Контекст і нагальна потреба
З 24 лютого 2022 року повномасштабна агресія проти України спричинила масове переміщення населення. Понад 4,7 мільйона українців наразі перебувають під тимчасовим захистом у Європейському Союзі, маючи легальний доступ до ринку праці, соціальних послуг, освіти та охорони здоров’я. Ці безпрецедентні заходи солідарності надали мільйонам українських громадян можливість знайти притулок, гідність і роботу в європейських країнах.
Але ця відповідь має не лише гуманітарний, а й стратегічний характер. Вона відкриває історичну можливість побудувати виграшну модель як для Європи, так і для України, і називаєтся вона – довгострокова стратегія циркулярної міграції.
Це модель, за якої мігранти мають змогу тимчасово працювати за кордоном, здобувати нові навички, надсилати кошти родинам, залишаючись там на підприємствах чи фірмах і мати змогу повертатися до країни походження, не втрачаючи своїх прав, зв’язків та економічного потенціалу.
У 2024 році в Україну з усього світу було перераховано близько $9,6 млрд в еквіваленті, включаючи перекази через офіційні канали та неофіційні, зокрема, шляхом передавання грошей із рук у руки. Про це повідомив НБУ 21 лютого 2025 року. Таким чином, українці не тільки отримали кошти для себе, але і надали послуг країнам в яких вони тимчасово проживають.
На відміну від постійної міграції, циркулярна модель зберігає родинні та громадянські зв’язки з Батьківщиною і водночас підсилює країни перебування за рахунок трудового внеску українців.
Саме ЄС має підтримати таку стратегію! Бо це реакція на реальні потреби сьогодення. У 2025 році ЄС обговорює завершення режиму тимчасового захисту (березень 2026 року). Водночас дані показують, що українці захочуть повернутися до України, але за умови стабільності, працевлаштування та визнання здобутого досвіду. Наші громадяни вже працюють у стратегічних секторах економіки країн ЄС (медицина, транспорт, сільське господарство, ІТ). Їхній професійний досвід за кордоном — це цінний ресурс не тільки для країн перебування, але і для післявоєнного відновлення України.
Сусідні країни-члени ЄС (Польща, Литва, Словаччина) вже впроваджують гнучкі інструменти доступу українців до ринку праці. Європейська стратегія циркулярної міграції може посилити ці зусилля, підтримуючи легальну і безпечну мобільність. Такі програми дають можливість комфортного життя, та збереження зв’язку з країною походження. Досвід співпраці з МОМ показав, що гідні умови за кордоном стимулюють бажання повернення. У Литві, наприклад, понад 50% українців планують повернутись, якщо буде забезпечена безпека та працевлаштування в Україні.
Тому двосторонні угоди про циркулярну міграцію з Україною, які дозволятимуть тимчасову роботу з гарантією повернення, передачею соціальних прав і взаємним визнанням кваліфікацій, це шлях до успіху та продовження інтеграції у ЄС.
Для цього добре профінансувати програми професійного навчання та визнання набутих навичок у співпраці зі службами зайнятості. Підтримувати ініціативи інтеграції та реінтеграції, як-от центри «MICenter» у Литві чи хаби «Дія.Бізнес» у Польщі.
Станом на 19 лютого 2025 року Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) має 6 346 300 зареєстрованих біженців з України по всій Європі, що становило близько 14% населення України до початку війни.
Ще 560 200 українських біженців були зареєстровані за межами Європи, внаслідок чого кількість українських біженців у всьому світі з початку війни досягла 6 906 500.
Згідно з останньою національною статистикою, наданою УВКБ ООН, Польща є державою-членом ЄС з найбільшою кількістю українських біженців, які отримали притулок, тимчасовий захист або інший національний захист з початку війни, з 1 903 100 осіб станом на січень 2025 року.
Далі йдуть Німеччина (1 168 535 українських біженців),
Чехія (636 595),
Іспанія (231 755) та
Італія (207 150).
За даними УВКБ ООН, у грудні 2024 року у Франції було 114 130 українських біженців, яким було надано притулок або тимчасовий захист.
Цей показник можна порівняти з заявками, зареєстрованими в Ірландії (113 720).
Щоб краще зрозуміти важливість прийому тієї чи іншої країни ЄС, можна співвіднести ці дані з населенням України. У Польщі українські біженці становлять понад 4% українського населення до війни, порівняно з 0,25% серед тих, хто знайшов прихисток у Франції.
Для збереження ціх умов слід запровадити європейську систему моніторингу для полегшення портативності прав (медичне страхування, пенсії, навчання).
Впровадження такої стратегії – виграш для всіх.
Підтримка циркулярної міграції українців — це внесок як у відбудову України, так і в демографічну стійкість Європи. Це інноваційна модель мобільності, заснована на взаємній повазі, довірі й солідарності.
ЄС вже продемонстрував свою рішучість допомогти. Загальна підтримка України з боку ЄС загалом до 2025 році склала 134,9 млрд євро. Це більше половини виплаченої країні допомоги у світі (267 млрд євро). Цей внесок значно перевищує внесок Сполучених Штатів (114 мільярдів євро), згідно з останніми даними Кільського інституту, аналітичного центру, що базується в Німеччині.
Настав час діяти з далекоглядністю.
Україна готова до співпраці.
Європа має скористатися цією нагодою.
Михайло Мірошниченко