Новини України та Світу, авторитетно.

Україна знищила своїх олігархів, але тепер боїться нових

Фінансування реконструкції міст та економіки, коли війна зрештою закінчиться, залежатиме від прогресу у викоріненні корупції та пострадянської клептократії, яка створила клас мільярдерів.

У першій сцені «Слуги народу», популярного серіалу 2015 року, який допоміг Володимиру Зеленському перетворитися з коміка на президента, троє олігархів торгувалися за контроль над Україною, дивлячись на її сплячу столицю, попиваючи шампанське та бренді.

Через вісім років ситуація змінилася. Чоловік, який зіграв вигаданого героя серіалу, пройшовши шлях від учителя до президента, у реальному житті є лідером України під час війни, який володіє надзвичайними повноваженнями, керуючи боротьбою проти російського вторгнення. Тим часом олігархи бачать, як зменшуються їхні активи та політична влада.

Приниження людей, які так довго уособлювали ендемічну українську корупцію та «захоплення держави», як це колись назвав Міжнародний валютний фонд, відбувається в критичний час. Україна чіпляється за фінансовий рятувальний круг через десятки мільярдів доларів допомоги від США та Європейського Союзу, причому значно більше потрібно для післявоєнної відбудови.

Нездатність більш систематично викорінювати щеплення поставила б це під загрозу. У доповіді персоналу МВФ у грудні було визначено відновлення «олігархічних інтересів» як високий ризик для реформ в Україні та майбутнього зовнішнього фінансування.

Проте олігархи є не тільки симптомом, але й причиною отруйного коктейлю корупції та політики, який стримував зростання після здобуття Україною незалежності від колишнього Радянського Союзу в 1991 році. Занепокоєння для країни, яка сподівається здійснити перехід до європейської інтеграції з посту -Радянська клептократія, це те, що їх влада відроджується.

«Донори не бояться старих олігархів», — сказала Валерія Гонтарева, яка, будучи головою НБУ в 2014-2017 роках, закрила понад 80 комерційних банків, які назавжди кредитували компанії своїх власників. »Вони бояться нових», які можуть живитися планом Маршалла для України.

Багато залежатиме від рішень, які Зеленський, ЄС, США та міжнародні організації, такі як МВФ, приймуть сьогодні – посеред війни, коли олігархи ослаблені, а політика, як завжди, призупинена – щодо зміцнення інституцій та усунення умов, які дозволяють процвітати хабарництву. За словами європейського дипломата, обізнаного з цим питанням, ключові союзники з країн Великої семи тиснуть на уряд у Києві, щоб він негайно відновив програми реформ.

«Ми повинні любити Україну, але це має бути жорстка любов, умовна любов», – сказала Гонтарева за кавою біля Лондонської школи економіки , де вона зараз викладає. Вона стверджувала, що допомога повинна бути прив’язана до прогресу в показниках реформ. »Це також потрібно під час війни».

Наприкінці березня МВФ підписав новий пакет допомоги Україні на 15,6 мільярда доларів , який надаватиметься у два етапи. Вимоги до реформи будуть діяти лише для другого етапу, 12-18 місяців чотирирічної програми.

За словами Гонтаревої, парадокс полягає в тому, що Україні все ще може знадобитися залицятися до деяких олігархів — тих, хто почав грати за правилами, — щоб вони залишилися та реінвестували, а не виводили свої гроші на безпечніші ринки за кордоном. До них входить Рінат Ахметов, найбагатша людина нації, чия філантропія під час війни зробила його героєм, сказала вона, додавши, що «за все своє життя я ніколи не думала, що скажу це».

Те, що олігархи завдали серйозної шкоди перспективам України, мало хто заперечує. Їхні дії перешкоджали іноземним інвестиціям і конкурентним ринкам. Валовий внутрішній продукт на душу населення відстає від аналогів: дані Світового банку показують, що, виміряний у постійних міжнародних доларах США за 2017 рік, він перевищив майже на 50% більше, ніж у Польщі на момент розпаду Радянського Союзу, до майже втричі менше у 2020 році.

Серед олігархів, яких представляє тріо коньячників на «Слузі народу», деякі з тих, хто мав тісні зв’язки з Росією або перебуває під кримінальним слідством, перебувають у вигнанні. Ті, хто все ще живе в Україні, також зазнали серйозного удару по долі.

Ахметов, сталеливарний та енергетичний магнат, втратив заводи, вугільні шахти та свою політичну базу через окупацію. Згідно з індексом світових мільярдерів Forbes, його статки впали до 5,7 мільярдів доларів із 15,4 мільярдів із 2013 року. Metinvest BV, у якому він має контрольний пакет акцій, володів величезним металургійним заводом «Азовсталь», який став останньою лінією оборони України в нині окупованому портовому місті Маріуполь.

Інші, включно з Ігорем Коломойським, чий телеканал транслював шоу Зеленського та підтримав його кандидатуру президента, втратили банки, пакети платних депутатів (деякі олігархи самі також були депутатами) та ЗМІ, які протягом 30 років дозволяли їм здобувати активи за дешеву суму, відволікати грошові потоки та робити або руйнувати політичну кар’єру.

