(ідея британської сторони)
«Британські Гурки можуть бути відправлені в Україну після досягнення миру» – під таким заголовком непальська газета ”Himalayan News Service”, що виходить в столиці країни Катманду, надрукувала 15 березня 2025 року доволі цікаву інформацію із посиланням на західні до джерела.
Газета повідомляє, що «Солдати Гурки (за етнічними приналежностями) складають підготовлений і навчений контингент Британської Армії, блискуче себе проявили на фронтах. Ці солдати й офіцери, що задіяні в артилерії, є військовими пожиттєво у кількох поколіннях, і саме в цій традиційній історичній сфері військової зайнятості проявили неабиякий героїзм і відчайдушність. І за це їх називають «Грозний полк».
Секретар Британського міністерства оброни Джон Хелi (John Healy) повідомив про 500 осіб елітних військових частин Непальських військ, що служать в Британському війську, і на високому рівні спеціалізуються у підрозділі Королівської Артилерії Великої Британії…
При цьому секретар міністерства оборони заявив, що ця Місія візьме участь у мультинаціональних заходах досягнення безпеки і стабільності в зруйнованих регіонах України.
Відповідно попередньої інформації, військовий контингент Артилерії Гуркхів потребує переформатування свого об’єднання, який зараз нараховує майже 700 військових, і Британська Армія має сформувати новий підрозділ Артилерії Гуркхів (див.: The Himalayan News Service. Kathmandu. March 15).
Хто такі гуркхи і чи потрібні вони Україні?
Як з’ясовано, війська складаються переважно з етнічних громад гуркхів Індії та Непалу. Сьомий стрілецький Полк Горкха був повторно створений в індійській армії після здобуття незалежності для військової групи Горкха-7, учасники якої вирішили не переходити до Британського війська.
Непальські горкхі служать в індійській армії згідно з багатосторонньою угодою з моменту її підписання в грудні 1947 року. За цією Угодою Індія, Британія та Непал погоджуються «продовжувати роботу (непальських) Гуркхів (Горкх) офіцерів і солдатів в армії Сполученого Королівства».
Гуркхі – гірські племена сучасної території Непалу, що походять від прадавнього індійського воїна Гуру Горакіана сьомого століття. Вони вперше зіткнулися з британцями у 1814 році, коли Британська Ост-Індська компанія воювала проти них під час англо-непальської війни. Підрозділи гуркхів складаються з непальських індійських горків, непалемовних індійців та наймаються для непальської армії (95 тисяч осіб), індійської армії (42 тис. осіб), британської армії (40,100 тис.). Контингенти гуркхів служать у Сінгапурі, а також складають резервний підрозділ у Брунеї для миротворчих сил ООН і в зонах бойових дій.
Полк 11 Gorkhla Rifles, про який йдеться, полк гірських стрільців – Полк Горкхла Індійської армії, який складається у першу чергу з племен кірантів Рай, Лімбу, Яккха, Сунувар зі Східного Непалу, Дарджілінг, Калімпонг, Дуарс із Західної Бенгалії, Сіккхі та інші – з території Північно-Східної Індії.
З якою метою Британія має намір надіслати в Україну ці військові контингенти? За попередніми припущеннями, з метою «розвантажити» свої військові частини від витратних іноземних формувань, в яких сьогодні «не стало потреби».
Таким варіантом «допомоги», як бачимо, британці допоможуть собі реорганізувати і вдосконалити власні збройні формування, а також можуть продемонструвати і Україні, і всьому світові свою відданість укладеним угодам з Українською державою, зокрема безпековим домовленостям на майбутні 100 років.
Не треба бути військовим, щоб замислитись над питанням: з якою метою потрібні непальсько-індійсько-британські військові на зруйнованих війною українських територіях в разі досягнення миру?
Інтереси Непалу, як бачимо, полягають у необхідності убезпечити роботою своїх громадян, трудові ресурси яких у кількості понад 10 млн. осіб працюють у всьому світі…
Це по-перше, а по-друге, непальській владі вкрай потрібно терміново реабілітуватись перед світовою спільнотою, у першу чергу Індією і Китаєм, за посилку на російський фронт проти України 15 тисяч своїх громадян. Хоча, як запевняють непальські керівники, таке відбувалося «за їх спиною і поза їхньою увагою»…І таким кроком виправдатись перед своїми сусідами і власним народом. Водночас, враховуючи високий рівень непальського імпорту з нашої держави переважно пестицидів і добрив, необхідно реабілітуватись і перед Україною.
Весна в Непалі приносить чергові політичні виступи незадоволених громадян: демонстрації, пікети, голодування, блокування доріг тощо. От і 28 березня ц.р. оголошено про проведення політичної ходи Соціалістичного Фронту, який об’єднує різноманітні суспільні групи, налаштовані проти короля і монаршої влади. Цей виступ організований у відповідь нещодавній демонстрації промонархічних сил, яка відбулася в столиці країни Катманду кілька днів тому. Під час промонаршого виступу учасники перекрили дороги в кількох районах міста, йшли з плакатами і гаслами-зверненнями про повернення короля і підтримку королівської влади. Соціалістичний Фронт заявляє, що такі виступи народу спровоковані стагнацією економіки, уповільненням розвитку федеративної демократичної республіки, неадекватною поведінкою і стилем життя в бідній країні заможних представників влади, що призвело до глибокого незадоволення суспільства.
Зрозуміло також, якщо до протестних виступів приєднається безробітна армія, то наслідки можуть бути непрогнозовані… Тому владним структурам Непалу спокійніше віддалене розташування високоорганізованих вимуштруваних за британськими нормами, навченими британській техніці військових частин «непотрібних» полків. Така політика має забезпечити й надалі спокійне і заможне життя (для інформації: на відновлення історичного комплексу непальського міста Патан, зруйнованого жахливим землетрусом 15 квітня 2015 року, тільки останній транш березня 2025 року Міжнародного Валютного Фонду складає понад 41 млн доларів США).
Якою буде реакція українського уряду на можливу пропозицію Британії, покаже час. Однак неприємний осад від можливої британської пропозиції залишається…
Л.Ч.