Поки найдовший місяць лютий наближає нас до переломного моменту збройного протистояння, ініційованого імперіалістичними амбіціями росії, саме час поміркувати над тим, як зміцнити не лише економічний фронт боротьби з агресором, але й закласти підвалини для швидкої та ефективної ревіталізації української економіки після нищівної поразки кремля та беззаперечної перемоги України. Наразі усі зусилля спрямовані на збереження української державності та перемоги над агресором, проте, враховуючи масштаб уже завданої шкоди та безжальності часового континууму, виникає необхідність вдатись до комплексного підходу на шляху до побудови того, чого бракує росії, але точно гарантовано Україні – майбутнього.
Разом із численними стражданнями, які принесли російські хвилі артилерійського вогню, ракетні обстріли та воєнні злочини, пішов на спад і рівень сприятливого інвестиційного клімату в Україні. Якщо раніше український ринок виглядав досить привабливо для іноземних інвестицій за рахунок відносно недорогої, проте не менш кваліфікованої робочої сили, високоосвічених кадрів, чітко продуманої логістики та надійної інфраструктури, то з масштабними поставками ‘російського добрива’, чимало іноземних інвесторів не змогли знехтувати ризиками, пов’язаними із збройним протистоянням.
Перш за все, відбудову Україну варто буде починати (а подекуди і продовжувати) з відновлення пошкодженої нерухомості та критичної інфраструктури. У цьому контексті найбільш оптимальним механізмом залучити іноземні інвестиції будуть капітовкладення на вторинних ринках, що допоможе мінімізувати ‘воєнні’ ризики. Крім того на вторинних ринках спостерігається значне зниження цін у порівнянні з довоєнними параметрами. Стосовно прямих інвестиції у розбудову мережі будівельних потужностей, які змогли б зайнятись відновленням зруйнованої нерухомості та інфрастуктури, то варто зазначити, що це повинно відбуватись лише за скрупульозного підбору місць, які до остаточного розгрому орди, вважатимуться відносно безпечними.
Наступною складовою за пріоритетністю у відбудові України варто згадати логістику. Враховуючи, що росіяни завдали та продовжують завдавати чимало ударів, спрямованих на знищення українських логістичних потужностей, потреба у їхньому швидкому та ефективному відновленні лише посилюється. Для іноземних інвестицій досить переконливим залишається селективний характер такого відновлення, тобто у відносно безпечних районах, проте ця локальна селективність зможе набрати більше обертів з кожним метром звільненої української землі.
Не менш привабливим джерелом для інвестицій залишаються і відновлювальні джерела енергії (ВДЕ). Це пояснюється в першу чергу тим, що залежність від російських носіїв нарешті поступово усвідомлюється нашими партнерами, тому вони шукають способи заміщення. Використання українських потужностей для переходу на ВДЕ не лише сприятиме інтеграції України у міжнародну енергетичну кон’юнктуру, але й допоможе експортувати певні здобутки на міжнародні енергетичні ринки.
Якщо ж мова йде про розміщення виробничих потужностей, то війна стає основною перешкодою у зв’язку із загрозою фізичній безпеці, проте спрощення умов для входу компаній, які надають послуги, що не потребують термінового будівництва розгалуженої виробничої сітки, було б цілком чудовим варіантом залучити інвестиції уже в найближчому майбутньому. Крім того, на тлі повернення чималої кількості українців до своїх домівок, особливо на звільнених від окупації територіях, потребує чимало потужностей для забезпечення їхньої життєдіяльності на початковому етапі відновлення.
Врешті-решт, не варто забувати і про те, що хоч наразі ‘військовий туризм’ не може користуватись популярністю, проте після нашої перемоги, Україна, безумовно, стане однією із найпопулярніших країн для туристів у всьому світі. Той рівень відваги, сміливості, патріотизму та відданості українській справі, який продемонстрували наші співвітчизники, продовжує викликати щире захоплення та надихати увесь світ. Наявність численних потоків туристів, які радо розділять з нами свято перемоги, навіть не виникає сумнівів, тому іноземним інвесторам варто було б уже зараз задуматись про доцільність долучитись до відновлення сфери послуг в Україні.