна людина – президент Путін», – додала вона.

За її словами, «ця війна також мала руйнівний вплив на вразливі групи населення в країнах, розташованих далеко від України». Адже Росія заблокувала на довгий час українське зерно, що мало бути відправлено з Чорного моря, до країн в Африці та на Близькому Сході.

«В результаті цього конфлікту ще мільйони людей опинились у стані продовольчої небезпеки. Чому? Бо Росія використала продовольство як зброю війни в Україні», – вважає Томас-Ґрінфілд.

За словами американської дипломатки, Чорноморська зернова ініціатива є надзвичайно важливою угодою, яка була «маяком надії для світу», і її потрібно зберегти.

Як повідомляв Голос Америки, генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш під час відкритих дебатів Ради Безпеки ООН, сказав, що війна в Україні настала в найгірший час для світової харчової безпеки.

“Коли конфлікт поєднується з кліматичною кризою, врожаї скорочуються, а люди голодують”, – сказав генсек ООН.

Він привітав підтвердження Російською Федерацією продовження участі у Чорноморській ініціативі ще впродовж 60 днів.

Однак він наголосив, що «залишаються невирішені питання», як представники Росії, України, Туреччини та ООН продовжуватимуть обговорювати, і висловив сподівання, що «експорт продуктів харчування та добрив, включаючи аміак, з Російської Федерації та України зможе безпечно та передбачувано йти у світові канали поставок».

Серед вимог, які висуває Росія, є відновлення роботи аміакопроводу Тольятті-Одеса, який до війни перекачував до 2,5 мільйона тонн щорічно. У зерновій угоді, яку підписали Організація Об’єднаних Націй (ООН), Туреччина, Україна та Росія, немає згадки про експорт російського аміаку.