«З одного боку, ця війна є кризою, але з іншого — це ідеальний шанс і можливість реформувати Україну», — сказав Арсеній Яценюк, який обіймав посаду прем’єр-міністра в 2014 році після того, як протестувальники скинули колишнього президента Віктора Януковича. »Я не вірю, що стара Україна — це стійка модель, навіть Україна 2014–2022 років».

Україна піднялася зі 142-го найгіршого місця у світі за щорічним індексом сприйняття корупції Transparency International у 2013 році до 116-го сьогодні.

Банківська чистка Гонтаревої мала сейсмічний вплив, зменшивши більш ніж удвічі частку фінансових активів в економіці, оскільки банки з незадекларованими проблемними кредитами були або рекапіталізовані, закриті, або, у випадку ПриватБанку Коломойського, націоналізовані.

Для боротьби з корупцією були створені нові суди та спеціальні прокуратури. У 2019 році Зеленський увійшов у президентство, набравши 73% голосів, пообіцявши боротися з олігархами та хабарництвом, уклавши мир з Росією. Хоча він продовжив реформи, результати були неоднозначними до того моменту, коли президент Володимир Путін наказав своїм військам ввести Україну в лютому минулого року. Рейтинг Transparency International щодо корупції в Україні залишається найгіршим у Європі після Росії.

Досі не вистачає очищення судової та податкової системи, а також оцифрування державних процедур, які б забезпечили прозорість. За словами нинішніх і колишніх посадовців, без цих кроків корупція в урядових міністерствах ризикує знову отруїти майбутнє України.

У січні Зеленський очистив близько десятка чиновників під час антикорупційної операції. Його власний заступник начальника штабу, який, як повідомляється, зберіг позашляховик Chevrolet Tahoe, подарований для використання на фронті, подав у відставку. Він заперечував провину та відпустив машину. Минулого місяця високопоставленого чиновника міністерства інфраструктури, звинуваченого в отриманні 400 000 доларів США, посадили під домашній арешт. Його адвокат заявив у дописі у Facebook, що прокурори дискредитують його клієнта в кампанії з дезінформації.

«Потоки грошей, що йдуть на реконструкцію, повинні добре контролюватися (донорами), хоча певною мірою це видавання бажаного за дійсне», — сказав Френсіс Малідж, керуючий директор фінансових установ Європейського банку реконструкції та розвитку, який керував ЄБРР з 2014-2018 років в Україні та деяких інших країнах пострадянського простору. «Подивіться, що сталося з грошима, витраченими в Афганістані та Іраку».

Утримання України на шляху реформ буде мати вирішальне значення. ЄС, швидше за все, відновить тарифні перерви для країни на другий рік, починаючи з червня, але дебати щодо постійного полегшення ще не розпочалися, за словами європейського дипломата.

За словами Томаса Фіали, виконавчого директора та засновника Dragon Capital, київського інвестиційного банку, без доступу до ринків ЄС українські компанії не мають надії. Відокремлені від Росії також, вони стануть залежними від власного надто малого ринку.

За даними Світового банку, з населенням понад 40 мільйонів людей у 2021 році ВВП України становив лише 200 мільярдів доларів. Це було менше, ніж Нова Зеландія з населенням 5 мільйонів.

Сергій Ніколайчук, заступник Голови Національного банку України, також бачить майбутнє України пов’язаною з Європою, виграючи від тенденції до близького узбережжя, оскільки ЄС прагне зменшити свою залежність від російських енергоресурсів і китайських ланцюгів постачання.

Але Україна стає все більш централізованою та мілітаризованою державою. За словами Ніколайчука, частка державного управління та сектору безпеки в економіці вже зросла після терактів Росії 2014 року до 6,5% у 2018-2021 роках з 4,4% у 2010-2013 роках. І хоча подібних даних за рік після повного вторгнення Росії ще немає, очевидно, що цифра «драматично» зросла, сказав він.

Деякі критики навіть почали хвилюватися, що Зеленський веде Україну на шлях, який може перешкодити поверненню до ліберальнішого післявоєнного порядку. Більше великих компаній було взято під контроль уряду, включно з найбільшою нафтовою компанією «Укрнафта» та нафтопереробним заводом «Укртатнафта», обидві з яких контролював його колишній спонсор Коломойський.

Антиолігархічний закон, прийнятий у 2021 році, виявився суперечливим: критики та деякі міжнародні партнери України стурбовані тим, що він може обмежити свободу ЗМІ та бути відкритим для політичних зловживань, водночас не реформуючи інституції.

Ці побоювання виправдані, вважає Сергій Лещенко, колишній антикорупціонер і народний депутат, який зараз є радником глави адміністрації Зеленського. За його словами, закон допоміг урізати владу олігархів маніпулювати громадською думкою та урядами там, де все інше не вдалося.

Проте війна змінила українського актора, який став президентом, який зараз мало жартує і менш сентиментальний щодо потурання друзям дитинства, якого він привів в уряд, за словами Лещенка. «Навіть Зеленський, – сказав він, – більше не може грати самого себе».

Автори: Марк Чемпіон (Marc Champion) і Дарина Краснолуцька (Daryna Krasnolutska), за сприяння Альберто Нарделлі.

Джерело: Bloomberg

МК

Поделиться:

Опубліковано

у

Теги: