Економічна ситуація в Китаї на поточний момент характеризується поєднанням внутрішніх і зовнішніх викликів, які спонукають керівництво країни, включаючи голову Сі Цзіньпіна, ухвалювати рішення щодо підвищення рівня контролю та нагляду. Основні причини, які могли мотивувати такий крок, передусім це економічні виклики всередині країни, що враховували уповільнення економічного зростання. Економіка Китаю сповільнюється після кількох десятиліть стрімкого зростання. На 2024–2025 роки прогнозується зростання ВВП близько 4–5%, що значно нижче попередніх років.

Другий важливий фактор — це криза у сфері нерухомості. Проблеми з найбільшими забудовниками, такими як Evergrande і Country Garden, вказують на структурні складнощі в секторі нерухомості, який тривалий час був одним із рушіїв економіки.

Боргова залежність. Високий рівень боргів, особливо на рівні місцевих урядів, створює ризики для фінансової стабільності країни.

Як наслідок, зниження споживчого попиту.

Низька впевненість домогосподарств у майбутньому та високий рівень безробіття серед молоді посилюють тиск на внутрішній ринок.

Зовнішні виклики

Торговельна війна зі США, санкції, обмеження на технології та інші геополітичні ризики вимагають від Китаю зміцнення своєї економічної незалежності та стійкості на тлі зниження глобального попиту. Уповільнення світової економіки скорочує попит на китайський експорт, що змушує країну переорієнтуватися на внутрішній ринок.

Причини впровадження «аудиторського нагляду» — це все та ж боротьба з корупцією. Протягом останніх років Сі Цзіньпін активно просуває антикорупційну кампанію, і посилення аудиту допомагає виявляти фінансові зловживання та неефективне управління. Контроль за державними інвестиціями в умовах масштабних програм стимулювання (наприклад, інвестицій в інфраструктуру) допомагає запобігти розкраданням і зменшити нераціональне використання коштів шляхом створення механізмів прозорості в управлінні фінансами та економікою, що, як результат, зміцнює довіру громадян до уряду.

Цілі та наслідки

Китай прагне до «високоякісного розвитку», що передбачає меншу увагу до кількісних показників (наприклад, зростання ВВП) і більший акцент на якості життя, інноваціях, екологічній стійкості та рівномірному розподілі доходів. Цього досягають шляхом посилення партійного контролю.

Аудиторський нагляд є інструментом централізованого контролю над регіональними та локальними органами влади.

Таким чином, ініціативи Сі Цзіньпіна пов’язані зі спробами адаптувати економіку Китаю до нових реалій і мінімізувати ризики в умовах зростаючих внутрішніх і зовнішніх викликів.

Михайло Мірошниченко